83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.07.11 р. Справа № 33/81пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет”, м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон”, м.Донецьк
про розірвання договору №062011 від 05.01.2011р., стягнення суми заборгованості у розмірі 47 818грн.58коп., 3% річних у розмірі 67грн.74коп., пені у розмірі 8 241грн.99коп.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (за довіреністю №27 від 21.06.25011р.),
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон”, м.Донецьк про розірвання договору №062011 від 05.01.2011р., стягнення суми заборгованості у розмірі 47 818грн.58коп., 3% річних у розмірі 67грн.74коп., пені у розмірі 8 241грн.99коп.
Ухвалою від 06.06.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/81пд, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №062011 від 05.01.2011р. в частині сплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 47 818грн.58коп. та підстави для пені у розмірі 8 241грн.99коп., 3% річних у розмірі 67грн.74коп.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №062011 від 05.01.2011р., додатків №1 від 14.01.2011р., №2 від 14.01.2011р., №3 від 27.01.2011р., №4 від 27.01.2011р., №5 від 31.01.2011р., №6 від 31.01.2011р., №7 від 21.02.2011р., №8 від 21.02.2011р., №9 від 03.03.2011р., №10 від 03.03.2011р., №11 від 10.03.2011р., №12 від 10.03.2011р. до договору №062011 від 05.01.2011р., актів здавання-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000101 від 01.04.2011р., №ОУ-0000102 від 05.05.2011р., №ОУ-0000103 від 10.05.2011р., №ОУ-0000104 від 11.05.2011р., №ОУ-0000105 від 13.05.2011р., №ОУ-0000106 від 17.05.2011р., акт звіряння взаємних розрахунків станом на 18.05.2011р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 3, 11, 16, 258, 509, 525-527, 530, 599, 611, 612, 625, 629, 631, 651-654, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 173, 174, 188, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 44 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача 05.07.2011р. надав заяву відповідно до ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просив прийняти відмову в частині позовних вимог, а саме: розірвання договору №062011 від 05.01.2011р.
На задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості, пені та 3% річних наполягає.
Представник відповідача 22.06.2011р. у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача 05.07.2011р. в судове засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
05.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет” (виконавець) укладено договір №062011 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок надавати послуги з виготовлення та комплексному обслуговуванню рекламних об'єктів (п.1.1. Договору). Замовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовити та передати виконану роботу (продукцію) замовнику. Замовник зобов'язується оплатити вартість виконаних робіт (продукції) (п.1.2. Договору).
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, окрім тих, що додані до позовної заяви.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.
Відповідно умовам Договору виконавець зобов'язується надавати послуги якісно, в строк, в повному обсязі, індивідуально для кожного замовлення, що підтверджується додатками до цього договору, за узгодженням сторін (п.2.1. Договору).
Виконане замовлення передається виконавцем замовнику по акту приймання-здавання. Підписання замовником акту приймання-здавання без зауважень визнається прийманням ним роботи і погодженням з її вартістю (п. 4.6. Договору).
Так, виконавцем надані послуги відповідно до актів здавання-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000102 від 05.05.2011р. на суму 3 002грн.18коп., №ОУ-0000103 від 10.05.2011р. - 11 790грн.00коп., №ОУ-0000104 від 11.05.2011р. - 7 560грн.00коп., №ОУ-0000105 від 13.05.2011р. - 5 973грн.60коп., №ОУ-0000106 від 17.05.2011р. - 19 492грн.80коп., що разом складає 47 818грн.58коп. Зазначені акти підписані з обох сторін та скріплені печатками підприємств, відповідно до чого, суд робить висновок, що вказані вище послуги прийняті замовником без заперечень.
Відповідно до п.2.2. Договору замовник бере на себе обов'язок оплачувати послуги виконавця у відповідності до цього договору, якщо інше не передбачено додатками до цього договору.
Вартість послуг, що надаються виконавцем, визначається індивідуально до кожного замовлення, що підтверджується додатками до цього договору (п. 3.2. Договору).
Формою оплати послуг виконавця є безготівковий розрахунок, який здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця суми, згідно акту виконаних робіт протягом 3 банківських днів після підписання акту (п. 3.4. Договору).
Тобто, кінцевим строком оплати за актами здавання-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000102 від 05.05.2011р. є 11.05.2011р., №ОУ-0000103 від 10.05.2011р. - 13.05.2011р., №ОУ-0000104 від 11.05.2011р. - 16.05.2011р., №ОУ-0000105 від 13.05.2011р. - 18.05.2011р., №ОУ-0000106 від 17.05.2011р. - 20.05.2011р.
Однак, у зазначені строки оплата наданих виконавцем послуг замовником здійснена не була, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 47 818грн.58коп.
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем не надано.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Наявність зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 47 818грн.58коп. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню
Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 241грн.99коп.
Так, за умовами Договору у випадку несвоєчасної оплати замовник сплачує пеню у розмірі 1% від суми замовлення за кожний день прострочення.
За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Однак, відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що останній суперечить нормам чинного законодавства в частині перевищення подвійної облікової ставки Національного банку України. Відповідно до чого, суд самостійно здійснив перерахунок пені та дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 348грн.73коп.
Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 67грн.74коп.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку в частині визначення моменту виникнення заборгованості. Так, позивач не врахував, що Договором передбачено оплату протягом 3 банківських днів, а позивачем здійснено розрахунок з урахуванням 3 календарних днів. Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 67грн.55коп.
Щодо заявлених вимог в частині розірвання договору №062011 від 05.01.2011р., як судом вище встановлено позивачем надана заява, відповідно до якої останній просив прийняти відмову в частині позовних вимог, а саме: розірвання договору №062011 від 05.01.2011р.
В порядку ст.78 Господарського процесуального кодексу України судом перевірено повноваження представника позивача, який підписав заяву про відмову від позову, на вчинення відповідних дій.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України відмова позивача від позову та прийняття відмови господарським судом є підставою для припинення провадження у справі.
У зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в частині розірвання договору №062011 від 05.01.2011р. та прийняттям такої відмови господарським судом, враховуючи той факт, що дана заява не суперечить законові та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд припиняє провадження у справі в частині розірвання договору №062011 від 05.01.2011р.
Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 6000грн.00коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.
Тобто, до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката виключно у разі, якщо послуги адвоката надавались виключно при розгляді справи та саме за надання цих послуг здійснена оплата.
Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.
Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.
Згідно договору б/н від 03.06.2011р. ТОВ „РБ Приоритет” (замовник) доручає, а ПП „Рассуждай” (виконавець) зобов'язується надати юридичні послуги, вартість яких складає 6 000грн.00коп.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт проведення оплати за надані адвокатські послуги.
Враховуючи вказане, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів оплати адвокатських послуг позивачем, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 6 000,00грн.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 549, 610, 612, 625, Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 77, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Товариства з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон”, м.Донецьк про розірвання договору №062011 від 05.01.2011р., стягнення суми заборгованості у розмірі 47 818грн.58коп., 3% річних у розмірі 67грн.74коп., пені у розмірі 8 241грн.99коп.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (83023, м.Донецьк, вул.Лабутенко, 14, код ЄДРПОУ 33671231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет” (83044, м.Донецьк, вул.Армавірська, буд.15, кв.144, код ЄДРПОУ 33863554) заборгованість у розмірі 47 818грн.58коп., 3% річних у розмірі 67грн.55коп., пені у розмірі 348грн.73коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 482грн.35коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 202грн.81коп.
3. Припинити провадження в частині розірвання договору №062011 від 05.01.2011р. у зв'язку із відмовою позивача.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. У судовому засіданні 05.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2011р.
Суддя Сич Ю.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >