ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/19429.06.11
За позовом публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»в особі
Білоцерківського районного підрозділу
До державного підприємства Міністерства оборони України «Українська
авіаційна транспортна компанія»
Про стягнення 220 770,29 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1 (за дов.)
Від відповідача не з'явились
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»в особі Білоцерківського районного підрозділу про стягнення з державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»138 064,28 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 1545 від 22.01.2007 р., а саме: 134 251,76 грн. боргу за використану активну електроенергію, 503,85 грн. боргу за реактивну енергію та 3 308,67 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 р. порушено провадження у справі № 17/194 та призначено її до розгляду на 11.05.2011 р..
Ухвалою суду від 11.05.2011 р. було відкладено розгляд справи на 25.05.2011 р. та замінено найменування позивача.
У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 24.05.2011 р. справу № 17/194 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.
Представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої збільшив суму основного боргу за активну електроенергію до 216 713,30 грн. та за реактивну електроенергію до 748,32 грн., включивши вартість спожитої та несплаченої відповідачем електроенергії станом на 10.05.2011 р., суму заявлених позовних вимог в частині стягнення пені позивач залишив незміною. З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 220 770,29 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 1545 від 22.01.2007 р.
У зв'язку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів, ухвалою від 25.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 08.06.2011 р..
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. справу № 17/194 передано на розгляд судді Удаловій О.Г. у зв'язку з виходом з лікарняного.
У зв'язку з неподанням витребуваних доказів ухвалою від 08.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 22.06.2011 р..
Відповідач до суду не з'явився, передавши клопотання по відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалою від 22.06.2011 р. розгляд справи було відкладено до 29.06.2011 р..
Відповідач відзив на позов, письмових заперечень по суті спору не подав, повноважних представників для участі в судовому засіданні не направив, про причин їх неявки на виклик суду не повідомив.
Про день та час проведення судових засідань сторони були повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
22.01.2007 р. між закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго»(постачальником) та державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1545 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2 774 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за Договором.
Згідно з п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».
Згідно з п. 2.3.4 Договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача, згідно з умовами додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
Згідно з п. 2.3.8 Договору відповідач зобов'язався надавати позивачу відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік з помісячним розподілом до 1-го жовтня поточного року за формою додатку № 2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».
Відповідно до п. 2.3.10 Договору відповідач зобов'язався звернутися до позивача протягом 10 днів наступного розрахункового місяця щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ, якщо середньомісячне споживання електроенергії відповідачем за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців нижче визначеного п. 1.5.17 ПУЕ.
Відповідно до п. 9.4 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2007 р.. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Пунктом 1.1 додатку № 4 до Договору передбачено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 25 числа календарного місяця до 25 числа наступного місяця.
Згідно з пунктом 2.1. Додатку № 4 до Договору визначено, що порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченню розрахункового періоду. Остаточний розрахунок здійснюється протягом п?яти операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.
Згідно з поданим позивачем розрахунком, перевіреним судом, що проведений відповідно до умов договору на підставі звітів споживача, відомостей записів показників розрахункових електролічильників, актів звіряння розрахунків, а також з урахуванням здійснених відповідачем оплат, заборгованість відповідача за спожиту з листопада 2009 року по квітень 2011 року активну електричну енергію становить 216 713,3 грн. та за реактивну електроенергію -748,32 грн.
У зв'язку з тим, що у відповідача утворилась заборгованість, сплата якої в повному обсязі не проводилась, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 439/юр від 06.12.2010 р., у якій вимагав сплатити суму боргу разом з нарахованими штрафними санкціями.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Умови зазначеного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, відповідачем не спростований.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 4.2.1 Договору за внесення платежів з порушенням термінів, з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як передбачено ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вимога позивача про стягнення пені в розмірі 3 308,67 грн., яка нарахована відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі статті 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.
Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, тому з урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 2 207,7 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21; рахунок 260060113600 в АТ «Брокбізнесбанк»у м. Києві, МФО 300249, код 24964464) на користь публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(04136, Київ, вул. Стеценка, 1-а; рахунок 26000002744000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь», МФО 300379, код 23243188) в особі Білоцерківського районного підрозділу публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(09112, м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 1, рахунок 26030320202 в Головному управлінні ВАТ «Ощадбанк»по м. Києву та Київській області, МФО 322669) 216 713 (двісті шістнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 30 коп. боргу за активну електроенергію, 748 (сімсот сорок вісім) грн. 32 коп. боргу за реактивну електроенергію, 3 308 (три тисячі триста вісім) грн. 67 коп. пені, 2 207 (дві тисячі двісті сім) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 26.07.2011 р.