ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/19621.07.11
За позовом Приватного акціонерного товариства “Натурфарм”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Салюкс”
Про стягнення 16 715,98 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача не з'явився
В судовому засіданні 21.07.2011, у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 16 715,98 грн. заборгованості по договору, 167,16 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 було порушено провадження у справі № 47/196, розгляд справи було призначено на 07.07.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 розгляд справи відкладено до 14.07.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 р. розгляд справи було відкладено до 21.07.2011 р.
Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2011 заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. не було здійснено в повному обсязі та своєчасно оплату за поставлений товар.
Відповідач своїх представників в судове засідання 21.07.2011 р. не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
29.05.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Натурфарм»(позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Салюкс” (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 38Г08, за цим договором постачальник зобов'язується передати покупцю товари народного споживання (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах цього договору (п. 1.1).
Умовами договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. сторони погодили, що продавець здійснює поставку товару окремими партіями в асортименті, кількості та за цінами, зазначених у видаткових накладних-специфікаціях, що складають невід'ємну частину цього договору (п.1.2.); покупець зобов'язаний оплатити вартість товару після його реалізації, кожні 15 (п'ятнадцять) днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, або окремо погоджений сторонами (п.2.1.); доказом передачі товару у власність покупця є належним чином оформлені видаткова накладна -специфікація та довіреність на отримання товару (з посиланням на номер та дату видаткової накладної - специфікації) (п.3.1.); кількість та асортимент товару зазначається у видаткових накладних -специфікаціях (п.5.1.); якість товару повинна відповідати діючим на момент виробництва вимогам нормативно-технічної та аналітичної документації (п.5.2.).
Позивач на виконання умов договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 126 709,24 грн. (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), який відповідачем був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей на отримання товару, проте відповідачем був оплачений лише частково в сумі 67 618,62 грн., а також на суму 38 566,83 грн. відповідачем було повернуто товар, відповідно до видаткових накладних на повернення товару (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).
Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. не було здійснено оплату переданого позивачем товару, оскільки позивачем було передано товар на суму 126 709,24 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково в сумі 67 618,62 грн. та повернуто товару на суму 38 566,83 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар згідно вищенаведеним видатковим накладним, за розрахунками позивача яка складає -20 604,79 грн.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач заборгованість за поставлений на підставі договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. товар у сумі 20 604,79 грн. не здійснив.
Оскільки оплата кожної партії товару здійснюється після його реалізації, кожні 15 (п'ятнадцять) днів, а відповідно до звіту відповідача станом на 31.03.2011 у відповідача існують залишки по поставленому позивачем, але не реалізованому відповідачем товару в сумі 3888,81 грн., а тому сума боргу відповідача перед позивачем становить 16 715,98 грн. (16 715,98 грн. = 20 604,79 грн. -не оплачений товар -3888,81 грн. -не реалізований товар).
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, судом встановлено, що згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р., позивачем на підставі видаткових накладних було поставлено відповідачу товар на загальну суму 126 790,24 грн., який відповідачем було прийнято за довіреностями на отримання товару, але всупереч умов договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. -не оплачено у повному обсязі та у встановлений договором строк, оскільки відповідачем було здійснено лише часткове погашення заборгованості в сумі 67 618,62 грн. та повернуто товару на суму 38 566,83 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар згідно вищенаведеним видатковим накладним, за розрахунками позивача яка складає -20 604,79 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до п. 2.1. договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. оплата кожної партії товару здійснюється після його реалізації, кожні 15 (п'ятнадцять) днів, а у відповідача існують залишки по поставленому позивачем, але не реалізованому відповідачем товару в сумі 3888,81 грн., а тому сума боргу відповідача перед позивачем становить 16 715,98 грн. (16 715,98 грн. = 20 604,79 грн. -не оплачений товар -3888,81 грн. -не реалізований товар).
З огляду на вищевикладене, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. станом на момент вирішення спору складає суму у розмірі 16 715,98 грн. і доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору надано не було. Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. існує непогашена заборгованість в сумі 16 715,98 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий позивачем, прийнятий відповідачем, але не оплачений у повному обсязі товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 16 715,98 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу за поставлений товар згідно договору поставки № 38Г08 від 29.05.2008 р. в розмірі 16 715,98 грн.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салюкс»(код ЄДРПОУ 35635834, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства Приватного акціонерного товариства «Натурфарм»(код ЄДРПОУ 24930169, місцезнаходження: 04075, м. Київ, вул. Лісна, 30-а) суму боргу -16 715 (шістнадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 98 коп., 167 (сто шістдесят сім) грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата складання повного тексту рішення -25.07.2011