79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.08.11 Справа№ 5015/3007/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Український центр енергоремонт”, м. Борислав Львівської області
до відповідача:Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ, в особі Львівської обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Львів
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Львів
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Борислав Львівська область
про:визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Суддя Артимович В.М.
При секретарі Митник М.Б.
Представники:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:Бляхар Є.П. - представник;
від третьої особи-1:не з'явився;
від третьої особи-2:не з'явився.
Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, оскільки представником відповідного клопотання не заявлялось.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Український центр енергоремонт”, м. Борислав Львівської області, надалі -позивач, до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Львів, надалі -відповідач, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, надалі -третя особа-1, про визнання таким, що не підлягає виконанню та є незаконним виконавчий напис № 108 від 26.03.2010 р., вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на виробничий корпус № 3, допоміжний корпус, арочний склад, компресорну, що знаходяться у м. Дрогобичі Львівської області по вул. Раневицька, 14. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що кредитний договір від 29.11.2007 р. № 625/02-040 нотаріально не посвідчений, письмової вимоги всупереч нормі п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ні боржник, ні поручитель не отримували.
Ухвалою суду від 03.06.2011 р. позовну заяву прийнято до провадження, призначено її розгляд в судовому засіданні 05.07.2011 р. та залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача громадянина ОСОБА_2, надалі -третя особа-2.
Через канцелярію суду 01.07.2011 р. надійшли письмові пояснення третьої особи-1, в яких приватний нотаріус ОСОБА_1 просить суд відмовити в задоволенні позову повністю з тих підстав, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом допущено помилку, яка полягає у неправильному зазначенні номеру і дати кредитного договору, а саме: замість кредитного договору № 612/02-04 від 29.11.2007 р. нотаріусом помилково вказано кредитний договір № 625/02-040 від 29.11.2007 р. Також у письмовому поясненні нотаріус зазначає, що зазначена вище помилка є технічною, не впливає на суму стягнення за виконавчим написом, а реквізити кредитного договору не є обов'язковими для зазначення у виконавчому написі.
Відповідачем 04.08.2011 р. подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач 05.07.2011 р. подав клопотання про забезпечення позову, в задоволенні якого ухвалою суду від 05.07.2011 р. відмовлено. Також вказаною ухвалою за клопотанням сторін спору в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору до 09.08.2011 р.
08.08.2011 р. представником позивача через канцелярію на розгляд суду подано клопотання про забезпечення позову та пояснення на відзив третьої особи-1 та відповідача.
В судовому засіданні 09.08.2011 р. на розгляд суду представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору до 15.08.2011 р.
В судове засідання 09.08.2011 р. представник позивача з'явився, надав суду пояснення по суті спору. Представники відповідача, третіх осіб-1,-2 в судове засідання 09.08.2011 р. не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалою суду від 09.08.2011 р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 15.08.2011 р.
В судове засідання 15.08.2011 р. з'явився лише представник відповідача, який позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві, в клопотанні про забезпечення просив відмовити. Позивач і треті особи-1,-2 в судове засідання 15.08.2011 р. не з'явилися, повноважних представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення № 8230001431190, № 7900029413106, 7901703042506. Розглянувши письмове клопотання позивача від 08.08.2011 р. про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження № 19222697 з виконання оспорюваного виконавчого напису, суд дійшов висновку про необхідність відмови в його задоволенні з тих підстав, що дане клопотання є безпідставним та таким, що суперечить нормі ст. 67 ГПК України, згідно якої позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а не шляхом зупинення виконавчого провадження.
Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст.. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 15.08.2011 р. оголошено вступну та результативну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 22.08.2011 р.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами і третьою особою, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:
Між третьою особою-2, як позичальником, та відповідачем, як банком, 29.11.2007 р. був укладений кредитний договір № 612/02-04, за умовами якого відповідач надав третій особі-2 кредит в сумі 149000,00 доларів США, а третя особа-2 зобов'язалася в свою чергу повернути кредит з кінцевим терміном погашення 28.11.2012 р. і сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14 % річних, а також інші платежі передбачені вказаним договором. Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (п. 2.5. договору).
Згідно з п. 4.2 кредитного договору № 612/02-04 у разі прострочення позичальником строків платежі в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів згідно графіку, визначених п. п. 1.1, 2.5, 2.8.3, 3.2.4, 3.3.4, 3.3.6, 4.5, 5.4 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі один процент в національній валюті України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язання.
Відповідно до п. 4.3.1 кредитного договору у разі порушення позичальником протягом більше, ніж 30 календарних днів вимог п. 3.3.4 договору, він сплачує кредитору штраф у розмірі 2 % від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання за кожен випадок.
Як вбачається з графіку погашення кредиту, що є додатком № 1 до договору кредиту № 612/02-04 від 29.11.2007 р., третя особа-2 зобов'язалася щомісячно сплачувати банку частину кредиту та проценти за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов'язання третьою особою-2 перед відповідачем по кредитному договорі № 612/02-04 між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 29.11.2007 р. і зареєстрований в реєстрі за № 3978.
У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що 29.11.2007 р. відповідачем видано третій особі-2 кредит в сумі 149000,00 доларів США.
Судом встановлено, що відповідачем направлялась позивачеві та третій особі -2 претензії № 08.4-05/395 та № 08.4-05/396 від 03.11.2009 р. про погашення заборгованості за кредитним договором, які отримані третьою особою-2 та позивачем 09.11.2009 р. У зазначених претензіях банк вимагав від третьої особи -2 та позивача погасити заборгованість, а саме: протягом 30 календарних днів з дати одержання сплатити банку суму кредиту в розмірі 121400,00 дол. США та заборгованість по прострочених відсотках в розмірі 11308,03 дол. США.
Нормою ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ж ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з п. 4.5 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позивачем та/або поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором та/або умов документів забезпечення. При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.
Однак, позивачем та третьою особою-2 вимоги банку про дострокове повне погашення кредиту виконані не були. Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості по кредиту, відсотках за користування кредитом, пені та штрафу згідно кредитного договору № 612/02-04 від 29.11.2007 р. суду не представлено.
Оспорюваним виконавчим написом № 108 від 26.03.2010 р., вчиненим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, було запропоновано звернути стягнення на виробничий корпус № 3, допоміжний корпус, арочний склад, компресорну, що знаходяться під № 14 на вул. Раневицькій у м. Дрогобичі Львівської області, а за рахунок коштів, отриманих від його реалізації, задовольнити вимоги відповідача в 143 634,46 дол. США та 32 669,22 грн., в тому числі 121400,00 дол. США заборгованості за кредитом, 16926,14 дол. США відсотків за користування кредитом станом на 26.03.2010 р., 22655,68 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 10013,54 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту та 5308,32 дол. США штрафних санкцій.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2010 р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 108 від 26.03.2010р.
Згідно п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (з наступними змінами і доповненнями), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. При цьому, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зокрема, вказаним переліком передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди і документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Аналіз судом норми ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, п. п. 1.1, 2.5, 3.3.4, 4.3.1,4.3.2 кредитного договору та матеріалів справи, зокрема іпотечне повідомлення № 08.4-05/395 та № 08.4-05/396 від 03.11.2009 р., свідчать, що нотаріусом у виконавчому написі зазначена дійсна сума заборгованості третьої особи-2 по кредитному договору № 612/02-04, яка складає 143634,46 дол. США та 32 669,22 грн.
Твердження позивача про те, що розрахунок заборгованості є незаконним та не відповідає умовам кредитного договору № 625/02-04, укладеного також 29.11.2007 р. між позивачем і відповідачем у даній справі, який зазначений в виконавчому написі, судом не береться до уваги, оскільки третьою особою-1 при вчинені виконавчого напису була допущена помилка і помилково вказано кредитний договір № 625/02-040 від 29.11.2007р. замість кредитного договору № 612/02-04 від 29.11.2007 р. Дана помилка є технічною, не впливає на суму стягнення за виконавчим написом та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів позивача, як іпотекодавця згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 29.11.2007 р. і зареєстрованого в реєстрі за № 3978, та боржника за оспорюваним виконавчим написом, оскільки зазначення у виконавчому написі нотаріусом кредитного договору, його номеру і дати не є обов'язковим згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат»та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
У відповідності до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Крім того, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).
Позивачем всупереч зазначених вище правових норм не наведено суду доводів в обґрунтування порушення його прав та охоронюваних законом інтересів як іпотекодавця та боржника внаслідок допущення нотаріусом помилки у виконавчому написі у вигляді неправильного зазначення номеру кредитного договору, який не є обов'язковим реквізитом виконачого напису.
У зв'язку з цим позовні вимоги задоволенню не підлягають, а судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Український центр енергоремонт”, м. Борислав Львівської області, відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Суддя Артимович В.М.