а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
(втупна і резолютивна частина)
03 квітня 2008 р. Справа № 2-а-4642/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
При секретарі судового засідання: Кащук С.В.
За участю представників сторін:
позивача : Могир О.Ю.
відповідача : Федишеної Г.А.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
до: Хмільницького аграрного центру професійно-технічної освіти
про: стягнення в дохід держави коштів в сумі 6659,44 гривень
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до Хмільницького аграрного центру професійно-технічної освіти про стягнення у дохід державного бюджету коштів в сумі 6659,44 гривень, витрачених у порушення вимог чинного законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною ревізією Контрольно-ревізійним управління у Вінницької області за період з 01.01.2005р. по 01.09.2007р. у відповідача по справі були виявлені фінансові правопорушення, а саме, покриття видатків спеціального фонду кошторису за рахунок загального фонду на суму 6659,44 гривень, що знайшло своє відображення в акті ревізії від 29.10.2007 року №03-08/26.
У зв'язку із чим позивач -Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області звернулося до суду з позовом про відшкодування коштів в сумі 6659,44 гривень
Під час попереднього судового засідання у справі, суд виконавши всі процесуальні дії, передбачені ч. ч. 3, 4 ст. 11 КАС України за письмовою згодою сторін перейшов до судового розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилачись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову не заперечував, заявив клопотання, згідно з яким просив суд відстрочити сплату заборгованості на 3, 4 квартал 2008р.
Натомість, представник позивача проти задоволення вищевказаного клопотання щодо відстрочення сплати заборгованості не заперечував.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши та дослідивши надані в обґрунтування позову докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом у справі встановлено, що відповідно до плану роботи контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на ІІІ квартал 2007р., в вересні-жовтні позивачем проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених на підготовку кадрів, інформатизацію та комп'ютеризацію, забезпечення сучасними технічними засобами навчання з природно-математичних і технологічних дисциплін та придбання, зберігання і доставка підручників та посібників у Хмільницькому аграрному центрі професійно-технічної освіти за період з 01.01.2005р. по 01.09.2007р. В ході вказаної перевірки виявлено покриття видатків спеціального фонду кошторису за рахунок загального фонду на суму 6659,44 гривень.
За результатами ревізії позивачем було складено акт №03-08/26 від 29.10.2007р., який був підписаний директором та головним бухгалтером Хмільницького аграрного центру зайнятості (а.с.4-6).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем порушено п. 2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002р. №659, а саме, Хмільницьким аграрним центром професійно-технічної освіти за рахунок загального фонду кошторису оплачено вартість комунальних послуг, спожитих мешканцями гуртожитку та будинку.
Натомість, п. 2, 3 вищезазначеного Переліку передбачено, що власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи: перша - плата за послуги, що надаються бюджетними установами.
Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті.
Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами, перша група: підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг; підгрупа 2 - на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ; підгрупа 3 - на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ; підгрупа 4 - на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідачем у справі були порушені вимоги Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002р. №659, тому позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивачем -Контрольно-ревізійним управлінням вживалися заходи щодо стягнення суми заборгованості, зокрема, направлялася вимога про вжиття заходів для відшкодування незаконним витрат, що передбачено п. 7 ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”від 26.01.1993. Проте, як встановлено в судовому засіданні, відповідач на час розгляду справи заборгованість не погасив.
Відповідно до п. 8 ст. 10 вищевказаного Закону до прав державної контрольно-ревізійної служби належить у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав визнання позову, що не суперечить закону, правам та інтересам осіб, суд приходить до висновку позов задовольнити
Крім того, суд, враховуючи клопотання представника відповідача щодо відстрочення сплати боргу та враховуючи те, що позивач не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, керуючись ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за доцільне відстрочити сплату боргу до вересня 2008р.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
1. Позов Контольно-ревізійного управління у Вінинцькій області до Хмільницького аграрного центру професійно-технічної освіти про стягнення в дохід держави коштів в сумі 6659,44 гривень задовольнити.
2. Стягнути з Хмільницького аграрного центру професійно-технічної освіти (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Жданова, буд. 65, р/р № 35216001000469 в УДК у Хмільницькому районі, МФО 802015, код ЄДРПОУ 02539756) в дожід Державного бюджету України кошти в сумі 6659,44 гривень (шість тисяч шістосот п'ятдесят дев'ять гривень сорок чотири копійки) на р/р № 31115115700624 в УДК у Хмільницькому районі, МФО 802015, код платежу 24060300.
3. Відстрочити сплату заборгованості Хмільницьким аграрним центром професійно-технічної освіти в сумі 6659,44 гривень до початку вересня 2008 р.
4. Відшкодування судових витрат віднести за рахунок держави.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сауляк Юрій Васильович
14.04.2008р. постанова набрала законної сили