"22" серпня 2011 р. Справа № 9/17-2516-2011
За позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесброк"
про стягнення 9891,64 грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1(за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 24.06.2011 року за вх. № 3659/2011 Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесброк" (далі -Відповідач) в сумі 9891,64 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
10.07.2009 року між Позивачем - Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт»та Відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесброк»було укладено Договір № КД- 13511 на експедицію експортної - імпортної, транзитної вантажної і контейнерної експедиції в Одеському порту відповідно до законодавства України від 01.07.2004 року № 1955 -IV «Про транспортно - експедиторську діяльність».
Відповідач (експедитор) доручає, а Позивач приймає на себе зобов'язання по наданню послуг, пов'язаних з виконанням перевалки, зберігання, внутрішньопортового експедирування вантажів, а також послуг в процесі митного догляду на території транзитно -вантажного терміналу порту (ТВТ) контейнерів та інших послуг, пов'язаних з видачею і відвантаженням контейнерів з території Одеського порту.
У свою чергу, згідно до п. 2.1.9. Договору Відповідач зобов'язався під свою відповідальність здійснювати своєчасну інкасацію платежів, що належить Позивачу від вантажовласників в валюті платника. На підставі чого Позивачем були складені акти сдачи-приймання (надання послуг) № 327422 від 31.12.10 року та № 327206 від 31.12.10 року.
В результаті надання вищезазначених послуг та на підставі актів про надання послуг Позивачем були виставлені наступні рахунки Відповідачеві: № 327206 від 31.12.2010 року у сумі - 8 879, 96 грн. та № 327422 від 31.12.2010 року у сумі - 528, 24 грн. -що загальною сумою становлять 9891,64 грн., які на дату подання позовної заяви не сплачені.
Також зазначено що, уповноважені особи Експедитора зобов'язані отримувати в бухгалтерії Одеського морського торговельного порту рахунки на оплату послуг Позивача (якщо такі виконувались Одеським портом) протягом 5-ти банківських днів після виставлення рахунка Одеським портом. При цьому, на копії рахунка або реєстру видачі рахунків, який ведеться в Одеському порту, представник Відповідача зобов'язаний розписатися та вказати дату отримання рахунка.
Враховуючи до п. 3.12 Договору Відповідач здійснює оплату відповідно виставленим Позивачем рахункам а також відповідно до реквізитів Позивача, вказаним в пред'явленому до сплати рахунку.
Таким чином, Позивач просить суд стягнути на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесброк" суму заборгованості у розмірі 9 891,64 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про надання послуг -на експедицію експортної - імпортної, транзитної вантажної і контейнерної експедиції в Одеському морському торгівельному порту, згідно з яким, відповідач -Експедитор, зобов'язується проводити експедирування експортно-імпортних, транзитних вантажів і контейнерів в Порту, а також відповідач -Експедитор доручає, а позивач - Порт зобов'язується прийняти зобов'язання по наданню послуг , пов'язаних із здійсненням перевалення, зберігання та внутрішньо портового експедирування вантажів, а також послуг в процесі митного огляду на території транзитно-вантажного терміналу (ТВТ) контейнерів та інших послуг, пов'язаних із видачею та відвантаженням контейнерів із території Одеського порту.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору навантаження - розвантаження експортно - імпортних та транзитних вантажів та контейнерів, що прибувають до Одеського порту як за прямим варіантом, так і через склади, здійснюються з оплатою послуг Одеському порту Експедитором або Вантажовласником по об'явленим тарифам.
Як встановлено судом, розрахунок заборгованості Експедитора з врахуванням пені за огляд контейнерів становить: сума основного боргу -9 336,25 грн., пеня за період з 14.02.2011 року по 15.06.2011 року включно - 483,44 грн.
Згідно до п. 4.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати рахунків Експедитор сплачує Одеському порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної в період за котрий сплачується пеня, за кожен день прострочки від несплаченої суми.
Також враховуючи зміст п. 3.10 Договору, розрахунки за винятком послуг ТВТ, зазначених в пунктах 2.2.21 та 2.2.22 Договору, виконуються між. Одеським портом та Експедитором безпосередньо на підставі виставлених рахунків протягом 15-ти банківських днів з моменту вручення рахунків Одеським портом Відповідачеві.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нарахований відповідачу на період з 14.02.2011 року по 15.06.2011 року включно перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.
Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору з приводу заборгованості перед позивачем, що є предметом цього позову, Одеський порт звернувся до Експедитора із Претензією № 020/1-339 від 15.04.2011 року про необхідність здійснення заборгованості за надані послуги, однак відповідач не як не відреагував на надіслану Претензію.
Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача за Договором, становить 9 891,64 грн. грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесброк»(65078, Україна, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, р/р 2600701000729 у ОА ВАТ «Кредобанк», МФО 388578, код ЄДРПОУ 34801462) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, ЄДРПОУ 01125666, р/р № 26004124091 у ПАТ «Марфін Банк», МФО 328168) суму основного боргу у розмірі -9 336,25 грн., суму пені у розмірі -555,39 грн., 102 грн. - держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 26 серпня 2011 року.