36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.08.2011 р. Справа № 18/2031/11
за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз", місцезнаходження: вул. Короленка, буд. 4, с. Чутове, Полтавська область, 38800; поштова адреса: вул. Енгельса, буд. 2, м. Полтава, 36039
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваінжавтосервіс", вул. Кагамлика, буд. 80, м. Полтава
про стягнення 9000,00 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. 39 від 12.12.2010р.
від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 9000,00 грн., сплачених на підставі рахунку - фактури № 07 від 21.01.2011року за товар, який вподальшому не був поставлений відповідачем.
Позивач заявою збільшив позовні вимоги та прохає стягнути з відповідача 9411,23 грн., з них 9000,00 грн. - сплачених на підставі рахунку - фактури № 07 від 21.01.2011року за товар, який вподальшому не був поставлений відповідачем, 61,23 грн. - 3% річних, 350,00 грн. інфляційних.
Ухвалою господарського суду від 02.08.2011р. заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду. Подальший розгляд вимог проводився в редакції заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідач відзив на позов не надав. Від відповідача ухвали суду повернулися з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.08.2011 № 10709751 Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваінжавтосервіс" зареєстровано як юридична особа за адресою: вул. Кагамлика, буд. 80, м. Полтава, 36008.
На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом.
Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні на підставі ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваінжавтосервіс" (відповідач) виставив Приватному акціонерному товариству "Полтавапропангаз" (позивачу) рахунок-фактуру № 07 від 27.01.2011 р. на оплату 9000,00 грн. вартості двигуна ЗІЛ.
Позивач за платіжним дорученням № 11067 від 31.01.2011 р. перерахував відповідачу 9000,00 грн. з призначенням платежу: за двигун ЗІЛ згідно рахунку № 07 від 21.01.2011 р.
Позивач посилається на те, що при огляді вищезазначеного двигуна були виявлені пошкодження в результаті чого договір між сторонами укладено не було.
Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів передачі спірного двигуна позивачу, доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
В даному випадку сторони договір не уклали.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, який вважається неукладеним, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно ч. 3 ст. 1212 Глави 83 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
02.03.2011р. позивач направив відповідачу претензію № 11/09 про повернення предоплати в сумі 9000,00 грн., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 02.03.2011р. та поштовою квитанцією від 02.03.2011р. за № 2294.
Відповідач грошові кошти не повернув.
З огляду на викладене, вимоги про стягнення 9000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимоги про стягнення 61,22 грн. - 3% річних, 315,00 грн. -інфляційних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку у відповідача існує грошове зобов'язання з повернення 9000,00 грн. - суми попередньої оплати, яке відповідачем не виконано.
Отже, вимоги в частині стягнення 61,22грн. - 3 % річних та 315,00грн.-інфляційних за період з 10.03.2011р. по 31.05.2011р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню (правильність розрахунку перевірено судом).
Відповідач доказів в спростування вищевикладеного та доказів сплати боргу суду не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України слід віднести на відповідача.
В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваінжавтосервіс" (вул. Кагамлика, буд. 80, м. Полтава, ідентифікаційний код 23561103, інші відомості: не відомі) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавапропангаз" (місцезнаходження: вул. Короленка, буд. 4, с. Чутове, Полтавська область, 38800; поштова адреса: вул. Енгельса, буд. 2, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 31310365, інші відомості: не відомі) 9000грн. 00 коп. боргу, 315грн. 00 коп. - інфляційних, 61 грн. 23 коп. -річних, 102грн. 00 коп. витрат з оплати державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано 23.08.2011р.