08.08.11 Справа № 5021/1550/2011.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Енерготехніка”, м. Харків
до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми
про стягнення 47 995 грн. 82 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 26.02.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.07.2011р.
В судовому засіданні від 01.08.2011р. була оголошена перерва до 08.08.2011р. о 11 год. 15 хв.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 47 995 грн. 82 коп. заборгованості по договору поставки №30 СП від 23.05.2009р., а саме: 37 855 грн. 92 коп. основного боргу, 4 960 грн. 68 коп. пені, 960 грн. 10 коп. - 3% річних та 4 219 грн. 12 коп. інфляційних витрат.
В дане судове засідання представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог №360 від 03.08.2011р., в якій просить суд стягнути з відповідача 18 089 грн. 48 коп. заборгованості по договору поставки №30 СП від 23.05.2009р., а саме: 14 343 грн. 43 коп. основного боргу, 1 183 грн. 01 коп. пені, 458 грн. 28 коп. - 3 % річних, 1 687 грн. 76 коп. інфляційних витрат та 417 грн. 00 коп. судових витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог була прийнята судом до розгляду.
Представник відповідача в дане судове засідання подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дійсно між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №30 СП від 23.05.2009р., відповідачем були отримані товари, загальною вартістю 15 643 грн. 43 коп., за які він розрахувався частково в сумі 1 300 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене відповідач визнає позовні вимоги в сумі 18 089 грн. 48 коп., з яких: 14 343 грн. 43 коп. основного боргу, 1 183 грн. 01 коп. пені, 458 грн. 28 коп. - 3 % річних, 1 687 грн. 76 коп. інфляційних витрат та 417 грн. 00 коп. судових витрат.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 23 травня 2009р. був укладений договір поставки №30СП, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах, визначених Договором, товари народного споживання.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що придбаний товар повинен бути сплачений відповідачем з моменту його отримання. Тобто, датою продажу товару за зазначеним договором поставки №30СП від 23.05.2009р. є день передачі товару позивачем відповідачу згідно видаткової накладної, в якій зазначається дата передачі товару (п. 4.1 договору).
Згідно п. 6.2 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбачених п. 4.4 договору, відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних обов'язків за кожний день прострочення.
Строк дії договору визначений у п. 8.1 в якому зазначено, що даний договір набирає чинності з 23.05.2009р. та діє до 31.12.2009р., а в частині виконання зобов'язання п.п. 4.4, 6.1, 6.2, до їх повного виконання. При цьому, в разі, якщо не одна із сторін після закінчення строку дії даного договору не буде наполягати на його розірванні, дія даного договору продовжується до 31.12.2010р.
Позивачем на виконання умов договору за видатковими накладними здійснювалась поставка продукції, за яку відповідач своєчасно не розрахувався.
Так, згідно із уточненими позовними вимоги, відповідачем було отримано за видатковими накладними №З-19972 від 28.05.2010р. та №З-21549 від 29.06.2010р. товар на загальну суму 15 643 грн. 43коп.
Факт отримання товару за зазначеними накладними відповідачем підтверджується. Копії вказаних накладних долучені до матеріалів справи.
В порушення умов договору відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару та на момент розгляду справи його заборгованість складає 14 343 грн. 43 коп.
Оскільки відповідач поставлений позивачем товар в повному обсязі не оплатив, відповідно до ст. 530 ЦК України, 28.03.2011 року позивач направив відповідачу претензію №24 з вимогою погасити заборгованість (відповідач претензію отримав 29.03.2011р., про що свідчить залучене до матеріалів справи копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення).
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Але, оскільки відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Таким чином, згідно заявою про зменшення розміру позовних вимог заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 14 343 грн. 43 коп., що підтверджується матеріалами справи і визнається відповідачем.
Також, згідно заяви про зміну позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки №30СП від 23.05.2009р. позивач просить суд стягнути з відповідача 1 687 грн. 76 коп. інфляційних витрат та 458 грн. 28 коп. - 3% річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення відповідача 1 687 грн. 76 коп. інфляційних витрат та 458 грн. 28 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Крім цього, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 1 183 грн. 01 коп. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.2 договору поставки №30СП від 23.05.2009р. (за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбачених п. 4.4 договору, відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних обов'язків за кожний день прострочення).
Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 183 грн. 01 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Енерготехніка” (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 18, кімн. 210, код 22678151) 14 343 грн. 43 коп. основного боргу, 1 183 грн. 01 коп. пені, 458 грн. 28 коп. - 3 % річних, 1 687 грн. 76 коп. інфляційних витрат, 181 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резніченко
Повний текс рішення складено 10.08.2011р.