2«O»-038
2007 p.
17 квітня 2007 року. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
в складі головуючого судді Буднікової Н.П.,
народних засідателів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі Коваленко Т.В.,
за участю прокурора Михальчука І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бердянську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, про призначення опікуна, суд
В листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, яку підтримала у судовому засіданні, про визнання її сина інваліда першої групи з дитинства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, недієздатним, про призначення її опікуном сина, посилаючись на те, що він внаслідок хвороби не може розуміти свої дії та керувати ними, страждає хронічним психічним захворюванням /а.с.2-3/.
Представник зацікавленої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка /а.с.52/.
В судовому засіданні 30.11.2006 року представник органу опіки ОСОБА_5 /за дорученням/ заяву підтримала та пояснила, що ОСОБА_2 являється інвалідом дитинства 1 групи по психічному захворюванню, практично постійно знаходиться в ПНД /а.с.14/.
Вислухавши заявника ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та /або/ керувати ними.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється
ст.ст.236-241 Цивільного процесуального кодексу України.
2
Свідоцтво про народження, паспорти громадян України, довідка МСЕК від 11.04.2006 року свідчать про те, що заявник ОСОБА_1 являється рідною матір'ю інваліда з дитинства першої групи безстроково ОСОБА_2, який потребує сторонньої допомоги, проживає з ним однією сім'єю /а.с.3-8/.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.237 ЦПК України ОСОБА_1 входить до складу осіб, які можуть бути заявниками по цій справі.
Судом із пояснень учасників процесу, наданих документів встановлено, що ОСОБА_2 інвалід першої групи дитинства безстроково, страждає тяжким психічним захворюванням.
Згідно акту №183 від 16.03.2007 року амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 має ознаки важкого розумового відставання, різко вираженої імбецильності з епісиндромом, про що свідчать дані анамнезу: відставання в розумовому і фізичному розвитку з раннього дитинства, перенесена нейроінфекція, після якої стали виникати поліморфні епіприпадки, взяття на облік лікарем психіатром, нездатність до навчання в спеціальній школі і придбання практичних навичок, багаторазові госпіталізації в психіатричний стаціонар, інвалідизація, соціальна дезадаптація. При теперішньому обстеженні, на фоні розсіяної сомато-неврологічної симптоматики, виявлено грубий недорозвиток рівня інтелектуально-мнестичних функцій, мови, примітивність емоцій, безпорадність, відсутність критики до свого стану. Ступінь порушень така, що позбавляє його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними. Тобто, ОСОБА_2 має ознаки важкої розумової відсталості, різко вираженої імбецильності з епісиндромом. В силу чого він не може розуміти значення своїх дій та керувати ними /а.с.53-56/.
За таких обставин суд вважає, що є підстави визнати ОСОБА_2 недієздатним.
Згідно ст.ст. 55, 58, 60 ЦК України з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки, встановлюється опіка. Суд встановлює опіку над повнолітньою особою у разі визнання її недієздатною.
Відповідно до вимог ст.63 ЦК України опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.
Із висновку ЛКК №281 від 18.12.2006 року, медичних довідок
вбачається, що ОСОБА_1 за станом здоров'я опікуном бути може
/а.с.43-45/.
3
Згідно висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради від 27.12.2006 року №133 доцільно призначити опікуном ОСОБА_2 його матір ОСОБА_1 /а.с.49/.
Судом встановлено, що передбачених ст. 64 ЦК України перешкод для призначення ОСОБА_1 опікуном сина немає.
В зв'язку з чим суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 208, 212-218, 223,234-241 ЦПК України, ст. 39-40, 55, 58, 60, 63-64 Цивільного кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у АДРЕСА_1, недієздатним.
ОСОБА_2 визнається недієздатним з моменту набрання законної сили цього рішення.
Призначити громадянку України ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року у АДРЕСА_2, опікуном недієздатного сина ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у АДРЕСА_2
Копію рішення надіслати органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.