"17" серпня 2011 р.Справа № 25/17-2386-2011
За позовом: Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області
до відповідачів: 1. Кілійської районної державної адміністрації
2. Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Єнікіой”
про визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки
Суддя Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники сторін:
Від прокурора: Сороченко О.С., посвідчення №93
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №11-11-1/1398 від 14.07.2011 р.
Від відповідача -Кілійської районної державної адміністрації: ОСОБА_2, довіреність №39 від 27.12.2010 р.
Від відповідача -СВК „Єнікіой”: не з'явився
В судовому засіданні 17.08.2011 р. приймали участь представники сторін:
Від прокурора: Сороченко О.С., посвідчення №93
Від позивача: не з'явився
Від відповідача -Кілійської районної державної адміністрації: ОСОБА_2, довіреність №39 від 27.12.2010 р.
Від відповідача -СВК „Єнікіой”: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним договору оренди землі №209 від 25.03.2011 р., укладеного між Кілійською районною державною адміністрацією та СВК „Єнікіой”; про зобов'язання СВК „Єнікіой” повернути земельну ділянку площею 111,93 га земель не витребуваних паїв сільськогосподарського призначення, розташовану на території Новоселівської сільської ради, власнику -Кілійській районній державній адміністрації.
Прокурор на заявлених позовних вимогах наполягає, в їх обґрунтування зазначає, що в ході прокурорської перевірки Кілійської районної державної адміністрації було встановлено порушення вимог земельного законодавства під час укладення між СВК „Єнікіой” та Кілійською райдержадміністрацією 25.03.2011 р. договору оренди №209. За умовами зазначеного договору Кілійська райдержадміністрація передала в оренду СВК „Єнікіой” земельну ділянку не витребуваних паїв, членів колишнього КСП „Єнікіой”, площею 111,93 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Кілійського району. Прокурор вважає спірний договір укладеним в порушення вимог ст.ст.123-126 Земельного кодексу України, ст.ст.15, 18, 20 Закону України „Про оренду землі”, ст.52 Закону України „Про землеустрій”, а саме, без проведення його державної реєстрації та без додання до нього плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), без розроблення проекту землеустрою, що в силу ст.ст.203, 215 ЦК України тягне за собою недійсність оспорюваного договору.
Відділ Держкомзему у Кілійському районі Одеської області надав суду доповнення до позовної заяви прокурора від 18.07.2011 р. вх.№23136/2011, від 25.07.2011 р. вх.№24026/2011, від 11.08.2011 р. вх.№27754/2011, де повідомив, що повністю підтримує позовну заяву прокурора, посилаючись на те, що в спірному договорі відсутні відомості щодо рішення, на підставі якого укладено зазначений договір та не зазначається про те, що договір припиняється у разі отримання власниками державних актів, що порушує права громадян, які з різних причин не змогли взяти участь у розподілі земельних ділянок. Крім того, позивач зазначає, що у договорі від 10.06.2011 р. відсутня така істотна його умова, як об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), у зв'язку з тим, що роботи по встановленню меж земельних ділянок не проведено, документацію із землеустрою не було розроблено та межі не було встановлено. Також, позивач відзначає, що при нарахуванні розміру орендної плати по договору від 10.06.2011 р. не були ураховані данні державного земельного кадастру, що ставить під сумнів правильність такого нарахування. На думку, Відділу Держкомзему за відсутності державної реєстрації спірного договору оренди у відповідача не виникло право оренди, обумовленої договором ділянки.
Відповідач, ТОВ „Єнікіой” подав суду заперечення на позов від 25.07.2011 р. та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що земельні ділянки, які є об'єктом оренди, є землями сільськогосподарського призначення, найбільш цінними та охоронюваними державою землями. Кілійська райдержадміністрація на виконання вимог Закону України „Про охорону земель”, опікуючись державним інтересом раціонального використання земель відповідно до цільового призначення, змушена вжити заходів щодо надання зазначених земель у користування для підтримання їх родючості, інших корисних властивостей до тих пір, поки не буде вирішено питання їх належності конкретному власнику. При цьому, СВК „Єнікіой” вважає, що райдержадміністрацією не був порушений порядок надання земель в оренду, оскільки Закон України „Про оренду землі” передбачає надання в оренду земельних ділянок, власник яких визначений. У випадку з земельними ділянками, про які йдеться в цій справі, конкретний власник не набув права власності на ці ділянки вже десять років. Весь цей час цінні землі сільськогосподарського призначення повинні перебувати у використанні у відповідності до цільового призначення.
Кілійська районна державна адміністрація 18.07.2011 р. за вх.№ 23135/2011 подала до суду заперечення на позов, 25.07.2011 р. за вх.№24025/2011 та 08.08.2011 р. за вх.26923/2011 подано до суду уточнення до заперечення на позовну заяву, в яких зазначила, що прокурор у позові не навів в чому саме зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави, суспільства, його моральним засадам, оскільки по суті в договорі дотримані усі умови, передбачені ЗУ „Про оренду землі”, а саме, визначено об'єкт оренди, строк дії договору та ціну договору, та крім того, визначено умови використання, цільове призначення земельної ділянки, умови її збереження, строки передачі в оренду та строки її повернення орендодавцю. Крім того, Кілійська райдержадміністрація зазначає, що вважає безпідставним посилання прокурора на п.1 ст.207 ГК України, оскільки його вчинено з дотриманням компетенції райдержадміністрації, визначеної у ст..13 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” з метою поповнення місцевого бюджету та вжиття заходів по боротьбі з бур'янами. Посилання позивача на відсутність у спірному договорі підстав його укладення -рішення компетентного органу відповідач вважає такими, що суперечать умовам договору оренди, в якому прямо про це зазначено. Кілійська РДА вважає доводи позивача стосовно недотримання порядку надання земельних ділянок у користування, визначеного ст.123 Земельного кодексу України, такими що не заслуговують на увагу, у зв'язку з тим, що зазначені положення розповсюджуються на землі державної або комунальної власності та не стосуються земель не витребуваних паїв.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.08.2011 р. до 17.08.2011 р. у відповідності з вимогами ст.77 ГПК України.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:
Згідно розпорядження Кілійської районної державної адміністрації №107 від 17.02.2011 р. СВК „Єнікіой” передано в оренду земельну ділянку площею 111,93 га ріллі із земель не витребуваних паїв громадян -колишніх членів КСП „Єнікіой” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до витребування їх особами, які мають право на ці земельні ділянки на території Новоселівської сільської ради, вирішено укласти договір оренди землі між Кілійською районною державною адміністрацією та СВК „Єнікіой”.
25.03.2011 р. між Кілійською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СВК „Єнікіой” (орендар) було укладено договір №209, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 111,93 га ріллі -не витребувані паї громадян-членів колишнього КСП „Єнікіой” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Кілійського району Одеської області (п.п.1, 2).
На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури (п.3 договору від 25.03.2011 р.).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4022 гривень за 1 га ріллі (п.5 договору від 25.03.2011 р.).
Згідно з п.8 договору оренди від 25.03.2011 р. його укладено на строк до витребування паїв власниками земельних ділянок на території Новоселівської сільської ради.
Пунктами 9, 10, 11, 12 договору від 25.03.2011 р. сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 16 789,50 грн. за 1 рік із розрахунку 150 грн. за 1 га ріллі. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220, що заповнюють під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у відповідності до вимог чинного законодавства. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати відповідно оформлюється актами.
Відповідно до п.п.15, 16, 17 договору від 25.03.2011 р. земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об'єкта оренди -не змінювати цільове призначення земельної ділянки.
Згідно п.п.18, 19, 20 договору оренди передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення відведення. Підставою передачі земельної ділянки в оренду є розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 17.02.2011 р. №107. Передача земельної ділянки здійснюється у тижневий строк за актом приймання-передачі.
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її у оренду (п.21 договору оренди).
У відповідності до п.4.3. договору оренди від 25.03.2011 р. цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
На виконання умов договору від 25.03.2011 р. Кілійською районною державною адміністрацією було передано, а СВК „Єнікіой” прийнято в оренду земельну ділянку площею 111,93 га ріллі, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі від 25.03.2011 р.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: визнання правочинну недійсним (ч.ч.1, 2 ст. 16 ЦК України).
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частина 3 ст.2 Земельного кодексу України передбачає, що об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 13 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частина 1 ст.15 Закону України „Про оренду землі” визначає, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч.2 ст.15 ЗУ „Про оренду землі”).
Частина 4 ст.15 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.21 Закону України про оренду землі” визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі ст.18 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.5 ст.126 ЗК України).
Частина 1 ст.210 ЦК України визначає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
З аналізу вищенаведених норм законодавства та відповідно до ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України „Про землеустрій”, Постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 р. „Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок” укладенню договору оренди земельних ділянок передують прийняття рішення про надання земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду, розроблення проектів їх землеустрою, плану або схеми земельної ділянки її кадастрового плану, акту визначення меж земельної ділянки в натурі.
Також, ст.52 Закону України „Про землеустрій”, п.8 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 р., визначено, що у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк договору визначається з урахуванням ротації культур згідно з проектами землеустрою. Період ротації сівозміни визначається згідно з проектами землеустрою, що забезпечують еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів.
Положеннями ст.13 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Суд, дослідивши договір оренди землі №209 від 25.03.2011 р., встановив, що його укладенню не передувало розроблення землевпорядної документації, а саме, відсутні план (схема) цієї ділянки, її кадастровий план, акт визначення меж в натурі (на місцевості), отже, суд доходить висновку про те, що є безпідставним зазначення у п.1 спірного договору площі земельної ділянки -111,93 га., та наявним факт недотримання істотної умови договору про предмет оренди, оскільки є невизначеними як її площа так і місце розташування, з чого є незрозумілим визначення в договорі орендної плати, та, крім того, спірний договір не пройшов державної реєстрації, що у сукупності відповідно до ч.2 ст.15 Закону України „Про оренду землі” є підставами для визнання такого договору недійсним.
При цьому, посилання прокурора на те, що орендну плату у спірному договорі слід було встановлювати з врахуванням ст.ст.288.5, 286, 288 Податкового кодексу України судом до уваги не приймаються, оскільки прокурором не доведено належність предмету оренди до земель державної або комунальної власності, особливо з огляду на правовий статус цієї земельної ділянки з врахуванням положень Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” та зважаючи на положення Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 08.08.1995р. №720/95, згідно якого землі не витребуваних паїв громадян - колишніх членів КСП „Єнікіой” належать до колективної власності членів недержавного сільськогосподарського підприємства.
Отже, за викладених обставин, позовні вимоги прокурора щодо визнання недійсним договору від 25.03.2011 р. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню судом у повному обсязі, а з врахуванням того, що спірний договір за своєю правовою природою є договором найму згідно якого відповідач фактично користувався орендованою земельною ділянкою, сторони не можливо повернути у первісний стан, тому суд визнає договір від 25.03.2011 р. недійсним на майбутнє.
З врахуванням того, що сторонами у даній справі не доведено фактичними даними місцезнаходження спірної земельної ділянки, чи то її розташування за межами населеного пункту -с. Новоселівка, чи в межах даного населеного пункту, та з огляду на ст.13 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, так як судом визнано недійсним договір оренди, який був укладений саме Кілійською райдержадміністрацією, яка є особою, уповноваженою розпоряджатись земельними ділянками не витребуваних паїв, як наслідок визнання судом недійсним даного договору, саме Кілійській райдержадміністрації підлягає поверненню спірна земельна ділянка, площею 111,93 га, розташована, як то зазначено в п.1 договору від 25.03.2011 р., на території Новоселівської сільської ради Кілійського району Одеської області. Звідси, суд задовольняє позовну вимогу прокурора щодо зобов'язання СВК „Єнікіой” повернути Кілійській райдержадміністрації вищезазначену земельну ділянку та відповідно не приймає до уваги твердження позивача про відсутність повноважень у Кілійської райдержадміністрації на передачу земельної ділянки в оренду.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд, вважає позов, заявлений Прокурором Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області до Кілійської районної державної адміністрації, СВК „Єнікіой” про визнання договору оренди землі №209 від 25.03.2011 р. недійсним та повернення земельної ділянки, таким, що підлягає задоволенню в повній мірі.
Згідно ст. 49 ГПК України витрати пов'язані зі сплатою позивачем державного мита та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процессу покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Задовольнити позов Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області до Кілійської районної державної адміністрації, СВК „Єнікіой” про визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки повністю.
2. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі №209 від 25.03.2011 р., укладений між Кілійською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Єнікіой”.
3. Зобов'язати Сільськогосподарський виробничий кооператив „Єнікіой” (68320, Одеська область, Кілійський район, с. Новоселівка, вул. Леніна,65А, код 03766033) повернути Кілійській районній дердавній адміністрації земельну ділянку площею 111,03 га земель не витребуваних паїв сільськогосподарського призначення, розташовану на території Новоселівської сільської ради.
4. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Єнікіой” (68320, Одеська область, Кілійський район, с. Новоселівка, вул. Леніна,65А, код 03766033) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200 (символ звітності 095), рахунок №31114095700008, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО -828011, одержувач -ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 через Ізмаїльську ОДПІ 42 (сорок два) грн. 50 коп. державного мита.
5. Стягнути з Кілійської районної державної адміністрації (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна,44, код 04057132) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200 (символ звітності 095), рахунок №31114095700008, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО -828011, одержувач -ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 через Ізмаїльську ОДПІ 42 (сорок два) грн. 50 коп. державного мита.
6. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Єнікіой” (68320, Одеська область, Кілійський район, с. Новоселівка, вул. Леніна,65А, код 03766033) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003 (символ звітності 264), рахунок № 31213264700008, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО -828011, одержувач -ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ -23213460 через Відділ Державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
7. Стягнути з Кілійської районної державної адміністрації (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна,44, код 04057132) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003 (символ звітності 264), рахунок № 31213264700008, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО -828011, одержувач -ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ -23213460 через Відділ Державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Суддя Малярчук І.А.
Повний текст рішення складено 22.08.2011р.