83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.08.11 р. Справа № 37/148
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІОН-2008”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36062370
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: стягнення за договором оренди № 6 від 25.05.2009р. заборгованості в розмірі 29350,00грн та пені в розмірі 4271,34грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 15.07.2011р.);
від Відповідача - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 18.07.2011р. на 02.08.2011р.
У судовому засіданні 02.08.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАЛІОН-2008”, м. Донецьк (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення за договором оренди № 6 від 25.05.2009р. заборгованості в розмірі 29350,00грн та пеню в розмірі 4533,96 грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 6 від 25.05.2009р. внаслідок чого за період з травня 2009р. по червень 2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди № 6 від 25.05.2009р. з додатком та додатковими угодами, акти приймання-передачі, акт звірки взаєморозрахунків, розрахунок пені.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та на виконання вимог суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.20-92). Крім того, через канцелярію суду 27.07.2011р. Позивачем подано доповнення щодо зміни позовних вимог з додатками (а.с.а.с.98-116), яким розмір заявленої до стягнення пені у зв'язку із перерахунком зменшено до 4271,34грн.
Відповідач у судові засідання без пояснення причин не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості або відсутності грошового зобов'язання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.92), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи, оскільки до компетенції суду не віднесено встановлення фактичного перебування фізичних осіб.
У судовому засіданні 02.08.2011р. представник Позивача підтримав заявлений позов у повному обсягу з урахуванням зменшення розміру пені згідно доповнення щодо зміни позовних вимог (а.с.98), вимагаючи вирішення спору в цьому судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.
Дійсно, судом були створені належні умови для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного позову з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
25.05.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди №6 (а.с.а.с.7-10), згідно п.п. 1.1., 1.2, 3.3 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення торговельні площі) загальною площею 15,00кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для використання у господарській діяльності, а саме - торгівлі непродовольчими товарами, строком до 25.05.2010р.
Приналежність об'єкту оренди Позивачу підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.05.2009р. (а.с.58) та витягом з державного реєстру право чинів за №7247842 від 30.04.2009р. (а.с.а.с.56-57).
Згідно умов розділу 4 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної в цілому за орендований об'єкт із розрахунку 3150,00грн. без урахування ПДВ на місяць, до якої входить компенсація експлуатаційних витрат, в тому числі компенсація витрат по сплаті за землю, комунальні послуги, та інші витрати, що вноситься наступним чином:
- в термін 3 календарних днів з моменту підписання договору Орендар сплачує за перший місяць оренди;
- внесення поточних орендних платежів проводиться щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця, авансом за кожний наступний місяць оренди на підставі рахунків Орендодавця шляхом перерахування суми коштів на банківський рахунок Орендодавця.
Положеннями п. 5.3 договору своєчасне та повне внесення орендних та інших платежів віднесено до обов'язків Орендаря.
Пунктом 11.1. договору встановлена відповідальність Орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на день прострочки за кожний день прострочення.
В перебігу дії договору між сторонами були укладені додаткові угоди, а саме:
- №1 від 01.07.2009р. (а.с.13), якою сторони внесли змінили щодо реквізитів Орендодавця та включення до розміру орендної плати суми ПДВ;
- №2 від 25.05.2010р. (а.с.14), якою строк оренди продовжено до 30.06.2010р.”.
25.05.2009р. об'єкт оренди відповідно до п.п. 2.1. та 6.1 договору був переданий Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі приміщень (а.с.12).
Задля забезпечення виконання грошових зобов'язань Позивачем виписувалися рахунки фактури (а.с.а.с.39-53) на сум, визначену в п. 4.1. договору, за надані послуги з оренди, факт прийняття яких Відповідачем за такою ціною за період з травня 2009р. по червень 2010р. включно підтверджується підписаними без зауважень актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 41661,29грн. (а.с.а.с.103-116). В свою чергу, означений період користування Відповідачем оплачувався частково і несвоєчасно у загальній сумі 12311,29грн., що підтверджується наданими банківськими виписками (а.с.а.с.65-77). Означений майновий обіг між сторонами відображений у складеному Відповідачем розрахунку заборгованості (а.с.99) та акті звірення розрахунків (а.с.а.с.61,62).
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором оренди у Відповідача за вказаний період утворилась заборгованість в розмірі 29350грн., яка згідно довідки №11/07-2 від 11.07.2011р. за підписом керівника та головного бухгалтера Позивача (а.с.91) станом на 11.07.2011р. Відповідачем не погашена.
За таких обставин Позивач, нарахувавши додатково на суму заборгованості пеню в розмірі 4533,96грн., звернувся до суду з розглядуваним позовом, а доповненням щодо зміни позовних вимог (а.с.98), наданим через канцелярію суду 27.07.2011р., Позивач, здійснивши перерахунок розміру вимоги щодо пені (а.с.а.100-102), зменшив вимоги в цій частині до 4271,34грн.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довів та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків, складеного (а.с.а.с.16, 17) та надісланого (а.с.а.с.2, 3) Позивачем одночасно із позовом.
Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням доповнення (а.с.98), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог і таке зменшення судом приймається оскільки зумовлено приведенням розрахунку розміру пені у відповідність до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
В свою чергу, об'єднання заявленим вимог в межах одного позову цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором і застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені.
Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди №6 від 25.05.2009р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №6 від 25.05.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендних платежів до 10 числа кожного місяця авансом за кожний наступний місяць оренди відповідно до умов п.4.2 договору оренди №6 від 25.05.2009р.
При цьому суд наголошує, що обставини вручення (отримання або неотримання) Орендарем рахунків на сплату орендних платежів жодною мірою не впливає на виконання ним грошових зобов'язань, оскільки їх розмір, момент виконання та реквізити отримувача коштів у повному обсягу встановлені безпосередньо в договорі, а за змістом п. 5.3. договору обов'язок Відповідача зі своєчасного і повного внесення орендної плати не покладається у залежність від обов'язкового попереднього отримання відповідного рахунку, що у повній мірі узгоджується із встановленими судом фактами здійснення часткових платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, приймаючи до уваги надані до матеріалів справи докази здійснення Відповідачем платежів на користь Позивача за користування приміщенням згідно укладеного між ними договору і визначених за актом звірення розрахунків (а.с.а.с.61, 62) зобов'язань, суд, за відсутністю доказів іншого, дійшов висновку про наявність невиконаних грошових зобов'язань Орендаря у сумі 29350,00грн.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу. Водночас, представлені виписки з рахунку дозволяють стверджувати і про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати оренди за період, що передував часу формування стягуваної заборгованості.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу за весь період прострочення.
Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог, викладений у позовній заяві, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення: заборгованості в сумі 29350,00грн.
Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендних платежів сформульована безпосередньо у п. 11.1 договору оренди №6 від 25.05.2009р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Беручи до уваги встановлений судом факт невиконання грошових зобов'язань Відповідачем у розглядуваний період, перевіривши розрахунок позовних вимог в цій частині (а.с.а.с.100-102) за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені в повному обсязі - у сумі 4271,34грн.
Судові витрати, пропорційні відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІОН-2008”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36062370) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди № 6 від 25.05.2009р. заборгованості в розмірі 29350,00грн. та пені в розмірі 4271,34грн. в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІОН-2008”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 36062370) заборгованість в розмірі 29350,00грн. та пеню в розмірі 4271,34грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІОН-2008”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36062370) державне мито в розмірі 336,22грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,64грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 02.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2011р.
Суддя Попков Д.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >