36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.07.2011 р. Справа №18/1544/11
За позовом Члена колективного підприємства залізобетонних виробів № 2, Городніченко Зінаїди Миколаївни, м. Кременчук, вул. Воровського, 28, кВ. 64
до 1. Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, вул. Горького, 127 в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»у м. Полтаві, вул. Артема, буд. 1/65
2. Колективного підприємства залізобетонних виробів № 2, м. Кременчук, вул. 7-й Хорольський тупик, буд. 1
про визнання недійсними договорів
Суддя Тимченко Богдан Петрович
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: ОСОБА_1, дов. № 010-01/855 від 14.02.2008 р.
від відповідача 2: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про визнання угод недійсними.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача 1 проти позову заперечує.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
16 січня 2009 року між АТ «Укрексімбанк»та КП ЗБВ-2 було укладено Генеральну кредитну угоду № 10009N1/2481.
В рамках даної Генеральної угоди між АТ «Укрексімбанк»та КП ЗБВ-2 було укладено два Кредитні договори:
- Кредитний договір № 10009К2/2482 від 16.01.2009 року (з урахуванням змін та доповнень, внесених згідно додаткового договору № 1 від 31.07.2009 року, додаткового договору № 2 від 19.08.2009 року, додаткової угоди № 3 від 27.01.2010 року, додаткового договору № 4 від 17.02.2010 року, додаткової угоди № 5 від 19.05.2010 року;
- Кредитний договір № 10009К4/2490 від 14.04.2009 року (з урахуванням змін та доповнень, внесених згідно додаткового договору № 1 від 19.08.2009 року, додаткової угоди № 2 від 27.01.2010 року, додаткового договору № 3 від 17.02.2010 року, додаткової угоди № 4 від 19.05.2010 року.
Позивач Городніченко З.М. звернулася до суду із позовом про визнання зазначених угод недійсними, мотивуючи це тим, що директор КП ЗБВ-2 Мордіховіч Р.Н. не мала відповідних повноважень на укладення зазначених договорів, а також на те, що укладення цих договорів порушує право Позивача на управління Підприємством.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 серпня 2008 року відбулися Загальні збори колективу КП ЗБВ-2 (протокол № 1 від 11.08.2008 року), на яких підтверджено повноваження Мордуховіч Р.Н. на посаді директора КП ЗБВ-2 строком на 3 роки.
16.12.2008 року Правлінням КП ЗБВ-2 (протокол № 18 від 16.12.2008 року) було прийняте рішення про укладення із ВАТ «Укрексімбанк»Генеральної кредитної угоди з лімітом заборгованості 1 700 000,00 грн. на заміщення діючих кредитних угод, а також надано повноваження директору Підприємства Мордуховіч Р.Н. на підписання Генеральної кредитної угоди, кредитних договорів, договорів іпотеки та інших документів, пов'язаних з отриманням кредиту.
Згідно протоколу № 28 від 30.03.2009 року Правлінням КП «ЗБВ-2» було прийняте рішення про збільшення ліміту Генеральної кредитної № 10009N1/2481 від 16 січня 2009 року до рівня 2 200 000,00 грн. та відкриття в рамках цієї угоди кредитної лінії з лімітом заборгованості 500 000,00 грн.
Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо умов його дійсності, які встановлені ст.203 Цивільного кодексу.
Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До зазначених умов треба віднести: законність змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам закону; спрямованість правочину; захист інтересів малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є чинним, якщо він не суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадянського суспільства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, відповідно до п. 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва.
Враховуючи вище викладене в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Суддя Тимченко Б.П.