"23" серпня 2011 р.Справа № 7/1480
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І., Поліщук Л.В.
(склад суду змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. №485)
при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.
за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н, дата видачі : 05.01.11р.
розглянувши апеляційну скаргу Osauhing NPM Grupp (Товариства з обмеженою відповідальністю „NPM Grupp”), Естонія, м. Таллінн
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.07.2011 р. № 7/1480
про відмову у прийнятті позовної заяви
за позовом скаржника
до Приватного підприємства „Промислово-торгівельна фірма „Софія”, м.Херсон
про стягнення 68 314,10 доларів США (гривневий еквівалент - 544620,50 грн.),
05 липня 2011року Товариство з обмеженою відповідальністю /далі по тексту ТОВ/„NPM Grupp” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства „Промислово-торгівельна фірма /далі -ПП "ПТФ/„Софія” про стягнення 68 314,10 доларів США (гривневий еквівалент - 544620,50 грн.).
Позовні вимоги з посиланням на ст. ст.526,611,615,629,665,693,1212 ЦК України та ст. 54-57,58 ГПК України мотивовані тим, що відповідач в порушення укладеного між сторонами контракту №03/08 від 03.08.2009р. не виконав свої зобов'язання щодо поставки погодженої партії металобрухту у встановлений строк.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.07.2011р. (суддя Задорожна Н.О.) у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, у зв'язку із тим, що позовна заява не підлягає розгляду у господарських судах України, оскільки відповідно до п.11.2 контракту всі спори сторін за ним розглядаються Московським Міжнародним Арбітражним Судом.
Не погоджуючись з зазначеною вище ухвалою господарського суду Херсонської області, ТОВ„NPM Grupp” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та передати справу на розгляд господарського суду Херсонської області.
В обґрунтування своєї позиції, скаржник посилається на не повне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для вирішення спору по суті; недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, та порушення норм процесуального права.
Зокрема, на думку скаржника господарський суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч.1 ст. 62 ГПК України порушив п. 3 ст. 2 Конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958р. та ч.1ст. 8 ЗУ „Про міжнародний комерційний арбітраж”.
Також, скаржник стверджує, що зазначеного в п. 11.2 контракту №03/08 від 03.08.2009р. Московського Міжнародного Арбітражного Суду, на розгляд якого передбачена передача усіх виникаючих між сторонами спорів, не існує.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити апеляційну скаргу ТОВ„NPM Grupp” без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін, вважаючи її законною, обґрунтованою та відповідаючою матеріалам справи.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі наявних матеріалів правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2009р. між ТОВ „NPM Grupp”, ПП „ПТФ „Софія” та компанією „Palet LLC” був укладений контракт №03/08.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 предметом контракту був продаж відповідачем на користь компанії „Palet LLC” брухту та відходів чорних металів (металобрухту) виду 3А(ГОСТ 2787-75) з метою його подальшого продажу на користь позивача на умовах FOB порт України.
Пунктом 11.2 контракту сторони узгодили, що: „Все споры, рознозласия или требования возникающие из настоящего контракта или в святи с ним, в том числе касающиеся действительности, недействительности, нарушения или прекращения, подлежат разрешению в Московском Международном Арбитражном Суде”.
Відповідно до ч. ст. 7 ЗУ „Про міжнародний комерційний арбітраж” арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Наявність такої угоди унеможливлює вирішення спору у господарському суді, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим органом.
Водночас згідно з п. 3 ст. 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року - ратифікована Україною 10 жовтня 1960 року) та ч.1 ст. 8 ЗУ „Про міжнародний комерційний арбітраж” суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Тобто, звернення до арбітражу - це право, а не обов'язок сторін і суд передає спір на розгляд арбітражу виключно за клопотанням однієї сторони.
З'ясування обставин, пов'язаних з недійсністю арбітражної угоди, втратою нею чинності або з неможливістю її виконання, може бути здійснене господарським судом лише за результатами судового розгляду, проведеного в установленому законом порядку. Тому за наявності арбітражної угоди господарський суд першої інстанції не повинен був відмовляти у прийнятті позовної заяви ТОВ „NPM Grupp” з посиланням на п.1 ч. 1 ст. 62 ГПК, а мав прийняти її до розгляду, а в разі відсутності зазначених обставин та звернення однієї із сторін з відповідним клопотанням - припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Якщо ж такі обставини буде встановлено, то справа підлягає розглядові по суті.
Однак, колегія згодна з скаржником та зазначає, що даний спір у будь-якому випадку повинен розглядатись господарським судом Херсонської області по суті, оскільки згідно Роз'ясненням Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/608 домовленість щодо арбітражного застереження повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони. Арбітражна угода не може бути виконана, якшо сторони неправильно виклали назву арбітражної установи, якої не існує.
В арбітражному застереженні викладеному у п. 11.2 контракту №03/08 від 03.08.2009р. сторони зазначили в якості арбітражної установи, яка буде розглядати виникаючи між сторонами контракту спори - Московский Международний Арбитражний Суд, якого насправді не існує. Означений факт підтверджено довідкою Арбітражного суду м.Москва, який у відповідності до ст.4 Федерального закону від 24.07.02р. № 102-ФЗ "О третейских судах в Росийской Федерации" акумулює відомості про всі третейські суди, що діють на території його юрисдикції.
Таким чином, арбітражне застереження, викладене в п.11.2 контракту, є нікчемним і не може бути виконаним, а отже і не тягне для сторін ніяких обов'язків.
За викладених обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції не правомірно застосував норми п.1 ч. 1 ст. 62 ГПК та повернув позовну заяву без розгляду, отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „NPM Grupp” підлягає задоволенню, а ухвалу № 7/1480 господарського суду Херсонської області від 06.07.11р. слід скасувати та у відповідності до ч.7 ст.106 ГПК України справа передається на розгляд господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Osauhing NPM Grupp (Товариства з обмеженою відповідальністю „NPM Grupp”) задовольнити, ухвалу №7/1480 господарського суду Херсонської області від 06.07.11р. скасувати.
Справу передати на розгляд по суті до господарського суду Херсонської області .
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови складено 25.08.11 року.