h
справа № 2-а-3181/08
категорія 35
04 квітня 2007 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвина О.Т.,
при секретарі - Донських Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Трубосталь"
до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.07.07р. №0000892301/0,-
ЗАТ "Трубосталь" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ №0000892301/0 від 17.07.2007 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами планової документальної перевірки було складено акт від 04.07.2007 року, згідно якого відповідачем встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3., п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і внаслідок чого позивачу донараховано суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 198962,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 107428,00 грн., а всього на загальну суму 306390,00 грн. Позивач зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки не прийнято до уваги самостійне виявлення помилок, що були допущені ЗАТ "Трубосталь" при визначені валових витрат за 1-й квартал 2006 р. на 855590,00 грн. та проведене у 2006 р. коригування цих помилок у деклараціях за 9 місяців 2006 р. та за 2006 р., чим, на думку позивача, порушене його право на самостійне виправлення помилок минулих періодів. Також позивач вказує, що твердження відповідача у акті перевірки про завищення у балансовій вартості запасів частки матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, що призвело до заниження валових доходів за 1 півріччя 2006 р. на 8142,00 грн., завищення валових доходів за 2006 р. на 7508,00 грн., завищення валових витрат за 9 місяців 2006 р. на 11341,00 грн., завищення валових витрат за 1 квартал 2007 р. на 10204,00 грн. безпідставні і не повинні враховуватися при визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2006 р. та 1-й квартал 2007 р., оскільки, на думку позивача, витрати по електроенергії не повинні включатися до матеріальних витрат. Крім цього зазначає, що в акті перевірки не відображені та не враховані при визначенні податкових зобов'язань за 2006 р. зайве віднесені у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2006 р. недостачі технологічного металу-штрипса у розмірі 0,5% на загальну суму 33616,00 грн. Витрати на придбання цього металу не включалися до складу витрат на придбання і ці суми у подальшому не приймають участі у податковому обліку.
У судову засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача позов не визнав. Надав письмові заперечення проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що Коростенською ОДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт від 04.07.2007 року.
На підставі акта перевірки прийнято оспорюване повідомлення-рішення №0000892301/0 від 17.07.2007 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 306390 грн., у тому числі 198962 грн. основний платіж та 107428,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) не вірно визначено долю матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, зокрема, не враховано в матеріальній складовій вартість електроенергії, в результаті завищено валовий дохід за 2006 р. на суму 7508 грн.; на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону підприємством до складу валових витрат без підтвердження первинними документами за 2006 р. віднесені витрати в сумі 734487 грн.; на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону та п.11.2 ст. 11 Закону підприємство до валових витрат за 2006 р. двічі включена вартість товарно-матеріальних цінностей (далі- ТМЦ) в сумі 3711,00 грн., отриманих від СВТП "Технопром" (в 1 кварталі 2006 р. по оплаті, в 2 кварталі 2006 р. по отриманню товарів); на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону підприємством за 2006 р. занижено валові витрати на придбання товарів на суму 6771,00 грн. та за 1 квартал 2007 р. на суму 55359 грн.; на порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону підприємством завищено валові витрати за 1 квартал 2007 р. на суму 10204,00 грн.; на порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 та п.п. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону підприємством не вірно проведено розрахунок амортизаційних відрахувань, зокрема за 2006 р. занижено на суму 9611 грн. та за 1 квартал 2007 р. завищено податку на прибуток на суму 5588,00 грн.
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Відповідно до п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартістю запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
Відповідно до п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.
Таким чином, суд погоджується з висновком Коростенської ОДПІ, який зазначений в акті перевірки, що ЗАТ "Трубосталь" при розрахунку частки матеріальних витрат у незавершеному будівництві та залишках готової продукції безпідставно не враховувалась вартість використаної електроенергії і не вірно визначалась доля матеріальних витрат по рахунках 39 "Витрати майбутніх періодів" та рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", в результаті чого занижений валовий дохід за 1 півріччя 2006 р. на 8142.00 грн., завищений валовий дохід за 2006 р. в сумі 7508, 00 грн., завищенні валові витрати за 9 місяців 2006 р. на суму 11341,00 грн. та за 1 квартал 2007 р. на суму 10204 грн.
Вірним є висновок відповідача щодо відсутності підстав для включення до валових витрат позивача вартості нестачі технологічного металу-штрипса до 0,5% в сумі 33616,00 грн. за 2006 р., оскільки доводи Коростенської ОДПІ щодо не включення вартості цих витрат ЗАТ "Трубосталь" до валових витрат по рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток не спростовані.
Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Як видно із матеріалів справи та не заперечується представником позивача, ЗАТ "Трубосталь" віднесено до складу валових витрат в 1 півріччі 2006 р. витрати за 1 квартал 2006 р. в загальній сумі 855590,00 грн., які позивачем були виявлені як помилки та самостійно відкориговані в декларації з податку на прибуток за 2006 р.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача щодо порушення його права на самостійне виправлення помилок минулих періодів відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 Закону, оскільки порушень правильності визначення валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань за 1 квартал 2006 р. попередньою перевіркою позивача (акт документальної перевірки № 23/5/23-04/13538581 від 18.07.2006 року) не встановлено. Процедура адміністративного та судового оскарження зазначених результатів перевірки ЗАТ "Трубосталь" не здійснювалась, акт перевірки від 18.07.2006 р. підписаний сторонами без заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ "Трубосталь" є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України „Про погашення зобвязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 86,94,158-163,254 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.07.2007 р. № 0000892301/0 відмовити за безпідставністю.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 08 квітня 2008 року.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин