ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5/2019.07.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Мелітто»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат»
про стягнення 49 739,48 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
позивача:ОСОБА_1, за довіреністю № 12/11 від 05.07.2011 р.;
відповідача:не з'явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Мелітто»(надалі -ТОВ «ДЦ Мелітто») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат»(надалі -ТОВ «Скат») про стягнення 49 739,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.01.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду на виготовлення флексопечатної продукції №001 в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 9 858,76 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 789,98 грн., відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37 068,94 грн., 3% річних у розмірі 311,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі 709,83 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.06.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 13.05.2011 р., розгляд справи відкладено до 07.07.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2011 р. заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, яка міститься в тексті позовної залишено без задоволення, через її необґрунтованість, у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвал суду від 13.05.2011 р. та 14.06.2011 р., розгляд справи відкладено до 19.07.2011 р.
В судове засідання 19.07.2011 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.07.2011 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10228721 від 14.06.2011 р.
Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
28.01.2009 р. між ТОВ «ДЦ Мелітто»(підрядник) та ТОВ «Скат»(замовник) укладено договір підряду на виготовлення флексопечатної продукції №001 (надалі -«Договір»).
Відповідно до 1.1 Договору підрядник за завданням замовника зобов'язується передати замовнику упаковку з нанесенням печатки флексографічним способом, а замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити її вартість, в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
В силу статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи договору підряду (ст. 837 Цивільного кодексу України), за умовами якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, та елементи договору поставки (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України), за умовами якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Продукція виготовляється підрядником та поставляється замовнику окремими партіями. Номенклатура, вартість та кількість поставленої продукції, а також додаткові умови, не передбачені даним договором, погоджуються сторонами окремо для кожної партії і вказуються в специфікаціях на дану партію. Специфікації до даного договору розробляються підрядником на основі заявок замовника та належним чином підписуються обома сторонами. Всі специфікації є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.2 Договору).
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що підставою для початку робіт з виготовлення партії продукції являється наявність належним чином підписаної сторонами специфікації на дану партію та наявність затвердженого сторонами оригінал-макета, а у випадку, коли специфікацією передбачена попередня оплата продукції -також надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
Згідно з п. 2.7 Договору підрядник здійснює передачу партії продукції в строк, вказаний в специфікації на дану партію. Вказаний в специфікації строк обчислюється з моменту початку виконання підрядником робіт у відповідності з умовами п. 2.1 даного договору.
Умови поставки продукції обговорюються сторонами окремо для кожної партії та вказуються в специфікації на дану партію (п. 2.8 Договору).
Відповідно до п. 2.9 Договору здача-приймання продукції здійснюється сторонами у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості від 15.06.65 р. №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості від 25.04.66 р. №П-7.
Ціна на продукцію, що поставляється по даному договору, погоджується сторонами окремо для кожного виду продукції, зазначається в специфікації до даного договору, та розуміється у відповідності з умовами поставки, передбаченої для даної партії товару (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору замовник здійснює оплату виготовленої по даному договору продукції шляхом перерахування засобів в українських гривнях на розрахунковий рахунок підрядника. Умови оплати кожної партії продукції погоджуються сторонами окремо та вказуються в специфікаціях до даного договору (п. 3.3 Договору).
Вартість партії продукції, вказана в специфікації, являється базовою та може відрізнятись в залежності від кількості фактично виготовленої продукції в межах 7%. Остаточна вартість кожної партії продукції вказується в видаткових накладних на дану партію. Коригуючі платежі здійснюються сторонами протягом п'яти банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних на поставку даної партії (п. 3.4 Договору).
Сторонами 27.01.2010 р. було підписано специфікацію №1 до Договору, відповідно до п. 1.1 якої сторони погодили, що базова вартість партії продукції складає: 18 750,00 грн. В тому числі ПДВ 3 125,00 грн.
Відповідно до п. 1.3 Специфікації оплата даної партії продукції здійснюється шляхом 50% предоплати, решта коштів сплачується по факту відвантаження готової продукції.
Позивач вказує, що відповідачем на виконання умов Договору 29.01.2010 р. на розрахунковий рахунок позивача було перераховано грошові кошти у розмірі 3 750,00 грн. в якості попередньої оплати за партію продукції.
26.02.2010 р. позивачем на підставі видаткової накладної №ДЦ-0000047 було поставлено, а відповідачем в особі Коханенка К.Г., який діяв на підставі довіреності №20 від 26.02.2010 р. прийнято продукцію на загальну суму 13 608,76 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте відповідач в порушення наведеної норми та п. 1.3 Специфікації остаточний розрахунок за виготовлену та поставлену позивачем продукцію не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 9 858,76 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 9 858,76 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 9 858,76 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 789,98 грн., 3% річних у розмірі 311,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі 709,83 грн.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
В силу положень ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку прострочки оплати поставленої продукції замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочки.
Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення пені визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі 1 789,98 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 709,83 грн. та 3% річних у розмірі 311,97 грн. підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37 068,94 грн.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В пункті 4.3 Договору сторонами погоджено, що у випадку не надходження грошових коштів за поставлену партію товару на розрахунковий рахунок підрядника у вказаний строк, від дати поставки, розрахунок оплати за товар здійснюється на умовах товарного кредиту з обов'язковою оплатою відсотків за користування товарним кредитом в наступному порядку.
Згідно з п. 4.3.1 Договору у випадку перевищення замовником строку оплати партії товару не більше ніж на десять календарних днів -плата за користуванням товарним кредитом розраховується у вигляді нарахування процентів в розмірі 0,1% від основної суми, що підлягає оплаті, за кожний день користування товарним кредитом, починаючи з дня наступного за останнім днем строку оплати партії товару.
У випадку перевищення замовником строку оплати товару більше ніж на десять календарних днів плата за користуванням товарним кредитом розраховується у вигляді нарахування процентів в розмірі 1% за кожний день користування товарним кредитом, починаючи з одинадцятого дня порушення строку оплати партії товару (п. 4.3.2 Договору).
Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання то вимога позивача про стягнення відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 37 068,94 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ДЦ Мелітто»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Мелітто»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат»(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8; ідентифікаційний код 35264344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Мелітто»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, 2; ідентифікаційний код 33223348) заборгованість у розмірі 9 858 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 76 коп., пеню у розмірі 1 789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 98 коп., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 37 068 (тридцять сім тисяч шістдесят вісім) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 311 (триста одинадцять) грн. 97 коп., інфляційні втрати у розмірі 709 (сімсот дев'ять) грн. 83 коп., державне мито у розмірі 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.С. Ломака
Повний текст рішення підписано 21.07.2011 р.