Рішення від 18.07.2011 по справі 6/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/23718.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська митна агенція»

До Дочірнього підприємства «Київський консалтинговий центр»

Про стягнення 20582,78 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 -за дов..

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська митна агенція»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Київський консалтинговий центр»заборгованості за поставлений товар на суму 20582,78 грн., у тому числі: 19237,12 грн. основного боргу, 1004,73 грн. інфляційних, 340,93 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином здійснив розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою суду міста Києва від 05.07.2011 р. порушено провадження у справі № 6/237, розгляд останньої призначено на 18.07.2011 р..

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник в судовому засіданні не з'явився, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, суд встановив:

26.01.2011. р. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000014 від 26.01.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Київська митна агенція»(постачальник) за видатковою накладної № ЛНА-000001 від 26.01.2011 р. поставило, а дочірнє підприємство «Київський консалтинговий центр»(замовник) отримало продукцію на суму 33154,21 грн.

Замовник оплату товару здійснив частково на суму 13917,09 грн., внаслідок чого його заборгованість становить 19237,12 грн.

14.04.2011 р. постачальник виставив замовнику претензію № 1 з вимогою сплатити заборгованість до 30.04.2011 р..

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 19237,12 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 19237,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 19237,12грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки позивачем не доведено, що умовами договору, укладеного у спрощеній формі, визначений строк оплати (строк дійсності рахунку-фактури не є строком оплати), зобов'язання є простроченим з 08.04.2011 р..

Період заборгованостіСума боргу (грн.)індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

08.04.2011 - 26.04.201123154.211.013301.0023455.21

27.04.2011 - 23.06.201119237.121.012230.8519467.97

Усього 531.8519768,97

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

23154.2108.04.2011 - 26.04.2011193 %36.16

19237.1227.04.2011 - 23.06.2011583 %91.71

Усього 127,87

За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 531,85 грн. інфляційного збільшення боргу (19768,97 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції), 127,87 грн. трьох процентів річних.

У задоволенні вимог про стягнення 472,88 грн. інфляційних, 213,06 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 19768,97 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, 127,87 грн. трьох процентів річних, а разом 19896,84 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 198,97 грн. державного мита та 228,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Київський консалтинговий центр»(03057, м. Київ, провул. Політехнічний, 4, корпус А, кім. 9, код 31720407) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська митна агенція»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85/87, кв. 36, код 36865952) 19768,97 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 127,87 грн. трьох процентів річних, 198,97 грн. державного мита та 228,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 27.07.2011 р.

Попередній документ
17871074
Наступний документ
17871076
Інформація про рішення:
№ рішення: 17871075
№ справи: 6/237
Дата рішення: 18.07.2011
Дата публікації: 29.08.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: