"17" серпня 2011 р.Справа № 35/17-2238-2011
За позовом Малого приватного підприємства "АЛЬФА-СТРОЙ"
до відповідача Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер"
про стягнення 25794,78грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 01.06.11р.;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Мале приватне підприємство "АЛЬФА-СТРОЙ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" про стягнення заборгованості у розмірі 25794,78грн., а саме: основного боргу у розмірі 23800,40грн., пені у розмірі 1670,97грн., 3%річних у розмірі 323,41грн., послуги адвоката у розмірі 5000грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.11р. порушено провадження у справі №35/17-2238-2011.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-2238-2011 було продовжено до 22.08.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.
17.08.11р. позивач подав заяву(вх.№28612/2011), згідно якої відмовився від заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 23800,40грн., оскільки відповідач погасив основний борг наступними платежами: 07.06.11р. -5000грн., 08.06.11р. -4000грн., 09.06.11р. -2000грн., 10.06.11р. -2000грн., 14.06.11р. -3000грн., 15.06.11р. -7000грн., 16.06.11р. -800,20грн., згідно наданої банківської виписки, та просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 1670,97грн., 3%річних у розмірі 323,41грн., та послуги адвоката у розмірі 5000грн.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, поряд з цим зазначив про те, що сплатив заявлену до стягнення суму основного боргу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
29.09.10р. між Малим приватним підприємством "АЛЬФА-СТРОЙ" (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Одесакондитер" (Покупець) було укладено договір поставки №49, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю Товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Згідно пункту 1.3. договору орієнтована загальна сума договору складає 600000грн, включаючи ПДВ. Фактична сума договору складається з відповідних сум накладних на відвантажений товар, підписаних покупцем за період дії договору.
Відповідно до п. 4.4 договору платіж за товар, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем протягом 15 банківських днів з моменту одержання товару.
Відповідальність сторін визначена розділом 6 цього договору.
Згідно п.6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
Відповідно до п. 6.2. договору у випадку порушення термінів оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення оплати за товар відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96р. №543/96-ВР. Пеня нараховується починаючи з моменту порушення Покупцем вказаного зобов'язання до моменту звернення з позовом, але не більше шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Розділом 9 даного договору сторони визначили строк дії договору та інші умови.
Відповідно до п.9.1 цього розділу даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.11р.
Згідно видаткової накладної №РН-0000023 від 10.01.11р. на суму 12800,40грн. відповідачу було поставлено товар, за довіреністю №479259 від 05.01.11р. Строк оплати поставленого товару за договором настав 01.02.11р., який відповідачем не був оплачений.
В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки №49 від 29.09.2010р. позивач надав суду видаткові накладні: №РН-0001726 від 29.09.10р., №РН-0001817 від 12.10.10р., №РН-0002054 від 12.11.10р., №РН-0002106 від 19.11.10р., №РН-0002282 від 15.12.10р., №РН-0000023 від 10.01.11р., довіреності: ААВ№479039 від 29.09.10р., ААВ№479074 від 12.10.10р., ААВ№479125 від 12.11.10р., ААВ№479198 від 14.12.10р., ААВ№479259 від 05.01.11р.
В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк.
Позивачем було запропоновано відповідачу підписати акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.11р., який залишений відповідачем без відповіді.
Вищевикладене зумовило звернення Малого приватного підприємства "АЛЬФА-СТРОЙ" до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, неоплаченим залишився товар в сумі 23800,40грн.
Позивач відмовився, від заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 23800,40грн., оскільки відповідачем станом на 16.06.11р. сплачена сума основного боргу.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги те, що відповідачем погашена заявлена до стягнення сума основного боргу, а позивач відмовляється від заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 23800,40грн, провадження у справі №35/17-2238-2011 в частині стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 23800,40грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" пені в розмірі 1670,97грн.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 1670,97грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 323,41грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 323,41грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача адвокатські витрати в сумі 5000грн.
З метою надання правової допомоги та представництва інтересів в господарському суді при розгляді даної справи, 30.05.2011р. Малим приватним підприємством "АЛЬФА-СТРОЙ"(Замовник) було укладено договір №30/05 про надання юридичних послуг з ОСОБА_2(Виконавець).
Згідно п.1.1. договору №30/05 про надання юридичних послуг Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором , а саме: підписувати позовну заяву, розрахунки за про строчкою боргу та здійснювати представництво інтересів Замовника в Господарському суді Одеської області при вирішенні питання щодо стягнення з ЗАТ”Одесакондитер” заборгованості, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3%річних з простроченої суми, на користь МПП”АЛЬФА-СТРОЙ”, за що Замовник зобов'язується сплатити гонорар у розмірі 5000грн.
В підтвердження виконання робіт та наданих послуг за договором №30/05 про надання юридичних послуг позивач надав суду платіжне доручення №538 від 02.06.11р. на суму 5000грн.
Витрати, які поніс позивач сплативши за юридичні послуги в розмірі 5000грн., згідно договору №30/05 від 30.05.2011р. є адвокатськими витратами відповідно до ст. 44 ГПК України.
Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.
Отже, адвокатські витрати у розмірі 5000грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Малого приватного підприємства "АЛЬФА-СТРОЙ" до Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1670,97грн., 3%річних у розмірі 323,41грн.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 257,95грн., оскільки сума основного боргу була сплачена відповідачем після звернення з позовом до суду, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн., а також адвокатські витрати в сумі 3000грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, п.11 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" (65007, м.Одеса, 3-й Водопровідний провулок, 9; код ЄДРПОУ 32833927; р/р2600401639294, МФО 328618) на користь Малого приватного підприємства "АЛЬФА-СТРОЙ" (83017, м. Донецьк, вул. Шевченка, 29; р/р №26007401325798 в ЗАТ „ОТП банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 31206137) пеню у розмірі 1670(одну тисячу шістсот сімдесят)грн.97коп., 3%річних у розмірі 323(триста двадцять три)грн.41коп., адвокатські витрати у розмірі 5000(п'ять тисяч)грн., витрати по сплаті держмита на суму 257(двісті п'ятдесят сім)грн.95коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
3.Провадження у справі №35/17-2238-2011 в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 23800,40грн. -припинити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Гут С.Ф.
Повний текст рішення складено 22.08.2011р.