“ 10 » квітня 2008 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.
суддів: Карпусь С.А., Баса О.Г.
при секретарі Стельмах І.В.
з участю: апелянтки ОСОБА_1., її представника ОСОБА_2.;
відповідача ОСОБА_3., його представника ОСОБА_4.
представника позивача ОСОБА_5. - ОСОБА_6.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц - 706 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_7на рішення Нетішинського міського суду від 28 січня 2008 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7до ОСОБА_8, ОСОБА_3про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та за позовом ОСОБА_5до ОСОБА_1, ОСОБА_7про усунення перешкод в користуванні власністю .
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
06 серпня 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_7. звернулись в суд з позовом до ОСОБА_8., ОСОБА_3., в якому просили з підстав передбачених ст.ст. 228,229,231,233 та 234 ЦК України визнати недійсним договір купівлі - продажу двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, укладений 14 червня 2007 року між позивачами та ОСОБА_8.
13 серпня 2007 року ОСОБА_5. звернувся з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_7. про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог посилався на те, що означену квартиру він згідно договору купівлі-продажу від 14.07.2007 року купив у ОСОБА_8.
За умовами договору купівлі-продажу від 14.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_1., ОСОБА_7. та ОСОБА_8., згідно якого ОСОБА_8. купила у ОСОБА_1., ОСОБА_7. квартируАДРЕСА_1, продавці ОСОБА_1., ОСОБА_7. зобов'язувалися в строк до 30.06.2007 року звільнити відчужене ними житло та знятися з реєстрації. З реєстрації відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_7. знялись, проте
Головуючий у першій інстанції -Ходоровський Б.В. Справа №22ц-706
Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,20
продовжують проживати у спірній квартирі.
Ухвалою Нетішинського міського суду від 29.12.2007 року зазначені позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Нетішинського міського суду від 28 січня 2008 року в позові ОСОБА_1, ОСОБА_7до ОСОБА_8, ОСОБА_3про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_7на користь держави по 841,50 грн. судового збору та по 11,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позов ОСОБА_5задоволено та ухвалено виселити ОСОБА_1, ОСОБА_7з квартириАДРЕСА_1
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_7. вважають рішення суду незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти вказують, що 11 грудня 2007 року слідчим Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області порушено кримінальну справу за фактом шахрайства, вчиненого ОСОБА_8. та ОСОБА_3. відносно ОСОБА_1. щодо відібрання у неї шахрайським способом квартири. За таких обставин суд першої інстанції в порушення вимог ч.4 ст. 201 ЦПК України безпідставно відхилив їх клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі, а натомість розглянув спір по суті в судовому засіданні 28.01.2008 року у їх відсутності.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 14 червня 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_7. відчужили, а ОСОБА_8. придбала квартируАДРЕСА_1 . За умовами цього договору продавці зобов'язувались до 30 червня 2007 року звільнити вищезазначену квартиру та знятися з реєстрації разом з іншими особами, які там прописані.
Згідно договору купівлі-продажу від 14 липня 2007 року спірну квартиру ОСОБА_8. відчужила ОСОБА_5.
З'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вчинення ОСОБА_1. та ОСОБА_7. правочину щодо відчуження належної їм квартири не суперечить вимогам закону та відповідає волевиявленню учасників цього правочину.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до цих вимог закону підставними є також й висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_5. про виселення ОСОБА_1. та ОСОБА_7. з квартири АДРЕСА_1, оскільки останні продовжують без будь-яких правових підстав займати спірну квартиру, чим порушують права її власника.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.
Відповідно до положень ч.4 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Виходячи зі змісту цієї правової норми, справою, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, є цивільна, господарська, кримінальна або адміністративна справа, порушена у встановленому законом порядку, що розглядається відповідним судом. Винесення постанови про порушення кримінальної справи органами досудового слідства або подання позовної заяви до суду позивачем не є підставою для зупинення провадження у справі.
З огляду на ці нормативні положення, у суду першої інстанції не було правової підстави для зупинення провадження у даній цивільній справі, оскільки винесення слідчим СВ Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області постанови про порушення кримінальної справи по факту шахрайства вчиненого відносно ОСОБА_1., тобто за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України, не давало суду підстав для зупинення провадження. Даних про те, що на час розгляду справи судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції порушена кримінальна справа розглядалася чи розглядається відповідним судом немає.
Посилання апелянтів на те, що суд належним чином не повідомив їх про час і місце судового засідання, призначеного на 28.01.2008 року спростовуються матеріалами справи, з якої вбачається, що про судове засідання 28 січня 2008 року вони знали, однак в засідання суду не з'явилися, обмежившись подачею письмового клопотання про зупинення провадження у даній справі, вважаючи, що їх заява буде вирішена позитивно.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Рішення Нетішинського міського суду від 28 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
Копія вірна: суддя О.Ю. Кізюн