02.08.11 р. № 28/53-63
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є., без виходу в судове засідання, розглянувши матеріали
за позовом: Акціонерного комерційного банку „Європейський” в особі ліквідатора ОСОБА_1, м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Прогрес”, м.Донецьк
про стягнення 77 780 711,41 грн.
Позивач, Акціонерний комерційний банк „Європейський” в особі ліквідатора ОСОБА_1, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Прогрес”, м.Донецьк, про стягнення 77 780 711,41 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено наступне:
За приписами п.п.3, 3-1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судових витрат у встановленому порядку та розмірі.
В порушення вимог зазначеної статті, до позовної заяви №13191-К від 12.07.2011р. не додано таких документів, оскільки позивач вважає себе звільненим від сплати державного мита відповідно до п.п.10, 29 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.92 Закону України „Про банки та банківську діяльність”.
Проаналізувавши доводи ліквідатора АКБ „Європейський”, викладені в позовній заяві, суд звертає його увагу на те, що перелік осіб, які звільняються від сплати державного мита при зверненні до суду, визначається ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Так, за приписами п.п.10, 29 ч.1 ст. 4 Декрету, від сплати держаного мита звільняються державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових.
Згідно ст. 92 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, ліквідатор виконує повноваження органів управління банку; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи.
Разом з цим, відповідно до цієї статті, при виконанні своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України.
Однак, ліквідатор Акціонерного комерційного банку „Європейський” ОСОБА_1, звертаючись до господарського суду України з позовом до боржника, діє в межах наданих йому повноважень як посадова особа (керівник) саме АКБ „Європейський”, управнена вживати заходи щодо повернення дебіторської заборгованості банку.
Водночас, Законом України „Про банки та банківську діяльність” не передбачено звільнення банку, що ліквідується та його ліквідатора від сплати державного мита при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості, як це встановлено ст.81 цього ж закону для арбітражних керуючих при зверненні до суду з вимогою про визнання угод недійсними.
Водночас, суд звертає увагу на положення ст. 1 ГПК України, якими право на звернення на господарського суду надано підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним особам (у тому числі іноземним), громадянам, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).
Відповідно до ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з цим, серед осіб, яким вищевказаними статтями надано право звертатись до господарського суду з позовом, відсутній ліквідатор, тому внаслідок наданих йому повноважень та особливостей правового статусу при зверненні до суду він діє як посадова особа банку, а не як самостійний суб'єкт процесуального права.
Твердження позивача про те, що стягнення заборгованості за кредитним договором №К/5/2601 від 25.03.2009р., передано позивачу в забезпечення Національного банку України за кредитами рефінансування не доведено належними доказами та не може бути підставою для звільнення позивача від сплати держмита.
З огляду на вищевикладене, позовна заява №13191-К від 12.07.2011р. має відповідати загальним приписам ст.ст.54-57 ГПК України.
Разом з цим, згідно з п.п.4, 10 ст. 63 ГПК України, в разі не подання до позовної заяви доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суддя повертає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п.10, 29 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст.81, 92 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, ст.ст. 54-57, п.4, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Повернути позовну заяву Акціонерному комерційному банку „Європейський” в особі ліквідатора ОСОБА_1, м.Київ та додані до неї документи, всього на 33 аркушах, та поштовий конверт, без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду з позовом після усунення недоліків.
Суддя Курило Г.Є.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >