"08" серпня 2011 р. Справа № 5023/2316/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 04 квітня 2011 року,
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2866Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2011 року у справі № 5023/2316/11
за позовом ТОВ "Сателіт", м. Харків
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 25746,86 грн.,
Рішенням господарського суду Харківської області від 16 червня 2011 року у справі № 5023/2316/11 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за грудень 2010 року-березень 2011 року у сумі 21096,78 грн., інфляційні витрати в сумі 112,83 грн., 3% річних у сумі 67,28 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 212,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2011 року у справі № 5023/2316/11 та відмовити у задоволенні позову.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що господарським судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно досліджено матеріали справи, встановлені фактичні обставини справи та винесене законне та обґрунтоване рішення, просить рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2011 року у справі № 5023/2316/11 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В засідання Харківського апеляційного господарського суду відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач -ТОВ «Сателіт», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 24 від 16 грудня 2010 року сумі 25370,09 грн., в т.ч. заборгованість по орендній платі за грудень 2010 р. - березень 2011 р. у сумі 21096,78 грн., пеня за період з 11.01.2011 р. по 10.04.2011 р. у сумі 4093,20 грн., 3% річних за період з 11.01.2011 р. по 10.04.2011 р. у сумі 67,28 грн., інфляційні втрати за січень-лютий 2011 р. у сумі 112,83 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2010 року між ТОВ "Сателіт" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір № 24 оренди нежитлового приміщення.
Предметом цього договору є передача в оренду приміщення площею 521,4 кв. м. та надання послуг по використанню прилеглої до об'єкта території, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.1 договору).
Згідно з умовами розділу другого укладеного сторонами договору орендодавець передає орендарю об'єкт оренди та встановлює орендну плату (пункт 2.1 договору), а орендар використовує об'єкт оренди та своєчасно вносить орендну плату, а також несе всі витрати в зв'язку з експлуатацією об'єкта оренди (пункт 2.2 договору).
Пунктом 2.3.1 договору визначено, що передача об'єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі, з моменту підписання якого нараховується орендна плата.
Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем об'єкта оренди підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 16 грудня 2010 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 2.4.1 договору відповідач зобов'язаний сплачувати оренду плату щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця оренди, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця протягом всього строку дії договору.
Орендна плата встановлюється в розмірі 6000,00 гривень за місяць (пункт 2.3.2 договору)
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем надані рахунки-фактури № СФ-0000029 від 31 грудня 2010 року, № СФ-0000005 від 31 січня 2011 року, № СФ-0000007 від 28 лютого 2011 року, № СФ-0000008 від 29 березня 2011 року за грудень 2010 року - березень 2011 року ( а. с. 12-15), які залишені без оплати, у зв'язку з чим за вказаний період у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі на загальну суму 21096,78 грн.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за період з грудня 2010р. по березень 2011 р. у сумі 21096,78 грн., та задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)(стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.2 спірного договору передбачено, що у випадку прострочення при сплаті орендних платежів орендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення платежу.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання можуть бути передбачені Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Місцевий господарський суд обґрунтовано врахував приписи Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та застосував обмеження щодо стягнення заявленої позивачем суми пені. До сплати підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, яка за період з 11.02.2011р. по 10.04.2011р. складає 347,37 грн., а тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення решти пені в сумі 3745,83 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи вказану правову норму, суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув з відповідача інфляційні втрати за період з січня по лютий 2011 р. у сумі 112,83 грн., та 3% річних, сума яких за період з 11.02.2011 р. по 10.04.2011 р. складає 67,28 грн.
Посилання апелянта на те, що він не мав можливості користуватися спірним приміщенням, є необґрунтованими, оскільки зі змісту акту приймання-передачі не вбачається, що приміщення не відповідає умовам договору та відсутні будь-які зауваження стосовно переданого в оренду об'єкта оренди.
Необґрунтованими є також посилання апелянта на те, що договір оренди є розірваним в односторонньому порядку, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно з частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний у порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
За приписами статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового перебігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Доказів щодо розірвання договору оренди у встановленому законом порядку відповідач не надав.
Отже, в період, за який стягнута місцевим господарським судом заборгованість з орендної плати, договір оренди був чинним.
Умовами договору визначено, що оплата орендних платежів здійснюється щомісяця, не пізніше 10 числа наступного місяця оренди, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (пункт 2.4.1 договору).
Посилання апелянта на відсутність у нього заборгованості через непідписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт є також безпідставним, оскільки договором оренди нежитлового приміщення від 16 грудня 2010 року № 24 не передбачено такої умови для здійснення орендних платежів.
Щодо тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у розгляді справи за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про час та місце розгляду справи, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_2.
Разом з тим, ухвали місцевого господарського суду, в яких зазначалось про час та місце розгляду справи, повертались на адресу суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою адресат не проживає»та «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа ( ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне та вчасне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.
Водночас, до повноважень господарських судів не відноситься з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Місцевим господарським судом виконаний процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а тому підстави для скасування законного і обґрунтованого рішення відсутні.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2011 року у справі № 5023/2316/11 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2011 року у справі № 5023/2316/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Камишева Л.М.
Повний текст постанови підписаний 11 серпня 2011 року