ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/20022.06.11
За позовом 1. Кримського республіканського комітету профспілок працівників освіти та науки
2. Кримської республіканської організації профспілок працівників хімічної та нафтохімічної галузей промисловості
До 1. Національного банку України
2. Ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»
Про визнання бездіяльності ліквідатора неправомірною, зобов'язання надати звіт про виконану роботу та зобов'язання замінити ліквідатора
Суддя Удалова О.Г.
Представники учасників процесу:
від позивача-1 ОСОБА_1 (за дов.)
від позивача-2 ОСОБА_2 (за дов.)
від відповідача-1 Перегінець О. В. ()
від відповідача-2 ОСОБА_4 (за дов.)
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулися Кримський республіканський комітет профспілок працівників освіти та науки та Кримська республіканська організація профспілок працівників хімічної та нафтохімічної галузей промисловості з позовом до Національного банку України та Ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»про визнання бездіяльності відповідача-2 неправомірною, зобов'язання відповідача-2 надати звіт про виконану роботу та зобов'язання відповідача-1 замінити відповідача-2.
Під час розгляду справи позивачами подано заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої позов заявлено про:
- визнання бездіяльності ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»Бондаря О.М. по виконанню зобов'язань неправомірними;
- зобов'язання ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»Бондаря О.М. надати звіт про виконану роботу;
- зобов'язання Національного банку України замінити ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» Бондаря О.М.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі визнані кредиторами ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», у той час як ліквідатор відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» Бондар О.М., в порушення вимог Закону «Про банки і банківську діяльність», не завершив процедуру ліквідації зазначеного банку до 04.03.2011 р..
Крім того, позивачі зазначають, що, в порушення вимог чинного законодавства, ліквідатор не публікує оголошень про продаж майна, відомості про виконання ліквідатором плану дій по задоволенню вимог кредиторів відсутні, термін виконання зобов'язань, встановлений законом не виконується, що свідчить про те, що порушені майнові права позивачів, як кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», через зазначені неефективні дії ліквідатора поновлені не будуть.
Відповідачі позовні вимоги відхилили, посилаючись на повне дотримання встановленої законодавством процедури при ліквідації відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень».
Зокрема, відповідачі зазначили, що, відповідно до приписів ст. 88 Закону «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України має право продовжувати процедуру ліквідації банків на термін до одного року, а системоутворюючих банків - на термін до двох років, з огляду на що постановою Правління НБУ від 24.02.2011 р. № 44 продовжено процедуру ліквідації спірного банку на один рік -до 25.02.2012 р..
Також відповідачі надали докази на підтвердження здійснення ліквідатором банку дій щодо реалізації майна банку для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів (копії публікацій в газетах України з приводу проведення аукціонів про продаж майна спірного банку).
Також відповідачі зазначили, що спірні правовідносини, а саме: оскарження дій чи бездіяльності ліквідатора банку мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а отже, провадження у справі підлягає припиненню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 р. порушено провадження у справі № 17/200.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 р. у зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 17/200 передано для розгляду судді Гавриловській І.О.
Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 р. у зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г. та з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 17/200 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.
Розгляд справи неодноразово відкладався, в засіданні суду оголошувалась перерва, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи таматеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Як слідує з матеріалів справи:
- постановою правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»№ 39 від 22.02.2008 р. з 25.02.2008 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», ліквідатором зазначеного банку призначено незалежного експерта (за договором за Національним банком України) Дергуна Віктора Васильовича;
- постановою правління Національного банку України «Про заміну ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»№ 316 від 10.10.2008 р. з 13.10.2008 р. припинено повноваження Дергуна Віктора Васильовича та призначено з 13.10.2008 р. ліквідатором зазначеного банку незалежного експерта (за договором за Національним банком України) Тимофєєва Євгена Івановича;
- постановою Правління Національного банку України «Про призначення Бондаря Ю.М. ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»№ 382 від 18.11.2008 р. з 19.11.2008 р. припинено повноваження Тимофєєва Євгена Івановича та призначено ліквідатором зазначеного банку незалежного експерта (за договором за Національним банком України) Бондаря Юрія Михайловича;
- позивачі визнані кредиторами ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», їх вимоги віднесені до сьомої черги.
Як зазначено вище, позивачі, звертаючись до суду з даним позовом, просять визнати бездіяльність ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»Бондаря О.М. по виконанню зобов'язань неправомірними, посилаючись на те, що Бондар О.М., в порушення вимог Закону «Про банки і банківську діяльність», не завершив процедуру ліквідації зазначеного банку до 04.03.2011 р..
Крім того, позивачі зазначають, що, в порушення вимог чинного законодавства, ліквідатор не публікує оголошень про продаж майна, відомості про виконання ліквідатором плану дій по задоволенню вимог кредиторів відсутні, термін виконання зобов'язань, встановлений законом не виконується, що свідчить про те, що порушені права позивачів, як кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», через зазначені неефективні дії ліквідатора поновлені не будуть.
Проте, вказані вище твердження представників позивачів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Статтею 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону «Про банки і банківську діяльність».
Відповідне положення містить також ч. 3 ст. 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де визначено, що законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону.
Главою 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено порядок та особливості ліквідації банків.
Частиною 1 ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлені повноваження ліквідатора щодо здійснення ліквідаційної процедури. Зокрема, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
1) приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження;
2) виконує функції з управління та розпорядження майном банку;
3) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з законодавством;
3-1) має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку;
4) виконує повноваження органів управління банку;
5) очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
6) пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи;
7) має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банку, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 95 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банку;
8) з дня відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банку про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю;
9) заявляє в установленому законодавством порядку заперечення по заявлених до банку вимогах кредиторів;
10) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;
11) вживає заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна банку, що знаходиться у третіх осіб;
12) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню;
13) вживає заходів, які, на його думку, дадуть можливість отримати максимальну виручку від продажу активів у найкоротший строк;
14) реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів;
15) повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;
16) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що ліквідатор при прийнятті рішень про відчуження активів та/або зобов'язань банку зобов'язаний забезпечити пріоритетність захисту інтересів кредиторів банку відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 96 цього Закону.
Згідно зі ст. 94 Закону України «Про банки і банківську діяльність»майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 95 Закону України «Про банки і банківську діяльність»після проведення інвентаризації та оцінки майна банку ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком України не встановлено інший порядок його продажу.
Як слідує з наданих відповідачами доказів, а саме: Інформації щодо продажу майна ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»станом на 01.05.2011 р. та копії газет «Голос України», «Кримська світлиця», «Урядовий кур'єр», «Сільський труженик», Обьявления Крыма»за 2009-2010 року відповідачем-2 вчиняються дії щодо проведення аукціонів з продажу рухомого та нерухомого майна ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень».
У той же час, згідно з ч. 3 ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність»ліквідатор приймає рішення про отримання та відчуження активів та/або зобов'язань без повідомлення та отримання згоди акціонерів, боржників, кредиторів (вкладників) банку.
Порядок продажу майна банку, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з Національним банком України та повідомляються через засоби масової інформації (ч. 2 ст. 95 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
З огляду на приписи ч. 3 ст. 92 та ч. 2 ст. 95 Закону України «Про банки і банківську діяльність»у відповідача 2 відсутній обов'язок погоджувати з позивачами, як кредиторами ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», дії по відчуженню майна зазначеного банку. Зазначеними вище доказами спростовуються посилання позивачів на те, що, в порушення вимог чинного законодавства, ліквідатор не публікує оголошень про продаж майна, відомості про виконання ліквідатором плану дій по задоволенню вимог кредиторів відсутні.
Щодо посилань позивачів на порушення відповідачем 2 вимог Закону «Про банки і банківську діяльність»щодо строків завершення ліквідаційної процедури, слід зазначити наступне.
Частиною 13 ст. 88 Закону «Про банки і банківську діяльність»визначено, що процедура ліквідації банку повинна бути завершена не пізніше трьох років з дня відкликання банківської ліцензії.
З огляду на вказані положення позивачі вказують на те, що процедура ліквідації ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»мала б бути закінчено в строк до 04.03.2011 року.
Проте, частиною 14 ст. 88 Закону «Про банки і банківську діяльність»Національному банку України надано право продовжити процедуру ліквідації банків на термін до одного року, а системоутворюючих банків - на термін до двох років.
Постановою правління Національного банку України «Про продовження процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»№ 44 від 24.02.2011 р. процедуру ліквідації зазначеного банку продовжено на один рік -до 25.02.2011 р..
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду мають право звертатися підприємства та організації за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачами не доведено наявність факту бездіяльності ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»Бондаря О.М. по виконанню зобов'язань.
Також слід зазначити, що позивачами не надано жодного обґрунтування вимог про зобов'язання ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»Бондаря О.М. надати звіт про виконану роботу, в той час як приписами Закону України «Про банки і банківську діяльність»вказане не передбачено.
Щодо посилань відповідачів на те, що спірні правовідносини, а саме: оскарження дій чи бездіяльності ліквідатора банку мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а отже, провадження у справі підлягає припиненню, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 99 Закону України «Про банки і банківську діяльність»рішення Національного банку України, його службовців, тимчасового адміністратора та ліквідатора можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення законності таких рішень.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, а положеннями частини 4 статті 25 зазначеного Закону визначено право кредиторів оскаржити до суду дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, в тому числі порушених стосовно банківських установ. Зазначені справи, відповідно до частини другої статті 41 ГПК України, розглядаються в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та «Про банки і банківську діяльність».
Вказана позиція викладена в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України № 04-5/120 від 27.06.2007 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».
З огляду на зазначені обставини, позовні вимоги про зобов'язання Національного банку України замінити ліквідатора відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»Бондаря О.М. також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивачів.
За обставин, які викладені вище, позовні вимоги позивачів задоволенню не підлягають як безпідставні та недоведені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 25.07.2011 р.