36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.08.2011р. Справа № 18/2099/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська служба охорони», адреса: вул. Щекавицька, 37/48, офіс 1, м. Київ, 04071
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Куйбишево», адреса: с. Куйбишеве, Оржицький р-н, Полтавська обл., 37712
про стягнення 53953,64 грн.
Суддя: Ціленко В.А.
Секретар судового засідання: Колотій Ю.С.
Представники:
від позивача -ОСОБА_1., довіреність б/н від 09.08.2011 року;
від відповідача -ОСОБА_2, довіреність № 970 від 10.08.2011 року, ОСОБА_3, довіреність № 695 від 11.06.2011 року.
Суть спору: Стягується 53953,64 грн. боргу з урахуванням пені, річних та інфляційних.
Відповідач у відзиві, його представники у засіданні позов заперечують, посилаючись на надання позивачем неякісних послуг, що призвело до крадіжок його власності та завдання матеріальної шкоди на суму 86102,32 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Відповідно до договору № 04/05-10 від 14.05.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська служба охорони», м. Київ (надалі ТОВ «Українська служба охорони») зобов'язалося надати послуги по охороні об'єктів власності, а Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Куйбишево», с. Куйбишеве Полтавської області (далі - СТОВ «Агрофірма Куйбишево») - оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному договором.
Пунктом 3.4. договору передбачено оплату послуг щомісяця за час, фактично витрачений виконавцем на охорону об'єктів у поточному місяці.
З урахуванням того, що 14.05.2010 року за волею замовника послуг та їх виконавця, припинено договірні відносини та знято о 09-00 годині 16.05.2010 року з охорони об'єкти власності СТОВ «Агрофірма Куйбишево», позивач просить стягнути з боржника у примусовому порядку плату за надані послуги в травні 2011 року за період з 01.05.2011 року по 15.05.2011 року в сумі 51477,12 грн.
При прийнятті рішення судом були враховані наступні обставини.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються договором про надання послуг, відповідно до якого одна сторона зобов'язується надати послугу, а замовник оплатити її.
Як свідчать матеріали судової справи ТОВ «Українська служба охорони», відповідно до умов договору № 04/05-10 від 14.05.2010 року надавало послуги по охороні об'єктів власності СТОВ «Агрофірма Куйбишево»з 01.05.2011 року по 15.05.2011 року. Відповідно до п. 3.5. договору підставою для оплати наданих послуг є Акт приймання виконаних робіт, що складається сторонами щомісяця та надається замовнику на підписання. На виконання умов договору ТОВ «Українська служба охорони», м. Київ надіслало СТОВ «Агрофірма Куйбишево», с. Куйбишеве Полтавської області для підписання та оплати відповідний акт, що підтверджується поштовим описом вкладення ф. 107 від 02.06.2011 року та повідомленням про вручення поштового відправлення і не заперечується замовником послуг.
На підставі положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Так як СТОВ «Агрофірма Куйбишево», с. Куйбишеве не підписало надісланий ТОВ «Українська служба охорони» Акт виконаних робіт за травень 2011 року та не сплатило на поточний рахунок надавача послуг кошти, як того вимагають п.п. 3.4., 3.5. договору № 04/05-10 від 14.05.2010 року, позов щодо стягнення 51477,12 грн. заборгованості є правомірним.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних.
У зв'язку з доведеністю факту прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем вимоги позивача про стягнення 352,04 грн. інфляційних витрат та 220,01 грн. 3% річних також є правомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 5.2.2. договору передбачено відповідальність за несвоєчасну оплату наданих охоронних послуг.
Викладені обставини свідчать і про правомірність заявленої позивачем до стягнення пені.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Куйбишево»(с. Куйбишеве, Оржицький р-н, Полтавська обл., 37712, свідоцтво № 100247173, ідентифікаційний код 00845890, індивідуальний податковий номер 008458916223, поточний рахунок № 26008010042400 в АТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська служба охорони»(вул. Щекавицька, 37/48, офіс 1, м. Київ, 04071, свідоцтво № 100279093, код ЄДРПОУ 35669780, поточний рахунок 260080105677 в ЗАТ «Прокредит Банк», МФО 320984) 51477,12 грн. (п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят сім грн. 12 коп.) основної заборгованості, 1136,73 грн. (одна тисяча сто тридцять шість грн. 73 коп.) пені, 220,01 грн. (двісті двадцять грн. 01 коп.) 3% річних, 352,04 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 04 коп.) інфляційних, витрати по сплаті державного мита у розмірі 531,86 грн. (п'ятсот тридцять одна грн. 86 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)
3. Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.
Суддя В.А. Ціленко