36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.08.2011 р. Справа №18/2080/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рікон", вул.Богатирська,1д, м.Київ, 04655
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор", вул. Комсомольська, 24, м.Лубни, Полтавська область,37500
про стягнення 1632012,20грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Представники:
від позивача: Джяутов В.В.
від відповідача: не з"явився
Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованість за договором поставки №70 від 01.06.2010р. у розмірі 1632012,20грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвала суду, яка направлялася відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою поштового відділення, що свідчить про відсутність адресата за даною адресою.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій - ( Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році)
У судовому засіданні 11.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані позивачем окази, на які він посилався як на підставу своїх вимог, в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд, встановив:
Між ТОВ "Компанія Рікон" та ТОВ "Фактор" 01.06.2010р. укладено договір поставки за №70.
Відповідно до умов даного договору постачальник (позивач) зобов"язується поставити покупцю (відповідач), а покупець приймає на себе зобов"язання приймати та оплачуватти товар в асортименті та кількості, визначеними накладними, які є невід"ємною частиною договору.
Позивач, на виконання воїх зобов"язань за договором, в період з 28.01.2011р. по 11.03.2011р. поставив відповідачу товар на суму 1796182,12грн., що підтверджується накладними та довіреностями.
Згідно п.6.7 договору покупець (відповідач) зобов"язаний розрахуватися за товар на протязі тридцяти календарних днів з дати виписки видаткової накладної в безготівковій формі.
Відповідач свої зобов"язання за договором виконав не у повному обсязі, отриманий товар оплатив частково, а саме у розмірі 164169,93грн., внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 1632012,20грн. Дана заборгованість підтверджена і підписаним сторонами актом звірки розрахунків
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також подані докази, заслухавши пояснення позивача, всебічно, повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (вул. Комсомольська, 24, м.Лубни, Полтавська область,37500, код ЄДРПОУ 32464586, р/р26007401315872 ПАТ ОТП Банк м.Київ, МФО 300528; р/р26009054501807 ПРУ КБ "Приватбанк" м.Полтава, МФО 331401; р/р26007110601 ПОД "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рікон" (вул.Богатирська,1д, м.Київ, 04655, код ЄДРПОУ 25641088, р/р26004014035449 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 380333) заборгованість у розмірі 1632012,20грн., державного мита у розмірі 16325,00грн. та судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн..
Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Кльопов І.Г.