"19" серпня 2011 р.Справа № 16/17-2314-2011
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № 01/11-1361 від 11.11.2010р.
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” до державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Одеського філіалу державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” про стягнення 4184,24 грн., -
Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” (надалі за текстом -КП „Теплопостачання міста Одеси”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Одеського філіалу державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” про стягнення 10 092,17 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе обов'язків щодо здійснення оплати за спожиту теплову енергію.
В процесі розгляду справи КП „Теплопостачання міста Одеси” позовні вимоги були уточнені, в результаті чого позивач просив стягнути з відповідача вартість спожитої теплової енергії в сумі 4 184,24 грн.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються у повному обсязі з підстав невикористання ним з 10.02.2011р. приміщення, на яке постачалася теплова енергія, у зв'язку з припинення договірних орендних відносин з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. Крім того, заперечення відповідача базуються також на здійсненні ним оплати вартості спожитої теплової енергії на підставі договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р. в сумі 4 408,15 грн., тобто у повному обсязі, що, за його думкою, свідчить про відсутність заборгованості підприємства перед позивачем взагалі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.11.2006р. між КП „Теплопостачання міста Одеси” (Теплопостачальна організація), яке було створено шляхом реорганізації комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” та комунального підприємства „Одестеплоенерго” шляхом їх злиття на підставі рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006р., та державним підприємством „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Одеського філіалу державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 4657, відповідно до розділу 1 якого Теплопостачальна організації бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу у нежиле приміщення за адресою вул. Варненська, 15 на опалювання в обсягах згідно додатку 1 до цього договору (п. 2.1. договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р.).
Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Пунктом 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.
Положеннями п. 4.2. договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р. встановлено, що до обов'язків Теплопостачальної організації віднесено забезпечення постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1.
Відповідно до умов п. 6.1.- 6.5. договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р. розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал. діючому в момент укладання договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображене в акті звіряння взаєморозрахунків враховується в рахунку-фактурі, що надається Споживачу для подальшої оплати.
В подальшому, між сторонами було укладено додаткові угоди № 1 від 15.02.2007р., № 2 від 01.10.2007р., № 3 від 14.02.2008р. до договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р., на підставі яких змінювався розмір плати за 1 Гкал спожитої теплової енергії. Так, з 01.01.2008р. сторонами погоджено тариф у сумі 306,78 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал.
У відповідності до ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Протягом дії договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р. КП „Теплопостачання міста Одеси” безперервно здійснювало постачання теплової енергії у приміщення відповідача, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 15, в обсягах, передбачених додатком 1 до цього договору, що відповідачем, в свою чергу, не заперечувалось.
Однак в порушення умов договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р. відповідачем не здійснювалась своєчасна оплата спожитої електроенергії за період з жовтня 2010р. по травень 2011р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10 092,17 грн., що зумовило звернення КП „Теплопостачання міста Одеси” до суду із даним позовом.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було звільнене займане ним приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 15 з 10.02.2011р., яке використовувалось ним на умовах договору оренди № 309 від 25.10.2004р., укладеним із Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, що підтверджується додатковим погодженням № 6 від 10.02.2011р. до договору оренди нежитлового приміщення № 309 від 25.10.2004р. та актом приймання-передачі приміщення від 10.02.2011р.
У зв'язку із звільненням відповідачем названого приміщення КП „Теплопостачання міста Одеси” було здійснено розрахунок суми заборгованості державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Одеського філіалу державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” станом на дату звільнення цього приміщення, що підтверджується рахунком № 4657 від 08.07.2011р. на суму 4408,15 грн.
Відповідно до квитанції № 5994445 від 23.07.2011р. державним підприємством „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” було здійснено оплату заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 4408,15 грн. на підставі вищезазначеного рахунку № 4657 від 08.07.2011р.
Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що відповідачем надано суду докази, що свідчать про погашення заборгованості перед позивачем в сумі 4408,15 грн., яка в тому числі є предметом спору по даній справі, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору в частині стягнення з державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Одеського філіалу державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” на користь КП „Теплопостачання міста Одеси” заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 4408,15 грн., що є підставою для припинення провадження у справі в даній частині позовних вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Стосовно решти позовних вимог господарський суд зазначає наступне.
Посилаючись на наявність у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 4184,22 грн. згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивачем будь-якого обґрунтованого розрахунку даної суми суду надано не було. Більш того, розглянувши розрахунок первісної редакції позовних вимог /а.с. 8/, суд зазначає, що його було здійснено із застосуванням тарифу за 1 Гкал спожитої теплової енергії в сумі 660,64 грн., в той час, як положеннями укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р. з урахуванням додаткових угод до нього, не передбачено застосування вказаного тарифу за 1 Гкал спожитої теплової енергії, що, в свою чергу, свідчить про неправомірність його застосування до правовідносин, які виникли між сторонами по справі.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
З аналізу положень договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р. вбачається, що сторонами не було погоджено порядок односторонньої зміни вартості 1 Гкал. спожитої електроенергії у зв'язку із зміною уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідних тарифів, у на підставі чого суд дійшов висновку, що в даному випадку зміна ціни договору можлива виключно за взаємною згодою сторін. Наведене також підтверджується наданими позивачем додатковими угодами № 1 від 15.02.2007р., № 2 від 01.10.2007р., № 3 від 14.02.2008р. до договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р., якими сторони змінювали вартість 1 Гкал спожитої електричної енергії у зв'язку зі змінами тарифів на підставі рішень Одеської міської ради.
Окрім того, в порушення умов п. 6.5. договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р. позивачем не надано суду відповідних актів звіряння взаєморозрахунків із позивачем, зроблених до 15 числа місяця після розрахункового, а також не надано доказів виставлення відповідних рахунків-фактур відповідачу.
Більш того, як вже зазначалось вище по тексту рішення, відповідачем було звільнене займане ним приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 15 з 10.02.2011р., яке використовувалось ним на умовах договору оренди № 309 від 25.10.2004р., укладеним із Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, що підтверджується додатковим погодженням № 6 від 10.02.2011р. до договору оренди нежитлового приміщення № 309 від 25.10.2004р. та актом приймання-передачі приміщення від 10.02.2011р. Про здійснення зазначених дій відповідач повідомив позивача, а останній, в свою чергу, здійснив дії, кореспондуючі їм -виставив відповідачу рахунок № 4657 від 08.07.2011р. з розрахунком заборгованості по момент звільнення займаного відповідачем приміщення. На думку суду, зазначені дії з боку позивача свідчать про погодження ним факту неспоживання відповідачем теплової енергії після звільнення зазначеного приміщення.
За своєю правовою природою договір про надання послуг передбачає їх отримання замовником, а в даному випадку фактичне споживання відповідачем теплової енергії припинилось з 10.02.2011р. у зв'язку із звільненням приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 15, на яке і здійснювалось постачання теплової енергії на підставі договору на постачання теплової енергії № 4657 від 01.11.2006р.
Згідно з вимогами ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Приймаючи до уваги, що позивачем в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказів на підтвердження правомірності заявленого позову в частині стягнення заборгованості державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Одеського філіалу державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в сумі 4184,24 грн. надано не було, господарський суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог КП „Теплопостачання міста Одеси” в даній частині позову.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, провадження у справі в частині стягнення з державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Одеського філіалу державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” на користь КП „Теплопостачання міста Одеси” заборгованості в сумі 4408,15 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в той час як решта заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 629, 632 ЦК України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198.
При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що господарський спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати спожитої теплової енергії, та враховуючи наступне часткове погашення суми заборгованості, суд вважає за необхідне витрати, пов'язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, покласти на відповідача пропорційно сумі погашеної заборгованості перед позивачем, згідно із ст. 44, ч. ІІІ ст. 49 ГПК України (Лист ВАСУ від 26.06.1995р. №01-8/453 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів”). Решта сплачених позивачем судових витрат відшкодуванню не підлягають у зв'язку із відмовою у задоволенні даної частини позову.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 629, 632 ЦК України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі в частині позовних вимог комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” до державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Одеського філіалу державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про стягнення 4408,15 грн. -припинити.
2. Стягнути з державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" в особі Одеського філіалу державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" /65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, код ЄДРПОУ 03329083, р/р 26003665200651 в УкрСоцБанку, МФО 328016/ на користь комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” /65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537/ витрати зі сплати державного мита в сумі 44,55 грн. /сорок чотири грн. 55 коп./ та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 103,08 грн. /сто три грн. 08 коп./. Наказ видати.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення підписане 23.08.2011р.
Суддя Желєзна С.П.