36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.08.2011 р. Справа №18/1866/11
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава,36008
до Закритого акціонерного товариства "Молодіжна мода", вул. Степового Фротну, 7, м.Полтава,36000
про стягнення 68774,22грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №19/15 від 04.0.2011р.
від відповідача: не з"явився
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2005р. за №273 у розмірі 68774,22грн., у т.ч. 31035,56грн. - сума основного боргу, 31035,56грн. - пеня, 1370,90грн. - 3% річних, 5332,20грн. - інфляційні нарахування.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвала суду, яка направлялася відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою поштового відділення, що свідчить про відсутність адресата за даною адресою.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій - ( Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році)
Вказана в позові адреса підтверджена документально (позивачем надано довідку з Єдиного державного реєстру) Така ж адреса вказана позивачем у позові, а отже відповідач вважається повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 04.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані позивачем докази, на які він посилався як на підставу своїх вимог, заслухавши представника позивача, суд, встановив:
Між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та ЗАТ "Молодіжна мода" 01.11.2005р. було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за №273.
Згідно даного договору позивач бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача (відповідача), розташованих в м.Полтаві, вул.Ст.Фронту,7
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно п.15 договору, споживач зобов"язується проводити оплату за опалення у встановлений строк - до 30 числа звітного місяця.
За період з 01.04.2009р. по 25.02.2010р. у відповідача творилася заборгованість у розмірі 31035,56грн. Дана сума боргу відповідачем не сплачена.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, сума інфляційних нарахувань становить -5332,20грн. та 3% річних -1370,90грн. за період з квітня 2009р. по квітень 2011р.
Таким чином, позов в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 31035,56грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5332,20грн. та 3% річних - 1370,90грн. підлягає задоволенню.
В частині стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п.15 договору у розмірі 31035,56грн. суд виходить з наступного.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб"єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зокрема, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Позов про стягнення з відповідача пені пред"явлено після сплину строку позовної давності.
За таких обставин позовні вимоги щодо пені задоволенню не підлягають.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84 ГПК України, суддя, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Молодіжна мода" (вул. Степового Фротну, 7, м.Полтава,36000, код ЄДРПОУ 04592902, р/р 26006174020067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008, р/р2600071480 АК "Полтава-банк", МФО 331489, код 03338030) - заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2005р. за №273 у розмірі 37738,66грн., у т.ч. 31035,56грн. - сума основного боргу, 1370,90грн. - 3% річних, 5332,20грн. - інфляційні нарахування та 377,38грн. державного мита та 129,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Суддя Кльопов І.Г.