15.08.2011р. Справа № 4/69
За позовом Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Воловець
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Мукачево
про стягнення 48 843 грн. шкоди за порушення вимог природоохоронного законодавства,
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від прокурора: Гриньо О.В. - помічник прокурора Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури
від позивача: ОСОБА_4 -головний спеціаліст -юрисконсульт Державної екологічної інспекції в Закарпатській області за дов. від 12.01.2011р.
від відповідача: ОСОБА_5 -представник за нотаріально посвідченою довіреністю від 23.06.2011р.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: -
СУТЬ СПОРУ: Закарпатський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород (далі -позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Воловець (далі -відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Мукачево (далі - третя особа) про стягнення 48 843 грн. шкоди за порушення вимог природоохоронного законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2011 року по справі №4/69 скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2010 року по справі №4/69 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. по справі №4/69, а справу №4/69 передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області та на підставі п. 6 ст. 24 Закону України „Про судоустрій України і статус суддів” та ст. 21 Господарського процесуального кодексу України справу №4/69 передано на розгляд судді В. І. Карпинець.
Ухвалою суду від 15.06.2011р. суддею В. І. Карпинець справу №4/69 було прийнято до свого провадження та розгляд справи розпочато заново (а.с.125-126).
Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.2-4). Зокрема посилаються на ту обставину, що за результатами проведеної 25.03.2010р. Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_2, було встановлено, що останній здійснює господарську діяльність по лісопильному виробництву за адресою АДРЕСА_1, зокрема без наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, без наявності дозволу на ліміт на утворення та розміщення відходів деревини( тирси та стружки), твердих побутових відходів.
Про необхідність усунення встановлених порушень з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, було складено припис від 25.03.2010р., який вручено власноручно ФОП ОСОБА_2, про усунення вказаних недоліків, зокрема, шляхом отримання дозволу та ліміту на утворення і розміщення відходів на 2010 рік, укладення договорів на передачу відходів деревини та відходів твердих побутових, представлення договору земельної ділянки та приміщень, проведення очистки території від відходів деревини.
Повторно проведеною перевіркою 27.04.2011р. було зафіксовано на вказаній земельній ділянці залишок 90 куб.м відходів деревини, із попередньо встановлених 600м.куб. відходів деревини (тирси та стружки), якими була засмічена частина земельної ділянки від здійснення господарської діяльності по переробці деревини на обладнанні, розміщеному в орендованому виробничому приміщенні, чим було заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу, яка полягала в засміченні земельної ділянки відходами деревини (тирси та стружки) об”ємом 90 куб.м.
Відповідно до вимог ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 43 Закону України „Про відходи” та на підставі даних про наявність вищезазначеного порушення, зафіксованого в даному акті перевірки, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області було проведено розрахунок розміру шкоди відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 року з №422/13869 та було розраховано відповідачеві до відшкодування шкоду в розмірі 48843грн. від засмічення земель вищезазначеними відходами в об”ємі 90 куб.м.
У додатково долученому до матеріалів позовної заяви письмовому поясненні від 10.08.2011р. (а.с.139-140), представником позивача додатково зазначено обставину того, що розрахунок, на підставі якого було розраховано відповідачеві до відшкодування шкоду в розмірі 48843грн., не містить дати його складення, разом з тим даний розрахунок було зареєстровано 07.06.2010р. в журналі реєстрації розрахунків шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу під записом 84, що підтверджується засвідченою копією витягу з даного журналу реєстрації та що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є правомірним заявлення до стягнення з відповідача розміру такої шкоди.
Відповідач, як у письмовому поясненні від 19.10.2010р. (а.с.32), так і представник відповідача у письмовому запереченні від 12.08.2011р. (а.с.156) на обставини, зазначені представником позивача у письмовому поясненні від 10.08.2011р., проти позову заперечують повністю із зазначених у них підстав. Зокрема посилаються на те, що відповідач не є, ні власником, ні орендарем земельної ділянки, на якій було встановлено засмічення відходами деревини (тирси та стружки). Об”єктом оренди за Договором оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р. є виробничий корпус, тоді як факт правопорушення природоохоронного законодавства встановлено на земельній ділянці, яка не є об”єктом оренди за даним договором та була об”єктом оренди за іншими договорами, укладеними власником з іншими суб”єктами господарювання. Отже, на думку відповідача та його представника, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області при складенні актів перевірки не було належним чином встановлено підставність застосування адміністративних санкцій саме до відповідача.
Крім того, зазначають обставину того, що власником земельної ділянки, на якій було допущено відповідачем засмічення відходами деревини (тирси та стружки) у об”ємі 90м.куб. залишку таких відходів станом на 27.04.2011р., ОСОБА_3, залученим на стадії апеляційного провадження у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було підтверджено проведення відповідачем повної очистки частини земельної ділянки від засмічення відходами деревини (тирси та стружки). Дана обставина також підтверджена відповідачем, долученими представником відповідача до матеріалів справи відповідними доказами (договором купівлі-продажу на вивезення тирси від 26.04.2010р. та накладними від 27.04, 28.04 та 29.04.2010р.).
Додатково було зазначено те, що суб”єктом господарювання (ТОВ „Піллет”), з яким було укладено попередній договір від 26.04.2011р. на вивезення всього об”єму відходів деревини (тирси та стружки), який було встановлено перевіркою 25.03.2011р. відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, не було виконано свої зобов”язання в повному об”ємі, а тому станом на 26.04.2011р. залишився невивезеним об”єм відходів в кількості 90м. куб. та на вивезення якого, відповідачем і було укладено інший Договір від 26.04.2011р. з ФОП ОСОБА_6 та вивезення такого об”єму відходів деревини (тирси та стружки) відбулося у періоді з 27 по 29.04.2011р., що підтверджується вищезазначеними накладними.
За вищенаведених обставин вважають, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області при визначенні відповідачеві шкоди в розмірі 48843грн., було застосовано один з показників такий як коефіцієнт „А”, який встановлює питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5 та з урахуванням того, що, як було зазначено вище, земельна ділянка станом на день визначення шкоди була повністю відповідачем очищена від засмічення відходів деревини (тирси та стружки), тому Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області даний коєфіцієнт у розмірі 0,5 був застосований безпідставно та відповідно на цій підставі не підлягав розрахунок шкоди із застосуванням формули відповідно до наведеного розрахунку.
Також посилаються на обставину того, що розрахунок визначення розміру відповідачеві шкоди, не містить обов”язкових реквізитів, зокрема таких як дата складання даного розрахунку.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 у письмовому поясненні від 25.01.2011р., поданого до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження даної справи (а.с.63), також було зазначено обставину того, що за Договором оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р., укладеного між ним, як власником земельної ділянки та ФОП ОСОБА_2, є виробничий корпус, а земельна ділянка, на якій було встановлено засмічення відходами деревини (тирси та стружки) не була об”єктом оренди за даним договором. Крім того зазначає, що до укладення з ФОП ОСОБА_2 зазначеного договору оренди виробничого приміщення, було укладено договори оренди з іншими суб”єктами господарювання, які у зв”язку з закінченням їх строку дії є відсутні у даного власника земельної ділянки.
Крім того, у судовому засіданні 24.06.2011р. ОСОБА_3, як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, також було зазначено обставину щодо зачистки відповідачем земельної ділянки від відходів деревини (тирси та стружки) в повному обсязі та відповідно у нього, як власника даної земельної ділянки, відсутні будь-які претензії до ФОП ОСОБА_2, як орендаря за Договором оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р.
Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 15.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача та у судовому засіданні 24.06.2011р. ОСОБА_3, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд констатує такі висновки:
Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2010 року Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області проведена позапланова перевірка дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2) вимог природоохоронного законодавства при здійсненні ним підприємницької діяльності.
За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.03.2010р. (а.с.6), яким було встановлено, що основним видом діяльності вказаного підприємця є лісопильне та стругальне виробництво, розташоване в АДРЕСА_2.
Даним актом також було зафіксовано, що:
- Договір оренди земельної ділянки та приміщень на час перевірки у ФОП ОСОБА_2 відсутні;
- під час виробничої діяльності утворюються відходи деревини (тирса та стружка) і тверді побутові відходи;
- дозвіл та ліміт на утворення і розміщення відходів відсутній;
- договори на передачу відходів деревини та твердих побутових відходів відсутні;
- та прилеглій земельній ділянці, без твердого покриття, до території, на якій розташований об”єкт, на якому здійснювалась ФОП ОСОБА_2 господарська діяльність по переробці деревини, розташованої за адресою АДРЕСА_2, зберігаються відходи деревини(тирса та стружка) в обсязі: ширина- 40м, довжина -30м, висота -0,5м, тобто займають площу 0,1200га, об”ємом -600куб.м.
З урахуванням встановленого порушення природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області було складено акт обстеження засміченої земельної ділянки від 25.03.2010р. (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) (а.с.7) та складено припис від 25.03.2010р., який вручено власноручно ФОП ОСОБА_2, про усунення вказаних недоліків, зокрема, шляхом отримання дозволу та ліміту на утворення і розміщення відходів на 2010 рік, укладення договорів на передачу відходів деревини та відходів твердих побутових, представлення договору земельної ділянки та приміщень, проведення очистки території від відходів деревини (а.с.8).
27.04.2010р. Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області було повторно проведено перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо виконання останнім припису від 25.03.2011р., за наслідками якої ( такої проведеної перевірки) складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.04.2010р., яким зафіксовано відсутність у останнього дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів на 2010 рік, договору на вивезення твердих побутових відходів, договору оренди земельної ділянки (а.с.10).
Разом з тим, даним актом перевірки підтверджено, що ФОП ОСОБА_2 частково, на дану дату, проведено очистку території, і засміченою залишається земельна ділянка площею 90кв.м., з наявним на ній об”ємом відходів -90куб.м. Інспектору було пред”явлено договір оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р., договір купівлі-продажу від 26.04.2010р. тирси та стружки.
Слід зазначити, що як і складений вищезазначений акт перевірки, так і попередній акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, був підписаний, зокрема відповідачем без зазначення у них наявності або відсутності зауважень чи заперечень, в тому числі і щодо зазначених в даних актах площ, на яких виявлено засмічення відходами деревини (тирси та стружки).
Відповідно до вимог ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 43 Закону України „Про відходи” та на підставі даних про наявність вищезазначеного порушення, зафіксованого в даному акті перевірки, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області було проведено розрахунок розміру шкоди відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 року за №422/13869 та було розраховано ФОП ОСОБА_2 до відшкодування шкоду в розмірі 48843грн. від засмічення земель вищезазначеними відходами в об”ємі 90 куб.м.
Проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, з урахуванням пояснень представників сторін та прокуратури, суд дійшов висновку про відмову в позові повністю, виходячи з наступного:
Пунктом "а" ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відходи" встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть зокрема цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.
Статтею 43 Закону України „Про відходи” встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов”язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Вимогами ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов”язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України обов”язковою підставою відповідальності за порушення зобов'язання є наявність вини та відповідно п.1 даної статті передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом та відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (п.2 ст.614 даного Кодексу).
Отже, за порушення, які полягали у засміченні відповідної частини земельної ділянки відходами деревини (тирси та стружки) та які встановлено позивачем на підставі вищезазначених актів перевірок, встановлену чинним законодавством відповідальність повинна нести особа, яка є винною у допущенні таких порушень.
Як встановлено судом при розгляді даної справи, порушення, які полягали у засміченні частини земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, відходами деревини (тирси та стружки), без наявності відповідного дозволу та ліміту на утворення і розміщення таких відходів, було допущено саме відповідачем - ФОП ОСОБА_2, що також було визнано останнім у судовому засіданні 10.08.2011р., від здійснення ним господарської діяльності по переробці деревини на обладнанні, розміщеному в орендованому виробничому приміщенні, відповідно до укладеного Договору оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р., яке належить - ОСОБА_3 та яке (таке виробниче приміщення) розташоване на земельній ділянці, яка також належить останньому на праві власності.
Отже, наявність вини відповідача у вищенаведених його діях, у вигляді умислу щодо розміщення відходів деревини (тирси та стружки) без наявності відповідного дозволу та ліміту на утворення і розміщення таких відходів, що призвело до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, на момент вчинення такого правопорушення, є доведеною та шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до вимог ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, підлягає відшкодуванню в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Із системного аналізу норм вищезазначеного чинного законодавства, вбачається, що відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не ставиться в залежність від належності особі, якою допущено таке порушення, земельної ділянки засміченої відходами, на праві власності (користуванні), а як було зазначено вище, відповідальність у вигляді відшкодування шкоди від таких дій, покладається на винну особу та з урахуванням того, що засмічення, у вигляді розміщення відходів деревини (тирси та стружки) без наявності відповідного дозволу та ліміту на утворення і розміщення таких відходів, можливе тільки частини земельної ділянки, на якій розміщені такі відходи, що також прямо передбачено вимогами ст. 211 Земельного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок шкоди від засмічення земель, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області було розраховано відповідно до форми розрахунку, наведеної у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 року з №422/13869 (далі - Методика).
Визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель передбачено вимогами п.5 Методики та розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6), що передбачено вимогами п.п.5.5 п.5 Методики та яка (дана формула) складається з таких показників:
Р = А x Б x Г x П x К x К x К
де
Р - розмір шкоди від засмічення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.
Г - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала
ОЗ засмічення, грн./кв.м;
П - площа засміченої земельної ділянки кв.м;
К - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що
ЗЗ характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;
К - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за
НВ додатком 5;
К - коефіцієнт еколого-господарського значення земель
ЕГ визначається за додатком 2.
Як вбачається з вищезазначеної формули, обов”язковим є зазначення питомих витрат на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5 та які в даній формулі розміщені під літерою „А” та на початку даної формули.
Отже, із системного аналізу вищезазначеної формули можна зробити висновок про те, що при розрахунку шкоди, відповідно до форми розрахунку шкоди від засмічення земель, наведеної в додатку №10 до Методики, внаслідок засмічення земель відходами, без наявності на це відповідних дозволів, обов'язковою умовою при визначенні розміру такої заподіяної шкоди, на момент такого розрахунку шкоди, мають бути в наявності відходи, у відповідному об'ємі, який зафіксовано в акті перевірки, та якими допущено засмічення земельної ділянки.
Як, вбачається з долучених представником відповідача клопотанням від 10.08.2011р. до матеріалів справи письмових доказів - договору купівлі-продажу на вивезення тирси від 26.04.2010р., накладних від 27.04, 28.04 та 29.04.2010р. та прибуткових касових ордерів від 27.04, 28.04 та 29.04.2010р. (а.с.145-155), відповідачем підтверджено вивезення відходів деревини (тирси та стружки) у залишку об”єму в кількості 90куб.м. станом на 30.04.2010р. та відповідно на цій підставі відсутність, станом на вищевказану дату, правопорушення щодо засмічення частини земельної ділянки відходами деревини (тирси та стружки) у об”ємі, який зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.04.2010р. та який (такий об”єм) взято Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області для визначення розміру шкоди та який зазначено у розрахунку під порядковим номером „1”, який (такий розрахунок) було Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області зареєстровано 07.06.2010р. в журналі реєстрації розрахунків шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу під записом 84, що підтверджується засвідченою копією витягу з такого журналу реєстрації (а.с.141-144).
Оскільки на дату - 07.06.2010р. були відсутні в наявності відходи деревини (тирси та стружки) в об”ємі 90куб.м. на частині земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, як такі, що були, як зазначено вище, вивезені відповідачем -ФОП ОСОБА_2 станом на 30.04.2010р. з частини даної земельної ділянки, на якій були розміщені такі відходи в даному об”ємі, тому позивачем - Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області не міг бути розрахований розмір шкоди за формою розрахунку, наведеною в додатку №10 до Методики та за формулою (6) наведеною у п.п.5.5 п.5 Методики та із застосуванням показника 0,5 для визначення питомих витрат на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, з огляду на вищевикладене, оскільки такий показник 0,5 для визначення питомих витрат на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки застосовується у тому разі, коли такі порушення на момент складення розрахунку та визначення розміру шкоди, не усунуто безпосередньо винною особою у допущенні таких порушень та які (такі порушення) мають існувати у вигляді засмічення земель відходами на момент складення такого розрахунку та визначення розміру шкоди від засмічення земель, та можуть бути ліквідовані іншими суб”єктами господарювання та за їхні кошти, з послідуючим відшкодуванням з відповідного бюджету таких витрат за рахунок стягнутої до бюджету розрахованої суми шкоди від засмічення земель.
За вищенаведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 21, 27, 29, 33, 34, 43, 65, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому вимогами ч. 1 ст. 93 цього ж Кодексу.
Суддя В.І. Карпинець
Рішення суду виготовлено в повному обсязі та підписано 18.08.2011р.