ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/23125.07.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 4928,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 представник за дов. №б/н від 21.01.2011 року
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.12.2005 року
Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" шкоди в порядку регресу в розмірі 4 928,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, який, як стверджує позивач, застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача, який відповідно до закону повинен її відшкодувати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2011 порушено провадження по справі № 53/231, розгляд справи призначено на 27.05.2011.
26.05.2011 через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутній доказ законної експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу Mitsubishi Space Star, д/н НОМЕР_2 на момент ДТП, а тому цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не застрахована.
Через нез'явлення в судове засідання 27.05.2011 представника відповідача розгляд справи було відкладено на 20.06.2011.
Розпорядженням від 20.06.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 53/231 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 розгляд справи було відкладено на 04.07.2011.
Розпорядженням від 04.07.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 53/231 передано для розгляду судді Грєховій О.А.
Ухвалою суду від 11.07.2011 розгляд справи відкладено на 25.07.2011 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача по справі - Желтова Володимира Юрійовича.
Представник позивача в судовому засіданні 25.07.2011 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду невідомо.
Третя особа в судове засідання 25.07.2011 з'явилася та надала документи на виконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 25.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.04.2008 о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1., керуючи автомобілем Mitsubishi Space Star, д/н НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Дегтярівська не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем КІА, д/н НОМЕР_3, що призвело до пошкоджень обох автомобілів, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КпАП України.
Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва № 3-13318/2008 від 08.04.2008 було вставлено що водій ОСОБА_1. порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).
Автотранспортний засіб КІА, д/н НОМЕР_3, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно по Договору добровільного страхування транспортних засобів № 142380 серія АТК від 24.12.2007.
Згідно зі Звітом № 207 від 12.04.2008 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля КІА, д/н НОМЕР_3 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 5724,24 грн.
На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 4928,00 грн. (страховий акт № 006471 від 25.04.2008).
Позивач перерахував страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 4928,00 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення № 8707 від 25.04.2008.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб -автомобіль марки Mitsubishi Space Star, д/н НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки КІА, д/н НОМЕР_3, належить ДП «Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для атомної енергії».
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На виконання вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" між власником транспортного засобу Mitsubishi Space Star, д/н НОМЕР_2, ДП «Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для атомної енергії»та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», укладено поліс № ВА/6208640 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіль Mitsubishi Space Star, д/н НОМЕР_2. Відповідно до п. 2 цього Полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000, 00 грн., франшиза -0,00 грн.
Згідно з пунктом 15.3 статті 15 цього Закону договором І типу є договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Таким чином, згідно полісу № ВА/6208640 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, крім відповідальності власника застрахована і цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки № 27 від 25.07.2011 ОСОБА_1 з 03.04.1995 та по теперішній час працює головним бухгалтером ДП «Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для атомної енергії».
Так, Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», як страховик відповідальності власника автомобіля Mitsubishi Space Star, д/н НОМЕР_2, ДП «Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для атомної енергії», а також будь-якої іншої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у нашому випадку гр. ОСОБА_1), є особою, якій належить відшкодувати шкоду, заподіяну автомобілю КІА, д/н НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1., Приватне акціонерне товариство “Просто-страхування” на підставі положень статті 27 Закону України “Про страхування”та статті 993 ЦК України стало в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого гр. ОСОБА_2
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення набув статусу кредитора у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І “Загальні положення про зобов'язання” книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів оплати відповідачем у встановлений законом строк страхового відшкодування у порядку регресу до справи не надано.
Таким чином, на день прийняття рішення по справі, у Публічного акціонерного товариства “Просто-страхування” виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України “Про страхування” та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 4 928,00 грн.
Так, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) 4 928 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грєхова О.А.
Повне рішення складено 27.07.11