01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"28" грудня 2010 р. Справа № 20/149-10
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»
про стягнення 229530,48 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1., довір. № 78 від 26.03.2010 р.
від відповідача: Нетеса М.І., наказ № 8-К від 04.08.2006 р.
ОСОБА_2., довір. № 151 від 25.08.2010 р.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»(далі - відповідач) про стягнення 229530,48 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 12.02.2009 р. з ТОВ «Хлібороб»договору поставки № 42-09/н, згідно якого ТОВ «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО»зобов'язувалося поставляти у власність покупця товар, а відповідач -приймати та оплачувати його.
Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 554227,12 грн., який покупцем не був сплачений в належний термін, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 13855,68 грн. штрафу, 51636,74 грн. пені, 7937,71 грн. 3% річних, 29096,92 грн. інфляційних втрат, 127003,42 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 2295,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також позивач просив суд повернути ТОВ «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО»надмірно сплачене мито в сумі 1653,23 грн.
Розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 07.12.2010 р. представник позивача надав суду пояснення № 411 від 01.12.2010 р.
07.12.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій в повному обсязі, зазначивши, що 17.09.2010 р. відповідачем повністю була сплачена вартість поставленого товару за договором № 42-09/н від 12.02.2009 р. в розмірі 554227,12 грн.
При цьому, за твердженням відповідача, порушення ним термінів виконання зобов'язання перед позивачем за договором № 42-09/н від 12.02.2009 р. було викликане дією обставин непереборної сили. Так, внаслідок несприятливих погодних умов, які спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах відповідача, ТОВ «Хлібороб», що є сільськогосподарським підприємством, зазнало збитків та не мало можливості вчасно розрахуватися за поставлений позивачем товар.
У судовому засіданні 28.12.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечували.
У судовому засіданні 28.12.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
12.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»(покупець) було укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробництва № 42-09/н, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 25.12.2009 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності -до повного їх виконання.
У відповідності з п. 4.3 договору строк оплати товару зазначається у специфікації.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що сторони вважають форс-мажорними обставинами (дії непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: громадських безпорядків, стихійні лиха та надзвичайні природні явища, дії третіх осіб, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. У разі коли дія зазначених обставин триває більш як 30 календарних днів, кожна із сторін має право на розірвання цього договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона письмово повідомить про це іншу сторону не пізніш як за 5 робочих днів до розірвання. Сторона, на яку вплинули зазначені обставини, має надати іншій стороні достатні й належні докази щодо форс-мажору.
Відповідно до п. 8.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність за законом та цим договором. Постачальник вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст. 235 та ст. 236 Господарського кодексу України.
Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати ціни товару, сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу (пп. 8.3.2 п. 8.3 договору).
Згідно з пп. 8.3.3 п. 8.3 договору за порушення грошових зобов'язань з оплати ціни товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розмірі 48% річних від суми боргу.
У відповідності з п. 8.4 договору пеня за цим договором нараховується на весь строк прострочення.
На виконання умов договору поставки продукції для сільгоспвиробництва № 42-09/н від 12.02.2009 р. ТОВ «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО»було поставлено ТОВ «Хлібороб»товару на загальну суму 554227,12 грн., що підтверджується видатковими накладними № КН-0000083 від 16.04.2009 р. на суму 329188,86 грн., № КН-0000086 від 21.04.2009 р. на суму 162702,00 грн., № КН-0000257 від 01.06.2009 р. на суму 62336,26 грн.
Як зазначає позивач, відповідач розрахувався за поставлений товар у повному обсязі лише 17.09.2010 р., що підтверджується, зокрема, протоколом зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.10.2009 р., платіжними дорученнями № 281 від 15.09.2010 р. на суму 207113,56 грн., № 298 від 17.09.2010 р. на суму 70000,00 грн.
У зв'язку з викладеним, позивач вважає відповідача таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання щодо сплати 277113,56 грн. за отриманий від позивача товар за період з 02.10.2009 р. до 16.09.2010 р., і, відповідно, просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню відповідно до пп. 8.3.2 п. 8.3 договору № 42-09/н від 12.02.2009 р., а також відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 48% річних від суми боргу згідно з пп. 8.3.3 п. 8.3 договору.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як з'ясовано судом, 02.12.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін та доповнень до договору поставки продукції для сільгоспвиробництва № 42-09/н від 12.02.2009 р., згідно з якою п. 2.1 договору було викладено у наступній редакції: «2.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 15.08.2010 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності -до повного їх виконання».
При цьому сторони встановили, що на дату укладання даної угоди сума основного боргу за договором № 42-09/н від 12.02.2009 р. без врахування штрафних санкцій та інших зобов'язань складає 277113,56 грн. (пп. 1.1 п. 1 додаткової угоди), а сума штрафних санкцій на момент підписання даної додаткової угоди складає 25582,06 грн. (пп. 1.2 п. 1 додаткової угоди)
При цьому, згідно з п. 2 додаткової угоди, у порядку ст. 212 ЦК України сторони домовились застосувати відкладальну обставину до пункту 2.1 основного договору (та, відповідно, п.1 даної додаткової угоди), при якій зміна умов договору в частині строків оплати товару набирає чинності за умови повного та своєчасного виконання покупцем своїх грошових зобов'язань до 15.08.2010 року.
Сторони також дійшли згоди про те, що штрафні санкції, відсотки за користування чужими грошовими коштами та інші платежі, встановлені основним договором та нормами чинного законодавства, нараховуватимуться з моменту укладення даної додаткової угоди, однак не застосовуватимуться, якщо в строк, визначений п. 1 даної угоди та п. 2.1 основного договору, покупець виконає свої грошові зобов'язання перед постачальником відповідно до умов основного договору (п. 3 додаткової угоди).
Водночас за умовами п. 5 додаткової угоди суму штрафних санкцій, відсотки за користування чужими грошовими коштами та інші платежі, що визначені у основному договорі та доданому до даної додаткової угоди розрахункові штрафних санкцій, покупець зобов'язується сплатити у той же строк, що і суму основного боргу, тобто до 15.08.2010 року.
Як слідує з матеріалів справи та пояснень сторін, факт здійснення остаточного розрахунку з погашення основної заборгованості перед постачальником за договором № 42-09/н від 12.02.2009 р. 17 вересня 2010 року відповідач не заперечує, посилаючись на настання в період виконання додаткової угоди № 1 від 02.12.2009 р. до договору поставки форс-мажорних обставин, що унеможливили своєчасну оплату поставленої позивачем сільгосппродукції.
Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО»щодо стягнення з відповідача 13855,68 грн. штрафу, 51636,74 грн. пені, 7937,71 грн. 3% річних, 29096,92 грн. інфляційних втрат, 127003,42 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами не підлягають у даному випадку задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»є сільськогосподарським підприємством, видами діяльності якого за КВЕД є надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту та вирощування зернових і технічних культур, що підтверджується Свідоцтвом № 100202127 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданим Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією.
Крім того, відповідно до довідки Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції № 2523/10115 від 15.03.2010 р. ТОВ «Хлібороб»у 2010 році згідно із Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок»є платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Наведене свідчить про те, що ТОВ «Хлібороб»є сільськогосподарським підприємством, основною діяльністю якого є сільськогосподарське виробництво, оскільки як платники фіксованого сільськогосподарського податку згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»могли бути зареєстровані особи, що є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Як зазначалося вище, за п. 7.1 договору № 42-09/н від 12.02.2009 р. сторони вважають форс-мажорними обставинами дії непереборної сили, яка не залежить від волі сторін, а саме: громадських безпорядків, стихійні лиха та надзвичайні природні явища, дії третіх осіб, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. У разі коли дія зазначених обставин триває більш як 30 календарних днів, кожна із сторін має право на розірвання цього договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона письмово повідомить про це іншу сторону не пізніш як за 5 робочих днів до розірвання. Сторона, на яку вплинули зазначені обставини, має надати іншій стороні достатні й належні докази щодо форс-мажору.
Окрім того, у відповідності з приписами п. 2.11 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»обставини непереборної сили - обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов'язаного з несплатою їх вартості.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно з приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
На підтвердження факту загибелі сільськогосподарських культур на площах ТОВ «Хлібороб»у І півріччі 2010 р. відповідачем надано суду висновок про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України № 2566/05-5 від 26.08.2010 р., з якого слідує, що внаслідок залягання льодяної кірки протягом лютого-березня 2010 року на площі 70 га ТОВ «Хлібороб»загинули посіви озимої пшениці; внаслідок дощу з градом та шквалистим вітром 21 липня 2010 року загинули посіви гороху на площі 128 га, ярої пшениці на площі 93 га, що підтверджується актами від 14.05.2010 року та 23.07.2010 року, затвердженими управлінням агропромислового розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та протоколом № 8 засідання комісії Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 18.08.2010 року.
Як зазначено у висновку, Торгово-промислова палата України на підставі наданих документів підтверджує, що вищевказані несприятливі погодні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ТОВ «Хлібороб»станом на 14 травня 2010 року та 23 липня 2010 року, є форс-мажорними обставинами.
Тобто, вищевказані несприятливі погодні умови спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ТОВ «Хлібороб»станом на 14.05.2010 р. та 23.07.2010 р., а це, в свою чергу, призвело до збитків відповідача і, як наслідок, несвоєчасного виконання перед позивачем зобов'язань за договором № 42-09/н від 12.02.2009 р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02.12.2009 р.).
На підтвердження наведених обставин відповідачем також надано суду лист Українського гідрометеорологічного центру від 21.08.2010 р. № 13-20/1936, та витяг з протоколу № 8 засідання комісії Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 18.08.2010 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Поряд з цим, згідно з приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачем доведено суду існування обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне виконання ним зобов'язань перед ТОВ «ПРИВАТЦЕНТР-АГРО», у зв'язку з чим позовні вимоги у даній справі визнаються такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача, а надлишково сплачене позивачем при зверненні до суду державне мито в сумі 1653,23 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито».
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
2. Видати довідку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого позивачем державного мита в сумі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 23 коп.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення - 31.12.2010 р.