ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/10519.07.11
За позовом Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація»
доУкраїнської спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»
провизнання права власності
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 20.01.2011 року;
Від відповідача:ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 20.01.2011 року;
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна - Реставрація»до Української спеціальної науково-реставраційної проектно - будівельно -виробничої корпорації «Укрреставрація»про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходяться за адресою м. Київ, Дарницький р-н, вул. Бориспільська, будинок № 6, а саме на житлові квартири № 118а, 122а, 123а, 124а, 125а, 126а, 192а, 193а.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.05.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2011 року частково подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2011 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позивач не є власником будинку в цілому, а тому не може вимагати звільнити приміщення, власником яких він не є.
У судовому засіданні 30.05.2011 року оголошено перерву до 14.06.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2011 року подав письмові пояснення щодо нормативно-правового обґрунтування заявлених позовних вимог та докази по справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2011 року заперечував проти позовних вимог.
У судовому засіданні 14.06.2011 року оголошено перерву до 04.07.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2011 року подав витребувані судом докази по справі та підтримав свою правову позицію.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2011 року заперечував проти позовних вимог.
Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2011 року відкладено розгляд справи до 19.07.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2011 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.07.2011 року проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до рішення Х сесії ІV скликання Київської міської ради № 757/3332 від 14.07.2005 року, Українській спеціально науково-реставраційній проектно-будівельно-виробничій корпорації «Укрреставрація»(надалі - відповідач) передано в короткострокову оренду до 24.11.2008 року земельні ділянки загальною площею 0, 24 га для будівництва ГРП, підземного паркінгу та розміщення ігрових та господарських майданчиків для запроектованого житлового будинку на вул. Бориспільській, 6 у Дарницькому районі м. Києва, у тому числі:
- ділянку № 1 площею, 0, 06 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
- ділянку № 2 площею, 0, 18 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
09.02.2006 року між Київською міською радою та Українською спеціально науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація», було укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 0, 24 га строком до 24.11.2008 року, що знаходяться по вул. Бориспільська, 6 у Дарницькому районі м. Києва для будівництва ГРП, підземного паркінгу та розміщення ігрових та господарських майданчиків для запроектованого житлового будинку.
15.04.2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано Українській спеціально науково-реставраційній проектно-будівельно-виробничій корпорації «Укрреставрація»дозвіл на виконання будівельних робіт «0264-Др з будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, ГРП за адресою: вул.. Бориспільська, 6 у Дарницькому районі м. Києва.
18.08.2006 року між Українською спеціально науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація»(надалі -корпорація) та Акціонерним товариством закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація»(надалі - забудовник) укладено договір про уступку майнових прав на об'єкт будівництва № 5 (надалі - договір), відповідно до якого сторони дійшли згоди, що корпорація уступає, а забудовник приймає на себе належні корпорації майнові права на об'єкт будівництва, організацію супроводження якого здійснює забудовник.
Цей договір поширює свою дію на об'єкт будівництва, який споруджується за адресою: м. Київ, Дарницький район, житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери по вул.. Бориспільська, 6 (п. 1.2 договору).
Згідно із п. 1.3 договору, за цим договором забудовник одержує право замість корпорації вчиняти від свого імені будь-які дії для закінчення будівництва об'єкту, прийняття його в експлуатацію та передачі об'єктів інвестування (квартир та нежитлових приміщень) у власність довірителям, в тому числі передавати майнові права на об'єкт будівництва іншій стороні.
25.12.2008 року Державною приймальною комісією складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у м. Києві по вулиці Бориспільській, 6, який затверджено розпорядженням Дарницької РДА за № 136 від 27.02.2009 року та зареєстрований в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 04.08.2009 року за № 178-09.
Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач зазначає, що 10.11.2010 року звернувся до відповідача із листом № 88 вказав, що у відповідності до договору № 5 від 18.08.2006 року про уступку майнових прав є забудовником житлового будинку по вул.. Бориспільській, 6. Після здачі будинку в експлуатацію за позивачем, залишилися на праві власності квартири № 118а, № 122а, № 123а, № 124а, № 125а, № 126а, № 192а та № 193а. У вищезазначених квартирах без наявних на те законних підстав та відсутності укладених договорів оренди з позивачем мешкають працівники відповідача, а тому просить відповідача звільнити вищевказані квартири.
Відповідач листом № 52 від 30.11.2010 року відмовився звільняти зайняті квартир та зазначив, що квартири № 118а, № 122а, № 123а, № 124а, № 125а, № 126а, № 192а та № 193 а, належать відповідачу.
Враховуючи зазначене, позивач вважає дії відповідача неправомірними, що порушують його право власності на об'єкт будівництва як забудовника а, отже у відповідності до договору про уступку майнових прав на об'єкт будівництва власника об'єкту будівництва просить суд визнати за ним право власності на квартири № 118а, 122а, 123а, 124а, 125а, 126а, 192а та 193а, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 6.
Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.
Згідно із ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Замовник будівництва це юридична чи фізична особа, яка самостійно або за дорученням інвестора (власника об'єкта нерухомості) розміщує замовлення і укладає договори на виконання проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт по спорудженню будинків і споруд, прокладанню інженерних мереж, здає об'єкт (будову) в експлуатацію та виконує інші функції відповідно до законодавства.
Забудовник - це особа, яка отримала право на забудову території, будівництво об'єкта та виконує функції замовника (Рішення Київської міської ради № 11/2587 від 27.01.2005 року «Про Правила забудови м. Києва»).
Як зазначалося вище, дозвіл на виконання будівельних робіт № 0264-Др від 15.04.2008 року з будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, ГРП за адресою вул.. Бориспільська, 6 у Дарницькому районі м. Києва. видано Українській спеціально науково-реставраційній проектно-будівельно-виробничій корпорації «Укрреставрація», будівельні роботи проводить Акціонерне товариство закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація».
При цьому, договором про уступку майнових прав на об'єкт будівництва № 5 від 18.08.2006 року Українською спеціально науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація»було передано Акціонерному товариству закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація»функції як забудовника, так і замовника, оскільки останньому були передані права вчиняти будь-які дії для закінчення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно із ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Таким чином, позов про визнання права власності подається тільки власником, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.
Як вбачається із листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 23815 (И-2011) від 23.05.2011 року, станом на 18.05.2011 року квартири № 118а, 122а, 123а, 124а, 125а, 126а, 192а та 193а в будинку № 6 по вулиці Бориспільській на праві власності не зареєстровано.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, позивач не надав суду жодних доказів того, за ним зареєстровано право власності на житлові квартири № 118а, 122а, 123а, 124а, 125а, 126а, 192а та 193а, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 6, що він звертався до компетентного органу щодо державної реєстрації права власності на вищевказане майно, чи, що ним втрачені правовстановлюючі документи на спірне майно.
Беручи до уваги, що суб'єктом захисту права власності є тільки власник майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 331, 876 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 26.07.2011 року