83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.08.11 р. Справа № 19/52пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагроплюс”, м.Макіївка Донецької області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Центрально-Міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Макіївка Донецької області”
про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю.
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
10.08.2011р. з 10.50 год. по 11.00 год.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Промагроплюс”, м.Макіївка Донецької області звернулось до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Центрально-Міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Макіївка Донецької області” про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на перевищення директором ТОВ „Промагроплюс” повноважень при укладенні спірного правочину, яке відбулось під впливом тяжкої обставини на вкрай невигідних для позивача умовах.
Ухвалою від 01.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/52пд.
08 липня 2011р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов №09-06/13 від 07.07.2011р., в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на недоведеність позивачем перебування під впливом тяжкої обставини при укладенні спірного договору та не обґрунтованість позивачем порушення умовами кредитного договору приписів законодавства, крім того, вважає, що укладення кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р. віднесено до компетенції саме директора та не потребувало узгодження з загальними зборами засновників ТОВ „Промагроплюс”.
26.07.2011р. у зв'язку з перебуванням судді Демідової П.В. у відпустці, справу №19/52пд передано на розгляд судді Курило Г.Є. 27.07.2011р. справу №19/52пд передано на розгляд судді Демідовій П.В. у зв'язку з її виходом з відпустки.
В судовому засіданні 10.08.2011р. представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Встановив:
31 жовтня 2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промагроплюс” (далі - позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка не може перевищувати 1 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії) на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Згідно з п.2.2, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 30.10.2009р. або протягом десяти календарних днів з моменту отримання направленням банком повідомлення згідно з п.4.3.4 цього договору.
У розділі 3 кредитного договору сторони узгодили умови кредитування. Зокрема, у відповідності до п.3.2, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком процентної ставки у розмірі 16% річних.
За умовами п.3.4, у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки 32% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.2 цього договору.
Відповідно до п.3.3, за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи зі встановленої банком процентної ставки у розмірі 0,2% річних від ліміту кредитної лінії, зазначеного в п.2.1 цього договору.
Підстави та обсяг відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання кредитного договору визначений в розділі 5.
За змістом п.6.3, позичальник гарантує повноваження керівника та інших органів управління позичальника на укладення та підписання цього договору.
Кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору (п.6.1, 6.5 кредитного договору).
В подальшому до окремих пунктів кредитного договору за згодою сторін були внесені зміни (договори про внесення змін №1 від 21.07.2008р., №2 від 06.10.2008р., №3 від 02.11.2009р., №4 від 30.12.2009р.).
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст.ст. 345-346 ГК України.
Як вбачається з кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р., позичальником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Промагроплюс”, з боку якого договір підписано генеральним директором Каретниковою Любов'ю Вікторівною. Наявність у зазначеної особи статусу керівника підприємства позивача на момент укладення кредитного договору підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №102222 станом на 29.10.2007р., наявною в матеріалах справи, та сторонами не оспорюється.
Відповідно до п.1 ст.1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ Промінвестбанк 23.04.2010р., протокол №28, (дата реєстрації 08.06.2010р.), Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125.
Як встановлено судом, виходячи зі змісту розділів 1, 4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагроплюс”, затвердженого протоколом №5/05 від 21.01.2005р. загальних зборів учасників товариства в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину, (далі - Статут), останнє є юридичною особою з дня його державної реєстрації (07.05.2001р.), здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.
Розділом 8 Статуту передбачено, що керування Товариством з обмеженою відповідальністю „Промагроплюс” здійснюють збори учасників, дирекція, ревізійна комісія.
Згідно з п.8.3.1-8.3.2 Статуту, виконавчим органом товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю, є дирекція, очолювана генеральним директором. До компетенції дирекції відносяться всі питання діяльності товариства, крім тих, які чинним законодавством, статутом чи рішенням зборів учасників віднесені до виняткової компетенції зборів учасників. Дирекція діє від імені товариства в межах, установлених Законом України „Про господарські товариства” і установчими документами.
Відповідно до п.8.3.3 Статуту, генеральний директор товариства має право без доручення виконувати дії від імені товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення спірного правочину посаду генерального директора ТОВ „Промагроплюс” обіймала Каретникова Л.В., посадовий статус якої сторонами у справі не спростовується.
Відповідно до п.8.2.1 Статуту, вищим органом товариства є збори учасників. Пунктом 8.2.2 визначено коло питань, віднесене до компетенції загальних зборів учасників, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує Статутний фонд товариства більш, ніж у 100 разів (пункт з)).
Статутний фонд ТОВ „Промагроплюс” (п.6.1 Статуту) складає 11 800 грн.
Отже, зі змісту статуту вбачається, що до компетенції зборів учасників ТОВ „Укрхімпромресурси” відноситься затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 1 180 000,00 грн.
За приписом ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Як зазначалось вище, між відповідачем та позивачем був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р. з лімітом кредитування 1 000 000,00 грн.
З наведеного судом вбачається, що Каретникова Л.В. під час укладання зазначеного договору діяла в межах наданих їй повноважень, тому передбачені Статутом підстави для затвердження кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р. загальними зборами учасників ТОВ „Промагроплюс” були відсутні.
Крім того, суд враховує та погоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена в Постанові Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", згідно з якою при вирішені спорів необхідно враховувати, що в пункті "і" частини п'ятої статті 41 Закону про господарські товариства до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.
Разом з цим, в матеріалах справи наявна копія протоколу зборів засновників ТОВ „Промагроплюс” №22/07 від 22.10.2007р., яким оформлено рішення засновників позивача звернутись до „Центрально-Міського відділення Промінвестбанку в м.Макіївка Донецької області” для відкриття кредитної лінії в розмірі 1 500 000,00 грн. та надати генеральному директору ТОВ „Промагроплюс” повноваження на підписання відповідного кредитного договору. Крім того, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ „Промагроплюс” №1/09 від 20.10.2009р., його засновниками було вирішено уповноважити генерального директора підписати зміни до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р., з лімітом кредитування 1 000 000,00 грн. під 25% річних, продовживши строк дії вищевказаного договору на 12 міс.
Отже, вищевказані протоколи загальних зборів ТОВ „Промагроплюс” свідчать про те, що фактично засновниками позивача висловлена згода на укладення спірної кредитної угоди та її подальшу зміну.
В судовому засіданні 10.08.2011 року представник позивача підтвердив дійсність протоколу загальних зборів від 22.10.2007 року.
Таким чином, незважаючи на відсутність правових підстав для затвердження кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р., засновниками ТОВ „Промагроплюс” висловлено згоду щодо його укладення, яку оформлено протоколом №22/07 від 22.10.2007р., що спростовує твердження позивача про її відсутність.
Щодо посилання позивача на укладення кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р. під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для нього умовах суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Чинним цивільним законодавством встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Зазначена норма кореспондується з положеннями ч.1 ст.215 ЦК України, яка визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину зазначеної вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Фактично, в зазначеній нормі наведено окремий випадок дефекту волі при укладенні правочину, тобто - порушення приписів ч.3 ст.203 ЦК України, оскільки перебування сторони правочину в тяжких обставинах виключає нормальне формування волі, що змушує особу вчинити правочин на невигідних для себе умовах. Проте, під тяжкими обставинами такого договору необхідно розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, фінансове, соціальне чи інше становище, а його крайні форми.
Проте, відповідачем до матеріалів справи надані копії документів фінансової звітності позивача, складеної станом на кінець третього кварталу 2007р., зокрема балансу та звіту про фінансові результати, з яких вбачається, що на звітну дату ТОВ „Промагроплюс” не знаходилось у скрутному фінансовому становищі, а навпроти отримало чистий прибуток в розмірі 47,9 тис. грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. За приписами ст.11 цього Закону, фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Згідно ст.3 вказаного закону метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Користувачі фінансової звітності статтею 1 вказаного Закону визначені фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття відповідних рішень.
Надані суду баланс та звіт про фінансові результати відповідають Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" та "Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 року, та свідчать про прибуткову діяльність позивача.
Разом з цим, відповідно до довідки Гірницького відділення Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції №14301/10/14-0 від 08.11.2007р., станом 31.10.2007р. у ТОВ „Промагроплюс” відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, твердження позивача щодо перебування на момент укладення спірного кредитного договору під впливом тяжкої обставини, пов'язаної зі скрутним фінансовим становищем, спростовуються матеріалами справи.
Крім зазначеного, за приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, в порушення зазначеної норми позивачем не надано жодного доказу, жодного документу, які б підтверджували обставини, за яких укладена кредитна угода може бути визнана недійсною з підстав, встановлених ст. 233 ЦК України.
Водночас, крайня невигідність умов є оціночним поняттям. Закон вимагає, щоб така невигідність була явної, втрата була неспіврозмірною з набутим за правочином. Для кваліфікації правочину за ст. 233 ГК України доказуванню підлягає наявність причинно-наслідкового зв'язку між існуючою тяжкою обставиною та вчиненим на вкрай невигідних умовах правочином.
Позивачем до матеріалів справи №19/52пд не надано документів в підтвердження втрат, спричинених укладенням кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р., тому суд вважає посилання позивача на вчинення вказаного правочину під впливом обставини і на вкрай невигідних для нього умовах не доведеними належним чином, у відповідності до вимог ст.33 ГПК України.
Отже, позивачем не доведені обставини, якими він обґрунтовує невідповідність спірного договору чинному законодавству, зокрема, приписам ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.
Керуючись ст.129 Конституції України, ст.82 Господарського кодексу України, ст.ст.92, 143, 202, 626, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, Законами України „Про господарські товариства”, Постановою Пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008р."Про практику розгляду судами корпоративних спорів", ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагроплюс”, м.Макіївка Донецької області до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Центрально-Міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Макіївка Донецької області” про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/2068 від 31.10.2007р. - відмовити повністю.
У судовому засіданні 10.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Демідова П.В.
Повний текст рішення за правилами
ст.ст.84-85 ГПК України підписано 15.08.2011р.
< Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >