73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
23.08.2011 Справа № 5024/1395/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Асканійське" Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України
до Фермерського господарства "Юкос і К"
про стягнення 44 885,61 грн,
за участі представників:
позивача -ОСОБА_1. (представника за дорученням),
відповідача -ОСОБА_2. (представника за дорученням),
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 88 968,60 грн заборгованості, з яких: 44 083 грн основного боргу, 35 949,99 грн нарахованих 3% місячних та 8935,62 грн інфляційних; які ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості отриманої продукції за договором купівлі-продажу № 54/10/09 від 12.10.2009 р.
Під час судового розгляду справи в судовому засіданні, яке відбулося 4 серпня, позивач зменшив розмір стягуваної суми до 44 885,61 грн, вказавши що відповідач сплатив суму основного боргу, а тому він вимагає лише стягнення інших нарахованих сум, а саме: 35 949,99 грн місячних та 8935,62 грн інфляційних.
За змістом статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право зменшити розмір позовних вимог, а тому такі дії позивача судом розцінюються як зменшення позовних вимог, а не відмова від позову.
Відповідачем позовні вимоги не визнаються з посиланням на наявність форс-мажорних обставин, пов'язаних із заморозками та посухою, за наявності яких він втратив більшу частину своїх посівів, а тому не зміг зібрати достатній урожай для забезпечення виконання зобов'язань з контрагентами. Відповідач вказує, що доказом цього є Висновки Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 3455/05-4 від 30.09.2009 р., № 3866/05-4 від 02.ж11.2009 р. та № 3164/05-4 від 11.10.2010 р.
Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 4 та 23 серпня 2011 року.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.
12 жовтня 2009 року між Державним підприємством «Дослідне господарство «Асканійське»Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України та Фермерським господарством «Юкос і К»укладено договір купівлі-продажу № 54/10/09, за умовами якого позивач, виступаючи в якості продавця, зобов'язався реалізувати відповідачу, як покупцю, насіння озимої пшениці у кількості 90 тон по ціні 1500 грн за 1 тону, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та сплатити вартість насіння в розмірі 135 000 грн. В пункту 5.2. договору сторонами погоджено, що відповідач зобов'язаний провести оплату вартості товару в термін до 25 грудня 2009 року за виставленим позивачем рахунком.
На виконання умов договору позивачем згідно до видаткової накладної № ОХ-001541 від 13.10.2009 р. через представника ОСОБА_3., який діяв на підставі довіреності серії ААА № 071518 від 13.10.2009 р., реалізовано відповідачу 90 тон пшениці на загальну суму 135 000 грн з ПДВ.
За твердженнями представників сторін на час розгляду справи по суті відповідач повністю розрахувався за договором шляхом проведеного між сторонами заліку зустрічних однорідних вимог на суми 4163 грн (кредиторська заборгованість позивача перед відповідачем), 7004 грн (поставка відповідачем позивачу 11.12.2009 р. соняшникової олії), 79750 грн (поставка відповідачем позивачу 14.06.2010 р. соняшникового жмиху), а також перерахування 44083 грн платіжним дорученням № 20 від 27.07.2011 р.
Таким чином, зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті вартості реалізованого насіння відсутні.
Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір купівлі-продажу, згідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за яким одна сторона передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Водночас, зважаючи на несвоєчасність проведеного розрахунку позивачем, з посиланням на положення статей 625 та 692 ЦК України, нараховані до сплати відповідачу 35 949,99 грн місячних та 8 935,62 грн інфляційних, у зв'язку з чим суд зазначає, що згідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних та 3% річних.
З розрахунку вказаних сум (а.с. 34) слідує, що періодом нарахування інфляційних є -01.01.2010 р. по 01.07.2011 р. Водночас при перевірці правильності нарахування інфляційних за цей період судом встановлено, що правильним розрахунком є наступний:
Період заборгованостіСума боргу
(грн)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
01.01.2010 - 13.06.20101238331,0334086,49
Період заборгованостіСума боргу
(грн)Середній індекс
інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
14.06.2010-01.07.2011440831,1145025,46
Таким чином, розмір інфляційних за період нарахування складає 9 111,95 грн. Проте, враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення меншу суму -8 935,62 грн, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом стягнення інфляційних в розмірі 8 935,62 грн.
Що стосується нарахування позивачем місячних з посиланням на статті 625 УК України та пункт 8.3. укладеного договору в розмірі 35 949,99 грн за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2011 р. суд зазначає наступне.
В пункті 8.3. договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо товар поставляється без попередньої оплати, за несвоєчасне проведення розрахунків в терміни, вказані в пункті 5.2. договору, покупець сплачує відсотки у вигляді 3% місячних за користування коштами продавця.
Частиною 3 статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.
Безпосередньо проценти за користування чужими коштами передбачені приписами статті 536 того ж Кодексу, в якій зазначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За таких обставини, норми цивільного законодавства щодо сплати процентів за користування чужими коштами розповсюджуються лише на правовідносини між фізичними особами, а тому вони не розповсюджуються на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі.
Разом з тим, позивач при розрахунку суми місячних послався на статтю 625 ЦК України та в тексті позовної заяви, а також під час судового розгляду справи, визначив правову природу стягуваної суми як проценти, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 УК України. Зокрема, за цією статтею боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити крім іншого 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в договорі (пункт 8.3.) сторонами визначено інший розмір процентів -3% місячних, що, фактично, є 36% річних (з розрахунку 3% місячних х 12 місяців в році = 36 % річних).
Проте судом таке тлумачення позивачем положень пункту 8.3. договору не сприймається як правильне, оскільки, як зазначено вище, положеннями пункту 8.3. договору сторони узгодили розмір процентів за користування чужими коштами, а тому не встановили інший розмір процентів, нарахування яких передбачено за частиною 2 статті 625 ЦК України.
За таких обставин правильним нарахуванням річних в розмірі 3% є наступний обрахунок:
Сума боргу
(грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
12383301.01.2010 -
13.06.20101643%1669,20
Сума боргу
(грн)Період
простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів
річнихЗагальна сума процентів
4408314.06.2010 -
01.07.20113833%1387,71
Всього розмір річних складає 3 056,91 грн (з розрахунку: 1669,20 грн + 1387,71 грн = 3056,91 грн), а тому позовні вимоги щодо нарахування річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 056,91 грн.
Заперечення відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин судом до уваги не приймаються, оскільки в пункті 9.3. договору сторони узгодили, що дія обставин непереборної сили не є підставою для повного або часткового невиконання зобов'язань за договором.
З урахуванням викладеного судові витрати, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, зокрема, шляхом стягнення з нього 119,93 грн державного мита та 63,06 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Юкос і К»(адреса: Херсонська область, м. Берислав, вул. Леніна, буд. 115; код 34174889; розрахунковий рахунок не відомий) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське»Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (адреса: Херсонська область, Каховський район, с. Тавричанка, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 16; код 00856787; розрахунковий рахунок не відомий) -8 935,62 грн інфляційних, 3 056,91 грн річних, 119,93 грн компенсації по сплаті державного мита та 63,06 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дата підпису рішення -23 серпня 2011 року
Суддя М.К. Закурін