79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.08.11 Справа№ 5015/4327/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” (м.Львів)
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕО ТРЕЙД” (м.Львів)
про:стягнення заборгованості в розмірі 22 719,65 грн.
Суддя:В.М. Пазичев
При секретарі:І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - представник, довіреність від 22.12.2010 року
від відповідача:Не з'явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕО ТРЕЙД” (м.Львів) про стягнення заборгованості в розмірі 22 719,65 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.07.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 02.08.2011 року. Ухвалою від 02.08.2011 року розгляд справи відкладено до 08.08.2011 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 08.08.2011 року розгляд справи відкладено до 12.08.2011 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 12.08.2011 року розгляд справи відкладено до 17.08.2011 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 17.08.2011 року розгляд справи відкладено до 18.08.2011 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 18.08.2011 року розгляд справи відкладено до 25.08.2011 року, для надання доказів по справі.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.07.2011 року, про відкладення від 02.08.2011 року, від 08.08.2011 року, від 12.08.2011 року, від 17.08.2011 року, від 18.08.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
10.08.2011 року за вх.№1800/11 позивач подав пояснення по справі.
11.08.2011 року за вх.№18094/11 позивач подав клопотання по справі.
12.08.2011 року за вх.№18179/11 позивач подав клопотання по справі.
12.08.2011 року за вх.№18180/11 позивач подав клопотання по справі.
17.08.2011 року за вх.№18575/11 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог.
22.08.2011 року за вх.№18802/11 позивач подав клопотання по справі.
22.08.2011 року за вх.№18803/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 10413,82 грн. основного боргу та 10413,82 грн. штрафу за несвоєчасну сплату.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.07.2011 року, про відкладення від 02.08.2011 року, від 08.08.2011 року, від 12.08.2011 року, від 17.08.2011 року, від 18.08.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.08.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
У позовній заяві позивач зазначає, що 10.09.2010 року між Дочірним підприємством „Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Інтергал" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЕО ТРЕЙД" (надалі - відповідач) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №СБ/8 (надалі - Договір), відповідно до якого, позивач передав в оренду відповідачу приміщення площею 121,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Львів, пр.Червоної Калини, 64 для розміщення магазину сантехніки та будівельних матеріалів.
Відповідно до п.2.2. договору розмір місячної орендної плати з 1 жовтня 2010 року до 03 лютого 2011 року становить 7266 грн. з ПДВ, що нараховується з моменту підписання Акту прийому-передачі.
Згідно п.2.8 договору розрахунки по сплаті орендної плати проводилися щомісячно не пізніше 6 числа кожного місяця за поточний місяць.
31.12.2010 року сторони підписали угоду про розірвання договору №СБ8 від 10.09.2010 року.
Позивач стверджує, що станом на момент подання позову загальна заборгованість відповідача по платежах за договором становить 10413,82 грн., з них 10298 грн. - заборгованість по оренді, 115,82 грн. - заборгованість по комунальних платежах.
Крім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 800,44 грн., 0,083 % за кожен день прострочення -1091,57 грн. та 100% штрафу у розмірі -10413,82 грн., які, на думку позивача, підлягають стягненню з відповідача.
22.08.2011 року за вх.№18803/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 10413,82 грн. - основного боргу та 10413,82 грн. - 100% штрафу за несвоєчасну сплату.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 22719,65 грн.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, пояснення по суті справи не подав, проти позовних вимог не заперечив, наявність боргу належними та допустимими доказами не спростував.
На момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ході судового розгляду справи було встановлено, що 10.09.2010 року між Дочірним підприємством „Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Інтергал" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЕО ТРЕЙД" (надалі - відповідач) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №СБ/8 (надалі - Договір), відповідно до якого, позивач передав в оренду відповідачу приміщення площею 121,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Львів, пр.Червоної Калини, 64 для розміщення магазину сантехніки та будівельних матеріалів.
Відповідно до п.2.2. Договору, розмір місячної орендної плати з 1 жовтня 2010 року до 03 лютого 2011 року становить 7266 грн. з ПДВ, що нараховується з моменту підписання Акту прийому-передачі.
Згідно п.2.8 Договору, розрахунки по сплаті орендної плати проводилися щомісячно не пізніше 6 числа кожного місяця за поточний місяць.
Відповідач не виконав умови п.2.2. Договору, а саме, допустив заборгованість по орендній платі на суму - 10298 грн. та по оплаті комунальних послуг на суму - 115,82 грн., всього заборгованість складає 10413,82 грн.
Згідно п.5.4. Договору, якщо прострочка по платежах становитиме більше ніж 2 два місяці, сторона 2 (відповідач) сплачує додатково до пені штраф у розмірі 100% від загальної суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання.
Оскільки, Договір був розірваним 31.12.2010 року, що підтверджується Угодою про розірвання Договору №СБ/8 від 10.09.2010 року, а на час розгляду справи, суду належних та допустимих доказів погашення боргу відповідачем перед позивачем надано не було, отже, нарахування позивачем 100% штрафу, у відповідності до п.5.4. Договору, в розмірі 10413,82 грн. є правомірним, відповідає умовам Договору та чинному законодавству України.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕО ТРЕЙД” (м.Львів) про стягнення заборгованості в розмірі 20827,64 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №1349 від 26.07.2011 року на суму 227,20 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №1346 від 26.07.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 785 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -
1. Уточненні позовні вимоги - задоволити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙД»(79000, м.Львів, вул. Миколайчука,11, код ЄДРПОУ 37073032; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” (79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2, р/р 260083011092 в ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Львів, МФО 325796, іпн -325686013062) - 20827 (двадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 64 коп. боргу, 208 (двісті вісім) грн. 27 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.