21 квітня 2008 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі:
головуючого судді Філь О.Є.
при секретарі Дубіна Т.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2до Рівненської сільради про визнання права власності на житловий будинок, -
Позивачка ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, звернулася до суду із позовом до Рівненської сільради, про визнання права власності на житловий будинок, посилаючись на те, що житловий АДРЕСА_1належав на праві особистої власності чоловікові позивачки, ОСОБА_3, який померІНФОРМАЦІЯ_1., на підставі свідоцтва на право власності, засвідченого Родинською селищною радою.
Після смерті чоловіка позивачки відкрилася спадщина на житловий АДРЕСА_1. Будинок складається з 4 житлових кімнат, кухні, веранди, кладавої загальною площею 69,8 кв.м., у тому числі житлова площа 55,2 кв.м.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, та той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Від шлюбу позивачка має 2-х синів, ОСОБА_4та ОСОБА_5. Сини відмовилися від прийняття спадщини на користь позивачки. Ця обставина підтверджується їх заявами, зареєстрованими нотаріально.
Таким чином, єдиною спадкоємицею стала позивачка.
Відповідно до ст. 549 ЦК України( в редакції 1963р.) протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини позивачка фактично прийняла спадщину,вступивши у володіння спадковим майном. Проте в установленний строк позивачка не змогла подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, і з цих причин їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Факт фактичного володіння спадковим майном підтверджується актом про проживання, у якому зазначено, що позивачка фактично мешкала у вище вказаному будинку з 1961р.
Враховуючи зазначені обставини, вважаю, що позивачка має право визнати за собою право власності набудинок, так як вона є єдиною спадкоємицею майна, яке залишилося після смерті чоловіка та виявивши бажання прийняти цю спадщину та фактично прийнявши її у 1998р.
Так згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України( у редакції від 16.01.03р.)правила книги 6 ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
В наступний момент позивачка формально є власником житлового АДРЕСА_1.
В попереднє судовє засідання позивачка ОСОБА_1не з»явилась, і ОСОБА_2, що діє від її імені підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Рівненської сільради позовні вимоги взнав в повному обсязі.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилися, але надали суд заяву про розгляд справи за ії відсутності, просили позов задовольнити.
Зі згоди представника позивача суд проводить заочний розгляд справи, згідно ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивачки законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав:
Судом встановлено, що житловий АДРЕСА_1належав на праві особистої власності чоловікові позивачки, ОСОБА_3, який померІНФОРМАЦІЯ_1., на підставі свідоцтва на право власності, засвідченого Родинською селищною радою.
Після смерті чоловіка позивачки відкрилася спадщина на житловий АДРЕСА_1. Будинок складається з 4 житлових кімнат, кухні, веранди, кладавої загальною площею 69,8 кв.м., у тому числі житлова площа 55,2 кв.м.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, та той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Від шлюбу позивачка має 2-х синів, ОСОБА_4та ОСОБА_5. Сини відмовилися від прийняття спадщини на користь позивачки. Ця обставина підтверджується їх заявами, зареєстрованими нотаріально.
Таким чином, єдиною спадкоємицею стала позивачка.
Відповідно до ст. 549 ЦК України( в редакції 1963р.) протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини позивачка фактично прийняла спадщину,вступивши у володіння спадковим майном. Проте в установленний строк позивачка не змогла подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, і з цих причин їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Факт фактичного володіння спадковим майном підтверджується актом про проживання, у якому зазначено, що позивачка фактично мешкала у вище вказаному будинку з 1961р.
Враховуючи зазначені обставини, вважаю, що позивачка має право визнати за собою право власності набудинок, так як вона є єдиною спадкоємицею майна, яке залишилося після смерті чоловіка та виявивши бажання прийняти цю спадщину та фактично прийнявши її у 1998р.
Так згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України( у редакції від 16.01.03р.)правила книги 6 ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
В наступний момент позивачка формально є власником житлового АДРЕСА_1.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 328, 1233, 1234, 344п.1, 182 п.1ЦК України, ст. ст. 3,79, 88, 130, 214, 215, 224-230 ЦПК України , суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1право власності на житловий АДРЕСА_1, загальною площею 69,8 кв.м, який залишився після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: