79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.08.11 Справа№ 5015/4717/11
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод», м. Дрогобич Львівської області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Львів
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області, м. Дрогобич Львівської області
про: стягнення 12 581 928,67 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача Босак О.Є. -арбітражний керуючий ліквідатор (призначений постановою господарського суду Львівської області від 28.12.2010 р. у справі № 21/92 (10), ОСОБА_1 -представник (довіреність б/н від 22.08.2011 р.)
від відповідача ОСОБА_2 -представник (довіреність № 19-11/10 від 08.02.2011 р.), ОСОБА_3 -представник (довіреність б/н від 06.06.2011 р.)
від третьої особи ОСОБА_4 -головний державний податковий інспектор юридичного відділу (довіреність № 11355/10/10-010 від 17.09.2010 р.)
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 23.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький долотний завод», м. Дрогобич Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Львів за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, м. Дрогобич Львівської області про стягнення 12 581 928,67 грн. та судових витрат.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує покликаючись на норми ч. 7 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 31 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та Закону України «Про податок на додану вартість»та стверджує, що перевищення суми, отриманої від реалізації ПАТ «Ощадбанк»предметів іпотеки та застави над сумою заборгованості ВАТ «Дрогобицький долотний завод»за договором невідновлювальної кредитної лінії № 267/31/2 від 15.05.2009 р. та договором відновлювальної кредитної лінії № 282/31/2 від 26.06.2009 р., яка становить суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 581 928,67 грн., підлягала перерахуванню ПАТ «Ощадбанк»на банківський рахунок власника вищевказаного майна (ВАТ «Дрогобицький долотний завод»), оскільки у ВАТ «Дрогобицький долотний завод»виникли податкові зобов'язання з вищевказаної операції по податку на додану вартість в розмірі 12 581 928,67 грн.
Ухвалою суду від 16.08.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.08.2011 р.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду від 16.08.2011 р. виконали, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Представники відповідача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду від 16.08.2011 р. виконали, проти позовних вимог заперечили та подали письмовий відзив від 19.08.2011 р. № 19/2-01/3889 на позовну заяву.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 16.08.2011 р. виконав, подав відзив від 22.08.2011 р. № 10617/10/10-010 на позовну заяву, яким позов підтримав та просив суд задоволити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»та Відкритим акціонерним товариством «Дрогобицький долотний завод»було укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 267/31/2 від 15.05.2009 р. та договір відновлювальної кредитної лінії № 282/31/2 від 26.06.2009 р., предметом яких було зобов'язання ПАТ «Ощадбанк»надати ВАТ «Дрогобицький долотний завод»кредити на умовах, визначених зазначеними кредитними договорами, а також зобов'язання ВАТ «Дрогобицький долотний завод»сплатити проценти за користування кредитами та здійснити їх повернення у порядку та у строки, визначені договором невідновлювальної кредитної лінії № 267/31/2 від 15.05.2009 р. та договором відновлювальної кредитної лінії № 282/31/2 від 26.06.2009 р.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.08.2011 р. серія АС № 466585, Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»перетворене у Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»(далі -ПАТ «Ощадбанк»).
З метою забезпечення виконання зобов'язань ВАТ «Дрогобицький долотний завод»за вказаними вище кредитними договорами між ВАТ «Дрогобицький долотний завод»та АТ «Ощадбанк»були укладені:
- договір іпотеки нерухомого майна № 267/31/2-1 від 15.05.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2607, предметом якого було нерухоме майно, яке належало ВАТ «Дрогобицький долотний завод»на праві власності та знаходиться за адресою: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. М. Тураша, 20;
- договір застави майна № 267/31/2-2 від 15.05.2009 р., предметом якого було рухоме майно, зазначене у п. 1.2 вказаного Договору;
- договір застави товарів в обороті № 267/31/2-3 від 15.05.2009 р., предметом якого була готова продукція (товари в обороті), перелік яких наведено у додатку 1 до вказаного Договору;
- договір іпотеки нерухомого майна № 282/31/2-1 від 26.06.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3047, предметом якого є нерухоме майно, яке належало ВАТ «Дрогобицький долотний завод»на праві власності та знаходиться за адресою: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. М. Тураша, 20;
- договір застави майна № 282/31/2-2 від 26.06.2009 р., предметом якого було рухоме майно, зазначене у п. 1.2 вказаного Договору;
- договір застави товарів в обороті № 282/31/2-3 від 26.06.2009р., предметом якого була готова продукція (товари в обороті), перелік яких наведено у додатку 1 до вказаного Договору.
Внаслідок невиконання ВАТ «Дрогобицький долотний завод»зобов'язань по вищевказаному договору невідновлювальної кредитної лінії № 267/31/2 від 15.05.2009 р. та договору відновлювальної кредитної лінії № 282/31/2 від 26.06.2009 р., ПАТ «Ощадбанк»звернувся в господарський суд Львівської області з позовом до ВАТ «Дрогобицький долотний завод»з позовом про звернення стягнення на майно ВАТ «Дрогобицький долотний завод».
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2010 р. по справі № 30/141, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р., стягнуто з ВАТ «Дрогобицький долотний завод»на користь ПАТ «Ощадбанк»заборгованість за договором невідновлювальної кредитної лінії № 267/31/2 від 15.05.2009 р. та договором відновлювальної кредитної лінії № 282/31/2 від 26.06.2009 р. на загальну суму 59 284 521,59 грн. шляхом звернення стягнення на: предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 267/31/2-1 від 15.05.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2607; заставлене майно за договором застави майна № 267/31/2-2 від 15.05.2009 р.; заставлені за договором застави товарів в обороті № 267/31/2-3 від 15.05.2009 р. товари в обороті згідно додатку № 1 до договору застави товарів в обороті № 267/31/2-3 від 15.05.2009 р.; предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 282/31/2-1 від 26.06.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі за № 3047; заставлене майно за договором застави майна № 282/31/2-2 від 26.06.2009 р.; заставлені за договором застави товарів в обороті № 282/31/2-3 від 26.06.2009 р. товари в обороті згідно додатку № 1 до договору застави товарів в обороті № 282/31/2-3 від 26.06.2009 р.; а саме, шляхом продажу ПАТ «Ощадбанк»предметів іпотеки в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»та предметів застави в порядку передбаченому абзацом 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»будь-якій особі-покупцеві, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, обраним ПАТ «Ощадбанк»на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Отже, господарським судом Львівської області у вищевказаному судовому рішенні відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»було встановлено спосіб реалізації предметів іпотеки та предметів застави -шляхом укладення договорів купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем (ст. 38 Закону України «Про іпотеку»та абзац 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).
На підставі рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2010 р. по справі № 30/141 між Продавцем - ПАТ «Ощадбанк» та Покупцем - ТзОВ «Парус-Південь»були укладені договори купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна, яке є об'єктом зазначених вище договорів іпотеки нерухомого майна, застави рухомого майна та застави товарів в обороті, укладених між ВАТ «Дрогобицький долотний завод»та ПАТ «Ощадбанк», а саме:
- договір купівлі-продажу нерухомого майна № 382/31/2 від 21.09.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстровано в реєстрі за № 5267, ціна продажу майна -10 055 200,00 грн., крім того ПДВ - 2 011 040,00 грн.;
- договір купівлі-продажу нерухомого майна № 383/31/2 від 21.09.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстровано в реєстрі за № 5270, ціна продажу майна -13 725 400,00 грн., крім того ПДВ - 2 745 080,00 грн.;
- договір купівлі-продажу рухомого майна № 384/31/2 від 21.09.2010 р., ціна продажу майна -25 047 143,34 грн., крім того ПДВ -5 009 428,67 грн.;
- договір купівлі-продажу товарів в обороті № 385/31/2 від 21.09.2010 р., ціна продажу майна -14 081 900,00 грн., крім того ПДВ -2 816 380,00 грн.;
Загальна сума грошових коштів, отриманих ПАТ «Ощадбанк»від реалізації предметів іпотеки та застави, склала 75 491 572,01 грн., включаючи податок на додану вартість в сумі 12 581 928,67 грн.
Як вбачається з листа ПАТ «Ощадбанк»від 12.08.2011 р. № 13/3-58/223/5893, до суми заборгованості ВАТ «Дрогобицький долотний завод»перед ПАТ «Ощадбанк»за договором невідновлювальної кредитної лінії № 267/31/2 від 15.05.2009 р. та договором відновлювальної кредитної лінії № 282/31/2 від 26.06.2009 р., яка встановлена рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2010 р., у розмірі 59 284 521,59 грн. ПАТ «Ощадбанк»на підставі вказаних кредитних договорів донараховано зобов'язання у вигляді процентів за користування кредитом за термін фактичного користування кредитними коштами за період з моменту звернення ПАТ «Ощадбанк»до суду включно до часу повного погашення заборгованості за рахунок коштів отриманих ПАТ «Ощадбанк»від реалізації іпотечного та заставного майна, внаслідок чого загальна сума зобов'язання склала 62 909 643,34 грн.
Позивач покликаючись на норми ч. 7 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 31 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та Закон України «Про податок на додану вартість»вказує, що перевищення суми, отриманої від реалізації ПАТ «Ощадбанк»предметів іпотеки та застави над сумою заборгованості ВАТ «Дрогобицький долотний завод»за договором невідновлювальної кредитної лінії № 267/31/2 від 15.05.2009 р. та договором відновлювальної кредитної лінії № 282/31/2 від 26.06.2009 р., яка становить суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 581 928,67 грн., підлягала перерахуванню ПАТ «Ощадбанк»на банківський рахунок власника вищевказаного майна (ВАТ «Дрогобицький долотний завод»), оскільки у ВАТ «Дрогобицький долотний завод»виникли податкові зобов'язання з вищевказаної операції по податку на додану вартість у розмірі 12 581 928,67 грн.
Позивач також вказує на те, що оскільки ВАТ «Дрогобицький долотний завод»був власником предметів іпотеки та застави, відчужених ПАТ «Ощадбанк»в рахунок погашення заборгованості ВАТ «Дрогобицький долотний завод»за вищевказаними кредитними договорами, тому саме ВАТ «Дрогобицький долотний завод»відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»несе зобов'язання по сплаті податку на додану вартість з операцій щодо продажу майна.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 19.10.2010 р. ВАТ «Дрогобицький долотний завод»було подано до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 р. в якій до податкового зобов'язання було включено зокрема податкове зобов'язання по ПДВ в розмірі 12 581 328,67 грн. з операції відчуження ПАТ «Ощадбанк»нерухомого та рухомого майна ВАТ «Дрогобицький долотний завод»відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2010 р. по справі № 30/141.
У розділі «Податкові зобов'язання»розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р. до податкового зобов'язання включено суму податку на додану вартість в 12 581 928,67 грн. в якій також вказано індивідуальний податковий номер покупця ПАТ «Ощадбанк»- 000321226656.
ДПА у Львівській області в листах від 25.11.2010 р. № 27389/10/15-211/825 та від 30.11.2010 р. № 27701/10/31-224/210 на запити ВАТ «Дрогобицький долотний завод»про надання індивідуального податкового роз'яснення, ВАТ «Дрогобицький долотний завод»було роз'яснено, що підстави для подання ВАТ «Дрогобицький долотний завод»уточнюючої декларації з податку на додану вартість на зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ відсутні, задекларована сума підлягає сплаті до бюджету ВАТ «Дрогобицький долотний завод».
Як встановлено також судом, 28 грудня 2010 року господарським судом Львівської області було винесено постанову по справі № 21/92 (10) про банкрутство ВАТ «Дрогобицький долотний завод», якою Відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький долотний завод»(Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20, код ЄДРПОУ 00217596) було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відомості про визнання Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод»(Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20, код ЄДРПОУ 00217596) банкрутом було опубліковано в офіційному друкованому органі -газеті «Урядовий кур'єр»від 31.12.2010 р. № 237 (4398).
На підставі вищевказаного ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»було подано заяву про визнання кредиторських вимог в ліквідаційній процедурі, до якої було включено зокрема податкове зобов'язання ВАТ «Дрогобицький долотний завод»з податку на додану вартість в розмірі 12 581 928,67 грн. з операції продажу ПАТ «Ощадбанк»за рішенням суду на користь ТзОВ «Парус-Південь»рухомого та нерухомого майна.
Арбітражним керуючим ВАТ «Дрогобицький долотний завод»листом від 17.02.2011 р. було визнано вказані вимоги Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області та включено до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Дрогобицький долотний завод»в третю чергу, в порядку черговості, встановленої ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи та поданого відповідачем заперечення на позовну заяву, ПАТ «Ощадбанк»було підтверджено, що на виконання рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2010 р. по справі № 30/141, яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2010 р., ПАТ «Ощадбанк» продав предмети іпотеки та застави та отримав кошти на загальну суму 75 491 572,01 грн., включаючи ПДВ в сумі 12 581 928,67 грн.
Відповідач також покликаючись на норми п. 1.4 ст. 1 та п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», вказує на те, що ПАТ «Ощадбанк», як особа що здійснила продаж предметів іпотеки та застави, зобов'язаний визначити податкове зобов'язання з податку на додану вартість за результатами таких операцій та відобразити його в податковій декларації з податку на додану вартість.
Як встановлено судом з податкової декларації ПАТ «Ощадбанк»з податку на додану вартість за вересень 2010 р. та додатку 5 до податкової декларації об'єктом оподаткування були зокрема вищевказані операції по реалізації майна покупцю ТзОВ «Парус-Південь» на суму 62 909 643,34 грн., податкове зобов'язання у сумі 12 581 928,67 грн.
В матеріалах справи також містяться копії платіжних доручень № 4362 від 29.10.2010 р. на суму 6 123 379,00 грн. та № 4395 від 01.11.2010 р. на суму 6 611 662,00 грн., якими підтверджується сплата ПАТ «Ощадбанк»в державний бюджет податку на додану вартість за вересень 2010 р.
Також, в обґрунтування правомірності дій відповідачем надано суду роз'яснення ДПА України від 03.11.2010 р. № 11599/6/16-1515-26, якими ДПА України підтверджено правомірність дій ПАТ «Ощадбанк»щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами продажу майна боржника за рішенням суду та відображення його в податковій декларації з податку на додану вартість.
Досліджуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Правовідносини щодо іпотеки нерухомого майна регулюються Законом України «Про іпотеку»від 5 червня 2003 року № 898-IV.
В свою чергу Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до Закону України «Про іпотеку», іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Закон України «Про іпотеку»розрізняє способи за якими іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу. А зокрема, шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 цього Закону та шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки третім особам в порядку передбаченому ст. 38 цього ж Закону на підставі договору або судового рішення.
Також, п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено один з способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншого особою-покупцем або на публічних торгах.
Як встановлено було судом вище, ПАТ «Ощадбанк»на виконання рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2010 р. по справі № 30/141, яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2010 р., здійснено продаж предметів іпотеки в порядку передбаченому ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку»та продаж предметів застави в порядку ст. 25 та абзацу 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
В свою чергу відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Згідно ч. 5 ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.
Відповідно до абз. 7 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.
Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що обтяжувач розподіляє доходи від продажу предмета забезпечувального обтяження в такій черговості:
1) покриття витрат на організацію продажу предмета забезпечувального обтяження;
2) задоволення забезпечених обтяженням вимог обтяжувачів з вищим пріоритетом;
3) задоволення власної забезпеченої обтяженням вимоги;
4) задоволення забезпечених обтяженням вимог обтяжувачів з нижчим пріоритетом;
5) повернення решти боржнику;
Як встановлено судом, з матеріалів справи, перевищення суми, отриманої від реалізації ПАТ «Ощадбанк»предметів іпотеки та застави над сумою заборгованості ВАТ «Дрогобицький долотний завод»за договором невідновлювальної кредитної лінії № 267/31/2 від 15.05.2009 р. та договором відновлювальної кредитної лінії № 282/31/2 від 26.06.2009 р. становить суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 581 928,67 грн. яка була нарахована на вартість реалізованого майна, а саме 62 909 643,34 грн.
Позивач -ВАТ «Дрогобицький долотний завод»вказує, що сума боргу утворилась внаслідок неправомірної сплати ПАТ «Ощадбанк»в державний бюджет суми податкового зобов'язання в розмірі 12 581 928,67 грн. з вищевказаної операції, оскільки по переконанню Позивача вказана сума відповідно до норм абз. 7 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 31 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»а також норм Закону України «Про податок на додану вартість»підлягала перерахуванню позивачу -ВАТ «Дрогобицький долотний завод», після чого підлягала перерахуванню останнім в державний бюджет України.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції Закону що діяла на час спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Згідно п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач -ПАТ «Ощадбанк», як особа яка виступала продавцем предметів іпотеки та застави та здійснила фактичний їх продаж відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»та ч. 5 ст. 30 України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тобто здійснила операцію з поставки товарів в розумінні п. 1.4 ст. 1 та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язана визначити податкові зобов'язання з податку на додану вартість за результатами таких операцій.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Тому, по переконанню суду, відповідачем -ПАТ «Ощадбанк»правомірно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 581 928,67 грн. з операції продажу ПАТ «Ощадбанк»за рішенням суду на користь ТзОВ «Парус-Південь»рухомого та нерухомого майна.
Відповідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на норми п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», враховуючи те, що ПАТ «Ощадбанк»не здійснювалось набуття права власності на вищевказані предмети іпотеки та застави, таке не може вважати придбанням, а тому ПАТ «Ощадбанк»укладаючи за рішенням суду договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, не має права на формування податкового кредиту.
При відсутності правових підстав для формування податкового кредиту, в ПАТ «Ощадбанк»відсутні були правові підстави для перерахування суми податку на додану вартість в розмірі 12 581 928,67 грн. на користь ВАТ «Дрогобицький долотний завод».
Згідно довідки ПАТ «Ощадбанк»від 19.08.2011 р. долученої до відзиву на позовну заяву, податкові накладні ВАТ «Дрогобицький долотний завод», а саме: податкова накладна № 309 від 21.09.2010 р. на суму 12 066 240,00 грн., в т.ч. ПДВ.; податкова накладна № 310 від 21.09.2010 р. на суму 16 470 480,00 грн., в т.ч. ПДВ.; податкова накладна № 311 від 21.09.2010 р. на суму 30 056 572,01 грн., в т.ч. ПДВ.; податкова накладна № 312 від 21.09.2010 р. на суму 16 898 280,00 грн., в т.ч. ПДВ.; на загальну суму 75 491 572,01 грн. в т.ч. ПДВ -12 581 928,67 грн. не включались ПАТ «Ощадбанк»до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р. (чи за інший період) і не підлягають включенню до податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ «Ощадбанк».
Таким чином, ПАТ «Ощадбанк»правомірно сплачено в державний бюджет суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 581 928,67 грн., а тому у ВАТ «Дрогобицький долотний завод»відсутні правові підстави для стягнення вказаної суми.
Судом встановлено, у вказаних вище правовідносинах мала місце одна операція продажу (один перехід права власності), а саме ПАТ «Ощадбанк»за рішенням суду продано вищевказане майно на користь ТзОВ «Парус-Південь», а отже мав місце один об'єкт оподаткування (тобто одна поставка товару) в розумінні п. 1.4 ст. 1 та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, ВАТ «Дрогобицький долотний завод»не здійснював продаж майна, оскільки вищевказане майно було продане ПАТ «Ощадбанк»за рішенням суду на користь ТзОВ «Парус-Південь».
Крім того, враховуючи те, що ПАТ «Ощадбанк»не здійснювалось набуття права власності на вищевказані предмети іпотеки та застави та зважаючи на те, що ПАТ «Ощадбанк»діяв як продавець у вказаних договорах купівлі-продажу майна за рішенням суду, то мала місце одна операція з продажу від Продавця -ПАТ «Ощадбанк»на користь Покупця -ТзОВ «Парус-Південь»по якій податкові зобов'язання були сплачені ПАТ «Ощадбанк»і яка внаслідок цього не підлягає оподаткуванню двічі.
В свою чергу, суд встановив, що у ВАТ «Дрогобицький долотний завод»відповідно до п. 1.4 ст. 1 та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість з операції продажу ПАТ «Ощадбанк»за рішенням суду на користь ТзОВ «Парус-Південь»рухомого та нерухомого майна, оскільки ВАТ «Дрогобицький долотний завод»не виступало продавцем вказаного майна та не здійснював поставки товарів в розумінні вказаних норм Закону.
Крім того, судом встановлено, у ВАТ «Дрогобицький долотний завод»відсутні були правові підстави для включення в декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання в розмірі 12 581 928,67 грн., з операції продажу ПАТ «Ощадбанк»за рішенням суду на користь ТзОВ «Парус-Південь»рухомого та нерухомого майна.
В свою чергу, включення ВАТ «Дрогобицький долотний завод»в декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р. податкового зобов'язання в розмірі 12 581 928,67 грн., з операції продажу ПАТ «Ощадбанк»за рішенням суду на користь ТзОВ «Парус-Південь»рухомого та нерухомого майна, є помилковим оскільки є по суті повторним оподаткуванням операції, по якій ПАТ «Ощадбанк»як продавець вже включив суму ПДВ до податкового зобов'язання та здійснив фактичну сплату даної суми 12 581 928,67 грн. податку на додану вартість в державний бюджет.
Таким чином, судом встановлено, що у ВАТ «Дрогобицький долотний завод»існують правові підстави для подання в ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області уточнюючої декларації з податку на додану вартість якою ВАТ «Дрогобицький долотний завод»вправі зменшити податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 581 928,67 грн.
Крім того, судом при дослідженні спірних правовідносин було встановлено, що податкові роз'яснення ДПА у Львівській області в листах від 25.11.2010 р. № 27389/10/15-211/825 та від 30.11.2010 р. № 27701/10/31-224/210 які були надані на запити ВАТ «Дрогобицький долотний завод»про надання індивідуального податкового роз'яснення не містять належного аналізу предмету запиту. Так, зокрема, ДПА у Львівській області в листах від 25.11.2010 р. № 27389/10/15-211/825 та від 30.11.2010 р. № 27701/10/31-224/210 не було враховано, що ПАТ «Ощадбанк», як особа яка виступала продавцем предметів іпотеки та застави та здійснила фактичний їх продаж відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»та ч. 5 ст. 30 України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тобто здійснила операцію з поставки товарів в розумінні п. 1.4 ст. 1 та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язана визначити податкові зобов'язання з податку на додану вартість за результатами таких операцій. У вказаних роз'ясненнях не було також враховано того, що ВАТ «Дрогобицький долотний завод»не виступав продавцем вказаного майна та не здійснював поставки товарів в розумінні вказаних норм п. 1.4 ст. 1 та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а ПАТ «Ощадбанк»в свою чергу не приймав у власність майно ВАТ «Дрогобицький долотний завод».
Крім того, роз'яснення ДПА у Львівській області викладені листах від 25.11.2010 р. № 27389/10/15-211/825 та від 30.11.2010 р. № 27701/10/31-224/210 суперечать роз'ясненню ДПА України від 03.11.2010 р. № 11599/6/16-1515-26, яке було отримано на запит ПАТ «Ощадбанк».
Також, судом було враховано, що податкове роз'яснення від 03.11.2010 р. № 11599/6/16-1515-26, яке підтверджує правомірність дій ПАТ «Ощадбанк»видане вищим органом державної податкової служби -Державною податковою адміністрацією України, а відповідно до п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 575, 579 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України, господарський суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Суддя Деркач Ю.Б.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.08.2011 р.