а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
17 квітня 2008 р. Справа № 2-а-5386/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
При секретарі судового засідання: Кащук С.В.
За участю представників сторін:
позивача : Данилюка В.М.
відповідача : Шевчук Л.П.
розглянувши матеріали справи
за позовом: прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до: ДП "Вінницькій теплові мережі"
про: стягнення адміністративно-господарських санкцій
Заявлено позов прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ДП "Вінницькі теплові мережі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 р.
Позов мотивований, зокрема, тим, що відповідачем, всупереч вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не забезпечено встановленого нормативу 17 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
За порушення вимог даного Закону відповідачеві нараховано адміністративно -господарські санкції в сумі 55440,6 грн. та 5038,89 грн. пені.
Прокурор та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача в судовому засіданні позов в частині стягнення адміністративного-господарських санкцій визнав, щодо стягнення пені заперечував згідно своїх письмових заперечень, які суд долучив до матеріалів справи. Крім того, представник відповідача надав суду докази часткового погашення боргу на суму 10000 гривень.
Статтею 122 КАС України адміністративна встановлено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні матеріали справи (та додатково надані докази), суд, -
Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі -Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до вищевказаного Закону відповідачеві встановлено норматив робочих місць в 2006 році для забезпечення працевлаштування інвалідів, що становить 17 робочих місць.
Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р., відповідачем зазначено, що він не створив 17 робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Як вбачається з поданих матеріалів, головним спеціалістом відділу Данилюком В.М. проведено розрахунок заборгованості по платежу до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2006 рік підприємству нараховано 55440,6 ривень адміністративно-господарських санкцій та 5038,89 гривень пені, однак, судом встановлено, що ДП "Вінницькій теплові мережі" згідно із платіжним дорученням №992 від 20.03.2008 року сплатило борг в сумі 100000 гривень. Таким чином, сума заборгованості, яка рахується за відповідачем становить 45440,6 гривень адміністративно-господарських санкцій та 5038,89 гривень пені.
Частиною 4 Закону, зокрема, встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Статтею 18 Закону передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
З аналізу положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст.18 Закону, при цьому ст.18 Закону встановлено, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Разом з тим, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів відповідно до частини другої статті 19 цього Закону покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Крім того, відповідно до п. 5 Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів" від 3 травня 1995 року №314 підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Згідно п. 14 Положення, підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праці інвалідів.
Пункт 4 підпункт 3 Положення “Про Фонд соціального захисту івалідів” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. № 1434 передбачає, що Фонд, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Згідно ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, суд встановив, що відповідач протягом 2006 року не здійснив жодних заходів покладених на нього відповідно до положень вищезазначених нормативного-правових актів.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав визнання позову, що не суперечить закону, правам та інтересам осіб, крім того, враховуючи часткову сплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку позов задовольнити частково.
Ч.2 ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідно до п.3 Розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністратвиного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
1. Позов прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" про стягнення адміністративного-господарських санкцій в сумі 45440,6 гривень та пені в сумі 5038,89 гривень задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" (21100, м. Вінниця, вул. 1 Травня, буд. 2, код за ЄДРПОУ 05516955, ВФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 302786) на користь держави в особі Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Вінниці, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувач: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниці, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2006 рік") адміністративно-господарські санкції в сумі 45440,6 (сорок п'ять тисяч чотириста сорок гривень шістдесят копійок) гривень та пеню в сумі 5038,89 (п'ять тисяч тридцять вісім гривень вісімдесять дев'ять копійок) гривень.
3. Стягнути з державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 455 гривнень.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
повний текст постанови виготовлено 18.04.2008 року
Суддя (підпис) Сауляк Юрій Васильович
з оригіналом згідно
Суддя
Секретар 05.05.2008 року постанова набрала законної сили