Справа № -2-а-102
2008р.
копія
21 квітня 2008 року колегія суддів Гадяцького районного суду Полтавської області в складі:
головуючої судді Максименко Л.В.
суддів Харлан Н.М., Заколодяжної О.А.
при секретарі Павленко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, головного управління державного казначейства в Полтавській області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, головного управління державного казначейства в Полтавській області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, вказуючи, що вони є дружинами померлих учасниками бойових дій, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога. Виплата допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту. В 2007 році призначена грошова допомога нарахована та виплачена не в повному обсязі, тому звернулися до суду.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з заявами про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації направило до суду заперечення проти задоволенню позову вказавши, що вони не являються головним розпорядником бюджетних коштів. Звернулося до суду з заявою про розгляд справи без участі представника.
Міністерство фінансів України, Головне управління державного казначейства в Полтавській області, Державне казначейство України направило до суду заперечення, в якому вказує, що відповідно ст. 17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету, обсяги якого визначаються Державним бюджетом України. Головним розпорядником вказаних коштів є Міністерство праці та соціальної політики України. Так як позивач отримав виплати в розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет на 2007 рік підстав для задоволення позову не вбачають.
Представник Міністерства праці та соціальної політики України в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення в матеріалах справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 червня 1955 року в РАЦС м. Гадяч зареєструвала шлюб з ОСОБА_4.
Згідно посвідчення ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи.
ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_4 в м. Гадяч помер.
Згідно посвідчення ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
В 2007 році ОСОБА_1 виплачена щорічна грошова допомога, як дружині померлого учасника бойових дій в сумі 150 грн.
ОСОБА_2 30 листопада 1981 року в відділі РАЦС м. Гадяч зареєструвала шлюб з ОСОБА_5.
Згідно довідки Гадяцького районного військового комісаріату ОСОБА_5 значиться по обліковим даним, як такий, що перебуваючи на фронті ВВВ загинув ІНФОРМАЦІЯ_2
В 2007 році ОСОБА_2 виплачена щорічна грошова допомога, як дружині померлого учасника бойових дій в сумі 150 грн.
ОСОБА_3 17 листопада 1955 року в Біленченківській сільській раді зареєструвала шлюб з ОСОБА_6
ОСОБА_6 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченнями для ветеранів війни - учасників бойових дій.
ІНФОРМАЦІЯ_3в м. Гадяч ОСОБА_6 помер, проте позивач не набула статусу особи, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, так як її чоловік за життя не визнаний інвалідом від загального захворювання, з даного приводу документи відсутні.
ОСОБА_3 є учасником війни, що підтверджується посвідченнями для ветеранів війни - учасників війни.
В 2007 році ОСОБА_3 виплачена щорічна грошова допомога, як учаснику війни в сумі 55 грн.
Згідно п.1 ч.1 ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
П.2 ч. 1 ст. 10 цього ж Закону чинність цього Закону поширюється на: дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
Згідно ч.5 ст.15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч.5 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Так, позивачам у 2007 році виплачена разова грошова допомога в розмірі, передбаченому відповідними нормами закону про Державний бюджет на вищезгаданий рік, яким також зупинялась дія частини п'ятої статі 15 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Розміри виплаченої грошової допомоги позивачам менші за розміри цієї допомоги встановлені ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ураховуючи положення ст.ст. 8, 17, 19, 22, ч.1 ст. 58 Конституції України, ст. 2 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та правову позицію Конституційного Суду України в справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій ( рішення від 01.12.04р. № 20-рп/2004), до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний закон, а саме ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно ч.1 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до п.3 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30 серпня 2000 року № 1035/2000 та постанови КМУ від 02 листопада 2006 року № 1543 Мінпраці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через систему підпорядкованих йому органів, до яких відносяться управління праці та соціального захисту населення.
Згідно пп.7 п.8 цього ж Положення головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство праці України.
Згідно ч.2 та ч. 3 ст. 2 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ч.2 ст. 19 та ч.3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Нормами п. 13 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14, 15 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою звужено зміст та обсяг існуючих у позивача прав, гарантованих Конституцією України.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції України положень деяких статей Закону України "Про держаний бюджет на 2007 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про держаний бюджет на 2007 рік" пункту 13 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
Відповідно до ч.5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За таких обставин, застосування при виплаті позивачам одноразової грошової допомоги, передбаченої частинами п'ятої статей 12, 13, 14, 15 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік" суперечить Конституції України, що відповідно порушує права позивачів.
Відповідно до частин п'ятої статей 12, 13, 14, 15 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" розмір мінімальної пенсії за віком становить 397 грн.
Таким чином, сума недоплаченої ОСОБА_1, ОСОБА_2 разової грошової допомоги за 2007 р. відповідно ч.5 ст.15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» становить 1835 грн. ( 5 х 397-мінімальна пенсія - 150 -розмір одноразової грошової допомоги, що був сплачений позивачам = 1835 грн.).
ОСОБА_3 не надала дала до суду доказів, які підтверджують, що вона набула статус дружини померлого учасника бойових дій, визнаного за життя інвалідами від загального захворювання, тому її позов підлягає частковому задоволенню і сума недоплаченої ОСОБА_3 разової грошової допомоги за 2007 р. відповідно ч.5 ст.15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розрахована як учаснику війни і становить 1136 грн. ( 3 х 397-мінімальна пенсія - 55 - розмір одноразової грошової допомоги, що був сплачений позивачці = 1136 грн.).
Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 48, 85, 92 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного суду України справа № 1 - 27/2004 від 01 грудня 2004р. № 20-рп/2004, Рішенням Конституційного суду України справа № 1 - 29/2007 від 09 липня 2007р. № 6-рп/2007 , Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України від 30.08.00 № 1035/200, Постановою КМУ від 02.11.06р. № 1543, ст. 8-11, ч.4 ст.70 ,71, 86, 94, 99, 159, 163 КАС України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, головного управління державного казначейства в Полтавській області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня задовольнити.
Позовні вимоги ОСОБА_3до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, головного управління державного казначейства в Полтавській області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня задовольнити частково.
Зобов'язати Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці та соціального захисту населення Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації нарахувати для виплати ОСОБА_1, як дружині померлого інваліда війни, ОСОБА_2, як дружині загиблого військовослужбовця суму недоплаченої щорічної грошової допомоги відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 рік в розмірі 1835 грн. кожній, ОСОБА_3суму недоплаченої щорічної грошової допомоги , як учасниці війни відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 рік в розмірі 1136 грн.
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, отримані на їх ім'я кошти в розмірі 1835 грн., ОСОБА_3, отримані на її ім'я кошти в розмірі 1136 грн.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного апеляційного суду через Гадяцький районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Головуюча : підпис
Суддя: підпис
Суддя: підпис
Копія: вірно
Суддя Гадяцького
районного суду Л.В. Максименко