"15" серпня 2011 р.Справа № 35/17-2147-2011
За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України;
Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр"
за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю"ФФС"
про стягнення 113725850,64грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь
Від прокурора: Коломійчук І.О.;
Від Міністерства фінансів України: не з'явився;
Від ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ": ОСОБА_2., довіреність №21/199 від 03.09.10р.;
Від відповідача: ОСОБА_1., довіреність від 01.06.11р.
Від третьої особи: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України; Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ", за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю"ФФС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" заборгованості за генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.10р. в сумі 113725850,64грн, з яких: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 89000000грн., прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1000000грн., прострочена заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 20650684,93грн., поточна заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 1849315,07грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 13347,22грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у розмірі 1212503,42грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.11р. порушено провадження у справі №35/17-2147-2011.
Поряд з цим, прокурором заявлена заява вих.№2093вих-4 від 24.05.11р. про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої останній просив суд накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно, в тому числі грошові кошти на рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" в розмірі ціни позову, що становить 113725850,64грн. та заборонити його відчуження.
Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Однак, прокурором не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.
Міністерство фінансів України підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі, та просить суд розглянути справу за відсутності представника Міністерства фінансів України, згідно надісланих на адресу суду пояснень вих.№31-15030-07-26/16004 від 23.06.11р.(вх.№20684/2011 від 29.06.11р.).
За клопотанням представника прокурора, ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-2147-2011 було продовжено до 15.08.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову повністю, з підстав які викладені у відзиві на позовну заяву від 07.07.11р.(вх.№21924/2011 від 08.07.11р.). В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те, що у зв'язку із тим, що він не отримував від банку листа про невиконання третьою особою забезпеченого порукою зобов'язання за кредитним договором із зазначенням рахунку на який необхідно виконати відповідне зобов'язання, у прокурора та/або банку відсутні підстави для звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю"ФФС" в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, письмові пояснення по справі не надав.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" подав пояснення (вх.№28036/2011 від 15.08.11р.), згідно яких вважає заперечення відповідача у відзиві безпідставними та необґрунтованими, та просить суд стягнути з відповідача 113725850,64грн.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
26.02.10р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФФС" (Позичальник №1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промстрой-Прогрес” (Позичальник №2) було укладено генеральний договір про здійснення кредитування №005/10, згідно умов якого Кредитор зобов'язався надати Позичальникам грошові кошти у гривнях у вигляді невідновлювальної кредитної лінії (Кредит), в межах загального ліміту, що дорівнює 90000000грн. на фінансування будівельних робіт по житловому комплексу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1. На умовах, визначених цим договором Позичальники зобов'язуються повертати Кредит у строки та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, та щомісячно сплачувати проценти у розмірі 25 % річних на строк користування згідно встановленого графіку та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 30.08.2012р.
26.02.10р. між Кредитором та Позичальником було укладено додаткову угоду №1 та 02.03.10р. угоду №2.
Свої зобов'язання за генеральним договором про здійснення кредитування Кредитор виконав у повному обсязі, кредитні кошти надав Позичальнику згідно умов п.п. 1.1.1. генерального договору про здійснення кредитування, що підтверджується платіжними дорученнями №742364 від 26.02.2010р., №745286 від 02.03.2010р.
Відповідно до пунктів 2.7., 3.3.4. генерального договору про здійснення кредитування Позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати проценти та комісії у встановленому розмірі.
Згідно п. 2.7. генерального договору про здійснення кредитування, сплата процентів здійснюється щомісячно не пізніше 5 числа місяця, починаючи з наступного від місяця, а також одночасно з погашенням останнього платежу за кредитом, за відповідною додатковою угодою до цього договору, або у день достроково повернення кредиту.
Пунктом 3.3.7 генерального договору про здійснення кредитування передбачено, що на вимогу Кредитора у випадках передбачених цим Договором (п.п. 2.12.3, 2.15, 3.2.2, 3.2.5, 5.4) достроково, протягом 30 робочих днів від дня отримання вимоги Кредитора, повернути кредит, сплатити проценти та/або комісії, а також можливу неустойку (штраф, пеню).
Відповідно до п. 4.2. генерального договору про здійснення кредитування у разі прострочення повернення кредиту або сплати процентів, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення.
Станом на 01.05.10р. Позичальник умови генерального договору про здійснення кредитування не виконав, кредит не повернув.
В забезпечення виконання зобов'язань за генеральним договором про здійснення кредитування між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" було укладено договір поруки.
26.02.10р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФФС" (Позичальник №1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промстрой-Прогрес” (Позичальник №2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" (Поручитель) було укладено договір поруки №005/10-П, згідно умов якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальниками у повному обсязі зобов'язань за генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.10р.(Договір кредиту), а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.
Згідно п. 3.1.2. Договору поруки Поручитель зобов'язаний у разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед Кредитором разом із Позичальником як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернення стягнення.
Враховуючи вищевикладене, перший заступник прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України; Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ", за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю"ФФС", звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" заборгованості за генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.10р. в сумі 113725850,64грн, з яких: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 89000000грн., прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1000000грн., прострочена заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 20650684,93грн., поточна заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 1849315,07грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 13347,22грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у розмірі 1212503,42грн..
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Приписами ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 536, 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" своїх договірних зобов'язань, існування заборгованості, у зв'язку з чим, враховуючи приписи законодавства, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора про стягнення з відповідача за генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.10р. поточної заборгованості за кредитом у розмірі 89000000грн., простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1000000грн., простроченої заборгованості по відсоткам за кредитом у розмірі 20650684,93грн., поточної заборгованості по відсоткам за кредитом у розмірі 1849315,07грн., та такими, що підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Крім того, прокурором заявлено позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 13347,22грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у розмірі 1212503,42грн.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 13347,22грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у розмірі 1212503,42грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Розмір загальної заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" витікає з умов укладених між сторонами по справі договорів, підтверджується обґрунтованим розрахунком позовних вимог, доданим позивачем до позовної заяви. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачами до господарського суду не представлено.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги першого заступника прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України; Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ", за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю"ФФС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" заборгованості за генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.10р. в сумі 113725850,64грн, з яких: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 89000000грн., прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1000000грн., прострочена заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 20650684,93грн., поточна заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 1849315,07грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 13347,22грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у розмірі 1212503,42грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь бюджету витрати по сплаті держмита на суму 25500грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" (65014, м. Одеса, вул. Белинського, 10; код ЄДРПОУ 32784990) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869, п/р 373970005980 в ПАТ „АКБ „Київ”, МФО 322498) заборгованість за генеральним договором про здійснення кредитування №005/10 від 26.02.10р. в сумі 113725850,64(сто тринадцять мільйонів сімсот двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят)грн., з яких: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 89000000(вісімдесят дев'ять мільйонів)грн., прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1000000(один мільйон)грн., прострочена заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 20650684(двадцять мільйонів шістсот п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири)грн.93коп., поточна заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 1849315(один мільйон вісімсот сорок дев'ять тисяч триста п'ятнадцять)грн.07коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 13347(тринадцять тисяч триста сорок сім)грн.22коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у розмірі 1212503(один мільйон двісті дванадцять тисяч п'ятсот три)грн.42коп.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" (65014, м. Одеса, вул. Белинського, 10; код ЄДРПОУ 32784990) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, отримувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк- ГУДКУ в Одеській області МФО 828011) витрати по сплаті державного мита у сумі 25500(двадцять п'ять тисяч п'ятсот)грн.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційно-заліковий центр" (65014, м. Одеса, вул. Белинського, 10; код ЄДРПОУ 32784990) на користь бюджету (р/р31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460, банк-ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Гут С.Ф.
Повний текст рішення складено 19.08.2011р.