"22" серпня 2011 р.Справа № 16/17-2424-2011
Господарський суд Одеської області
У складі судді -Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Омега” до закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія” про стягнення 13 190,50 грн., -
Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „Омега” (надалі за текстом -ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія” (надалі за текстом -ЗАТ „Міська страхова компанія”) про стягнення 13 190,50 грн. збитків по виплаті страхового відшкодування за регресною вимогою. В обґрунтування заявлених позовних вимог ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” посилається на необхідність відшкодування збитків, які були заподіяні позивачу у зв'язку з виплатою ОСОБА_1 (надалі за текстом -ОСОБА_1) страхового відшкодування, здійсненого відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 301-07-0539-11 від 10.03.2009р., укладеного між ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” (страховиком) та ОСОБА_1 (страхувальником).
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” (Страховиком) та ОСОБА_1 (Страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 301-07-0539-11 від 10.03.2009р., у відповідності до умов якого Страховик здійснює страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки „Chevrolet Lacetti” реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, та зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а Страхувальник зобов'язується сплатити платіж та виконувати свої обов'язки на умовах, визначених цим Договором. Строк дії договору визначений сторонами з 19.04.2009р. до 18.04.2010р.
Згідно ст. 1 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996р. N 85/96-ВР (надалі за текстом -Закон України „Про страхування”) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Стаття 6 Закону України „Про страхування” визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. За змістом статті 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Згідно ст. 3 Закону України „Про страхування” страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду, виданої Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві, 28.02.2010р. о 8 год. 00 хв. у місті Києві по пр-ту Перемоги на шляхопроводі „Нивки” відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю наступних транспортних засобів: автомобіля марки „Chevrolet Lacetti”, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, автомобіля марки „FORD Escort”, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, автомобіля марки „HYUNDAI Accent”, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки „ЗАЗ -DAEWOO”, реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4. Дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. За фактом правопорушення, яке призвело до ДТП, складено адміністративний протокол. Зібрані матеріали направлені для розгляду до Святошинського районного суду м. Києва.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 15.03.2010р. за наслідком розгляду матеріалів, що надійшли від Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, щодо вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпроАП. Вказана постанова набрала законної сили 26.03.2010р., що підтверджується відповідним штампом суду на примірнику цього судового акту.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки „Chevrolet Lacetti”, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого Києво-Святошинським МРЕВ /а.с. 39-40/, були нанесені механічні пошкодження згідно з довідкою відділу ДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві /а.с. 16/.
Відповідно до ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
На підставі заяви від 01.03.2010р. ОСОБА_1 повідомив ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” про настання вищезазначеного страхового випадку та звернувся з вимогою про виплату відповідного страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки „Chevrolet Lacetti”, реєстраційний номер НОМЕР_1, страховиком було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження вказаного автомобілю. Відповідно до звіту № 07/03/10 про оцінку вартості матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 11.03.2010р., розмір збитків, нанесених власнику транспортного засобу „Chevrolet Lacetti”, реєстраційний номер НОМЕР_1, на дату проведення оцінки складає 13 931,50 грн.
В подальшому, ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” на підставі зібраних документів по настанню страхового випадку було складено страховий акт № 5898-Т від 29.03.2010р., яким встановлено розмір страхового відшкодування в сумі 13 190,50 грн., яке підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 у зв'язку із вищезазначеною дорожньо-транспортною пригодою.
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту 301-07-0539-11 від 10.03.2009р. позивачем 02.04.2010р. було виплачено страхове відшкодування з метою здійснення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки „Chevrolet Lacetti”, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно із виставленим фізичною-особою підприємцем ОСОБА_6 рахунком-фактурою № СФ-0300902 від 15.03.2010р., в сумі 13 190,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1344 від 02.04.2010р. Таким чином, ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” відшкодувало шкоду, завдану ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій стороні.
В свою чергу, згідно з листом від 12.08.2011р. за № 17829/7-3-11, отриманим від Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке, відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. № 1961-IV, є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та участь страховиків у якому є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вбачається наступне.
Так, винуватець вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 застрахував свою обов'язкову цивільно-правову відповідальність як користувач транспортного засобу марки FORD Escort, реєстраційний номер НОМЕР_2, у страховика ЗАТ „Міська страхова компанія”, шляхом укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності першого типу, про що йому було видано страховий поліс № ВС/9395239, строк дії якого встановлений з 23.12.2009р. по 22.12.2010р., з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, в сумі 25500 гривень на одного потерпілого.
У відповідності до ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. № 1961-IV (надалі за текстом - Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”) страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Статтею 15 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах зокрема страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Згідно ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. При цьому, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 названого Закону України).
У відповідності до ст. 9 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язків ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Посилаючись на виплату страхового відшкодування за пошкодження автомобілю, завдані ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій стороні, позивач звернувся до ЗАТ „Міська страхова компанія”, як до страховика обов'язкової цивільно-правової відповідальності користувача транспортного засобу згідно з полісом № ВС/93955239, із вимогою від 18.04.2011р. за вих. № 1668 про відшкодування в порядку регресу витрат по сплаті страхового відшкодування у сумі 13 190,50 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Скориставшись наданим відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” правом на пред'явлення вимог в порядку регресу, ПрАТ „Акціонера страхова компанія „Омега” звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ЗАТ „Міська страхова компанія” про стягнення в порядку регресу збитків у сумі 13 190,50 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 вказаної статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 28 названого Закону передбачено, що до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься зокрема шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Матеріалами справи повністю підтверджено здійснення позивачем відшкодування шкоди у розмірі 13 190,50 грн., завданої майну власника транспортного засобу „Chevrolet Lacetti”, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом пошкодження названого транспортного засобу внаслідок винних дій ОСОБА_2, обов'язкова цивільно-правова відповідальність якого відповідно до умов Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” застрахована страховиком ЗАТ „Міська страхова компанія”.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” на підставі ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 993, 1191 ЦК України виникло право вимоги до страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 -ЗАТ „Міська страхова компанія” у межах фактичних витрат на суму 13 190,50 грн.
Як вже зазначалось вище по тексту рішення, позивачем, в порядку ст.ст. 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, було надіслано відповідачу регресну вимогу за вих.№ 1668 від 18.04.2011р., яка за своїм змістом є заявою про здійснення страхового відшкодування, до якої було додано перелік документів, що підтверджують виникнення страхового випадку, а також докази здійснення страхового відшкодування на суму 13 190,50 грн.
Статтею 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
В силу положень ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
Згідно зі ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Однак, за наслідком розгляду вищезазначеної заяви про здійснення страхового відшкодування відповідач, в порушення вимог ст.ст. 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідного рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не надав, а також не здійснив позивачу виплату страхового відшкодування в сумі 13 190,50 грн. в місячний строк, чим порушив прийняті на себе зобов'язання як страховик цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену винною особою.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтями ст.ст. 32, 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на викладене, розмір заборгованості ЗАТ „Міська страхова компанія” перед ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” по відшкодуванню збитків, які були заподіяні позивачу у зв'язку з виплатою ОСОБА_1 страхового відшкодування, здійсненого відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 301-07-0539-11 від 10.03.2009р., витікає з вимог діючого законодавства України та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих наведене, в порушення вимог ст.ст. 32,33 ГПК України відповідачем надано не було.
Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 615, 985, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 6, 8, 16, 25, 27 Закону України „Про страхування” N 85/96-ВР від 07.03.1996р., ст.ст. 1, 6, 9, 15, 22, 29, 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 року № 1961-IV, у зв'язку з чим, з відповідача слід стягнути на користь ПрАТ „Акціонерна страхова компанія „Омега” 13 190,50 грн. збитків.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 615, 985, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 6, 8, 16, 25, 27 Закону України „Про страхування” N 85/96-ВР від 07.03.1996р., ст.ст. 1, 6, 9, 15, 22, 29, 35-37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 року № 1961-IV, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія” /65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2 Б/1/ на користь приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Омега” /04053, м. Київ, вул.. Обсерваторна, 17 а, код ЄДРПОУ 21626809, п/р 26500010024980 у ПАТ „Фінанси та Кредит”, МФО 300131/ 13 190,50 грн. / тринадцять тисяч сто дев'яносто грн. 50 коп. / - збитків, 131,91 грн. / сто тридцять одна грн. 91 коп./ - держмита; 236 грн. /двісті тридцять шість грн. 00/ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення підписане 25.08.2011р.
Суддя Желєзна С.П.