83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.08.11 р. Справа № 37/177
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Технології інновації Машинобудівництво”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33200692
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промисловий центр „Укрметиз”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32427078
про: стягнення за договором позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р. заборгованості з основної суми позики в розмірі 319050,00грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю № 17-ЮО від 17.01.2011р);
від Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю №22-1/07-11 від 22.07.2011р.);
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
У судовому засіданні 01.08.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Технології інновації Машинобудівництво”, м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промисловий центр „Укрметиз”, м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення за договором позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р. заборгованості з основної суми позики в розмірі 319050,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість
На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р., платіжні доручення, претензію №4ПР від 21.03.2011р., відповідь на претензію №15-2/04-11 від 15.04.2011р., розрахунок позовних вимог, правоустановчі документи.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 1046, 1049 Цивільного кодексу України та на підтвердження своєї позиції та у виконання вимог ухвал суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 49-53).
Відповідач надав відзив на позовну заяву №21-1/07-11 від 21.07.2011р. (а.с.26), яким позовні вимоги визнав у повному обсязі, а також представив на виконання вимог суду витребувану документи (а.с.а.с.27-47).
У судовому засіданні 01.08.2011р. присутні представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких інших доказів на її підтвердження.
Суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації розглядуваних правовідносин.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
07.12.2010р. між Позивачем (Позикодавець) та Відповідачем (Позичальник) укладено договір позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП (далі - договір позики) (а.с.7), згідно п.п. 1.1., 2.2 якого Позикодавець зобов'язався перерахувати на поточний рахунок Позичальника грошові кошти в розмірі 320000,00грн. без ПДВ, а Позичальник зобов'язався повернути таку ж суму в строк до 31.01.2011р.
Згідно умов означеного договору Позивачем були перераховані, а Відповідачем отримані грошові кошти у загальному розмірі 319050грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №444 від 07.12.2010р., №446 від 14.12.2010р., №472 від 14.12.2010р.. №482 від 14.12.2010р., №484 від 15.12.2010р., №486 від 16.12.2010р., №491 від 20.12.2010р., №511 від 22.12.2010р.. №513 від 23.12.2010р., №518 від 24.12.2010р., №552 від 27.12.2010р., №525 від 27.12.2010р.. №545 від 29.12.2010р. (а.с.а.с. 9-15).
У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо повернення суми позики Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія №4ПР від 21.03.2011р. (а.с.16) з вимогою про повернення фінансової допомоги впродовж 30 календарних днів (20.04.2011р.).
Відповідач у відповіді на претензію № 15-2/04-11 від 15.04.2011р. (а.с.17) повідомив позивача про відсутність можливості погашення суми заборгованості до встановленого терміну, проте гарантував часткове та поступове погашення наявної заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Технології інновації Машинобудівництво” до 30.04.2011р., нездійснення чого і зумовило звернення до суду з розглядуваним позовом.
Згідно наданої Позивачем довідки №128 від 21.07.2011р. (а.с.51) та акту звірення розрахунків (а.с.49), який підписаний і Відповідачем без зауважень та заперечень вбачається, що заявлені до стягнення суми заборгованості Відповідачем не сплачені.
Відповідач визнав позовні вимоги визнав у повному обсягу (а.с.26).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, інших нормативних актів, та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір позики. Як встановлено ст.ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Зважаючи на надані до матеріалів справи платіжні доручення (а.с.а.с.9-15) Позивач свої зобов'язання з надання позики у розмірі 319050грн. виконав належним чином. Отже, в контексті зазначених норм та обставин укладений між Позивачем та Відповідачем договір №07/12-10ФП від 07.12.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами, з повернення отриманої суми позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається із матеріалів справи Відповідач отримав від Позивача грошові кошти за договором позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р. з остаточною датою повернення до 31.01.2011р.
Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Як встановлюють положення ч. 3 цієї статті позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачу суми позики до 31.01.2011р. згідно умов договору №07/12-10ФП від 07.12.2010р.
Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Натомість невиконання або неналежне виконання зобов'язань є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
В матеріалах справи містить засвідчена копія акту звірки взаємних заборгованостей між підприємствами від 20.07.2011 р., у відповідності з яким відповідач визнав наявність зобов'язань перед Позивачем за договором позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р. в розмірі 319050,00грн.
В свою чергу, Відповідачем станом на момент прийняття цього рішення грошові кошти повернуто не було - належних у розмінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів іншого до справи не надано, що дає підстави для кваліфікації Відповідача, як такого, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення зобов'язань з повернення позики позичальником є сплата останнім на користь позикодавця грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. В свою чергу, за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу - в сумі 319050,00грн.
Визнання позовних вимог Відповідачем, яке повністю відповідає встановленим судом обставинам справи і здійснено уповноваженої (а.с.45) на вчинення такої дії особою, судом приймається в порядку ч. 6 ст. 22 та ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у якості додаткової і самостійної підстави для задоволення позовних вимог, оскільки судом не вбачається порушення внаслідок такого визнання законодавства або прав чи охоронюваних інтересів іншої сторони.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Технології інновації Машинобудівництво”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33200692) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промисловий центр „Укрметиз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32427078) про стягнення за договором позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р. заборгованості з в розмірі 319050,00грн.- задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промисловий центр „Укрметиз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32427078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Технології інновації Машинобудівництво”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33200692) заборгованість за договором позики грошових коштів на поворотній підставі №07/12-10ФП від 07.12.2010р. в розмірі 319050,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промисловий центр „Укрметиз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32427078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Технології інновації Машинобудівництво”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33200692) витрати зі сплати державного мита в сумі 3194,94грн. та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 01.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2011р.
Суддя Попков Д.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >