ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/28525.07.11
за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь»
до Закритого акціонерного товариства «Оболонь»
про стягнення 82 477,04 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_2. -представник за довіреністю
ПВТП «Світязь»звернулося з позовом до ЗАТ «Оболонь»про стягнення 82 477,04 грн. боргу.
Судом встановлено, що у відповідності до копій довідки з ЄДРПОУ від 29.04.2011 серії АА № 373235, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.06.2011 серії ААБ № 527920, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 482458, статуту відповідача було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Оболонь».
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, у відповідності до ст. 25 ГПК України, замінити відповідача -Закрите акціонерне товариство «Оболонь»на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство «Оболонь».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги позовної заяви.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти вимог позову з підстав, наведених у відзиві.
Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні від 25.07.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позовні вимоги ПВТП «Світязь»обґрунтовані тим, що 30.04.2008 позивачем було здійснено поставку товару (пляшки та ящики) відповідачу на загальну суму 85 143,72 грн., в підтвердження чого надано накладну від 30.04.2008 № 8985, зі змісту якої вбачається, що вона складена на підставі договору.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
З матеріалів справи не вбачається, що між сторонами були укладені будь-які договори саме на поставку (купівлю-продаж) спірного товару.
Накладна від 30.04.2008 № 8985, оригінал якої було досліджено в судовому засіданні, судом не приймається до уваги в якості доказу здійснення поставки (продажу) товару відповідачу, у зв'язку з тим, що вказана накладна складена з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, оскільки в ній не містяться такі обов'язкові реквізити як посада і прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку відповідача.
Позивачем також не доведено належними доказами наявність у нього довіреностей, виданих відповідачем уповноваженим особам на отримання від позивача спірного товару, згідно положень Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 16.05.96 р. N 99.
Посилання позивача на складений між сторонами акт звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару станом на 01.06.2011 суд вважає безпідставним, оскільки з нього не вбачається, що взаєморозрахунки сторін були проведені саме по накладній від 30.04.2008 № 8985.
Крім того, судом встановлено, що 29.01.2007 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу продукції № 27, у відповідності до умов якого відповідач (продавець) зобов'язаний виготовляти і продавати продукцію (напої), а позивач (покупець) зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати тару (пляшки, ящики, піддони, кеги та балони) в строк та на умовах, передбачених даним договором. З умов вказаного договору не вбачається, що у разі повернення позивачем тари відповідач зобов'язаний сплатити грошові кошти.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами, є безпідставними та необґрунтованими, а відтак підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 43, 25, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Замінити відповідача -Закрите акціонерне товариство «Оболонь»на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство «Оболонь».
2. У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.07.2011