36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
23 серпня 2011 р. Справа № 18/1937/11
За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 36021, АДРЕСА_1
про стягнення 3801,97 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 23.08.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3801,97 грн. збитків у вигляді не отриманих коштів за послуги теплопостачання.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвали від 06.07.2011 року та від 04.08.2011 року, направлені на його адресу, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", але враховуючи, що зазначена у позовній заяві адреса відповідача (36021, АДРЕСА_1) співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.08.2011 року (а.с. 43), останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) та Управлінням майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради (орендодавець) був укладений договір оренди за № 103/7 від 10.10.2007 року (а.с. 10-12), відповідно до якого відповідачеві з метою використання під перукарню було надане у тимчасове платне користування нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 загальною площею 14,0 м2, що знаходиться на балансі Госпрозрахункового житлово-експлуатаційного управління № 7.
Відповідно до приписів п. 7.1. договору оренди № 103/7 від 10.10.2007 року (далі - договір), термін його дії встановлено до 31.12.2007 року.
Згідно п. 7.6. договору, цей договір оренди може бути продовжено на повний період тільки протягом 1 місяця після закінчення терміну його дії.
Термін дії вказаного договору оренди був продовжений:
- змінами та доповненнями № 144/103 від 26.02.2008 року (а.с. 13) згідно розпорядження Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 25р від 25.01.2008 року - до 31.12.2008 року;
- змінами та доповненнями № 328/103 від 25.03.2009 року (а.с. 14) згідно розпорядження Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 97 від 25.03.2009 року - до 31.12.2009 року;
- змінами та доповненнями № 566/103 від 12.05.2010 року (а.с. 16-17) згідно розпорядження Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 04р від 12.01.2010 року - до 31.12.2010 року;
- змінами та доповненнями № 838/103 від 16.12.2010 року (а.с. 18) згідно розпорядження Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 420р від 10.12.2010 року - до 31.12.2011 року.
01.02.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Управлінням майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради було укладено новий договір оренди вищевказаного приміщення за № 103/7 (а.с. 25-26) з терміном дії до 31.12.2011 року.
14.04.2011 року комісією у складі представників позивача було проведено перевірку системи теплопостачання приміщення перукарні по АДРЕСА_2, за результатами якої складено відповідний акт (а.с. 44).
18.05.2011 року відповідач звернувся до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач) із заявою про укладення договору на теплопостачання приміщення перукарні по АДРЕСА_2.
01.06.20011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) був укладений договір № 3201 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (а.с. 19-20), у відповідності до умов якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання до межі розподілу будівлі нежитлового приміщення перукарня по АДРЕСА_2.
Згідно п. 22 договору, цей договір укладено на період з 01.06.2011 року до 31.12.2011 року як для опалення, так і для гарячого водопостачання.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у вигляді не отриманих коштів за послуги з теплопостачання, що були надані у період з 01.06.2008 року по 31.05.2011 року, тобто до моменту укладення договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 3201 від 01.06.2011 року (далі - договір), але не були оплачені відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до приписів ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, приймаючи до уваги положення ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, необхідною є наявність загальних умов деліктної відповідальності, а саме: протиправної поведінки (дії або бездіяльності), шкідливого результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою й спричиненою шкодою та вини. При цьому згідно п. 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Згідно ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно положень ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004 року), відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Приписами ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" (№ 2633-IV від 02.06.2005 року) та ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" серед основних обов'язків споживачів передбачено обов'язок укласти з теплопостачальною організацією договір на постачання теплової енергії, підготовлений нею на основі типового договору.
Отже, обов'язок вчинення спрямованих на укладення договору на постачання теплової енергії дій покладається саме на споживача. Не вчинення таких дій (бездіяльність) в даному випадку є протиправною поведінкою споживача, яка має наслідком безоплатне споживання поставленої теплової енергії, що суперечить положенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", а також затверджених Постановою Кабінету Міністрів України за № 630 від 21.07.2005 року Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Таким чином, між бездіяльністю відповідача стосовно укладення договору на постачання теплової енергії та понесеними позивачем збитками у вигляді не отриманих грошових коштів за надані ним послуги з теплопостачання існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не було надано до суду жодних доказів в обгрунтування відсутності своєї вини у невиконанні покладеного на нього обов'язку щодо укладення з позивачем договору на постачання теплової енергії.
Стосовно наданого позивачем розрахунку розміру понесених збитків (а.с. 29) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 3 ст. 225 ГК України, при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків
Як вбачається з розрахунку збитків, позивачем були враховані тарифи на послуги з гарячого водопостачання та опалення, що існували у відповідний період, площа орендованого приміщення та передбачена у договорі норма споживання гарячої води в 1,06 м3.
Так, рішенням Полтавської обласної ради шістнадцятої позачергової сесії п'ятого скликання від 20.06.2008 року "Про тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води" (а.с. 30) затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води для третьої групи споживачів у розмірі 8,77 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м2 загальної площі на протязі опалювального періоду та 16,67 грн. за підігрів 1 м3 води.
Рішенням Полтавської обласної ради двадцятої позачергової сесії п'ятого скликання від 27.03.2009 року "Про тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води" (а.с. 31) затверджені тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води для третьої групи споживачів у розмірі 12,08 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м2 загальної площі на протязі опалювального періоду та 29,64 грн. за підігрів 1 м3 води.
Отже, наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок розміру збитків є обгрунтованим, підтверджується відповідними доказами та відповідає вимогам чинного законодавства.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді не отриманих коштів за послуги теплопостачання в розмірі 3801,97 грн. підлягають задоволенню.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (36021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, р/р 26007710000218 в Харківській обласній філії АКБ Укрсоцбанку в м. Харкові, МФО 351016, код ЄДРПОУ 03338030) - 3801,97 грн. збитків, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.08.2011 року.