ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/19520.07.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТ ІНВЕСТ»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НС-ПАРТНЕР»
Простягнення 6 417, 20 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 01/07 від 01.07.2011 р.
ОСОБА_2., дов. № 01-06 від 01.06.2011 р.
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТ ІНВЕСТ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «НС-ПАРТНЕР»про стягнення 6 417, 20 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо надання товару - паливно-мастильних матеріалів у відповідності до видаткових накладних № ЛЛ-0000096 від 19.10.2010 р. та № ЛЛ-0000117 від 05.11.2010 р. і неповерненням грошових коштів, сплачених позивачем на виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2011 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі № 11/032-11 та призначено її до розгляду на 13.04.2011 р.
У судовому засіданні 11.05.2011 р. представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13.
Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцем знаходження відповідача.
За таких обставин, оскільки відповідач зареєстрований в м. Києві, а спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості отриманих паливно-мастильних матеріалів згідно з видатковою накладною № ЛЛ-0000096 від 19.10.2010 р., ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2011 р. справу № 11/032-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТ ІНВЕСТ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «НС-ПАРТНЕР»про стягнення 6 417, 20 грн. було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Справа № 11/032-11 була передана на розгляд судді Гавриловській І.О.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 86 ГПК України, Господарським судом міста Києва було прийнято справу № 11/032-11 до свого провадження, присвоєно даній справі номер 37/195, призначено її розгляд на 04.07.2011 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представники позивача у судовому засіданні 04.07.2011 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 16.05.2011 р. надали витребувані судом документи, а також письмові пояснення по суті спору, які залучаються судом до матеріалів справи.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 26.05.2011 р., що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 04.07.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 20.07.2011 р.
У судовому засіданні 20.07.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та надав суду документи у справі.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
За попередньою домовленістю про купівлю-продаж паливно-мастильних матеріалів шляхом використання талонів Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТ ІНВЕСТ»перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «НС-ПАРТНЕР» 19.10.2010 р. суму в розмірі 11 285, 00 грн. платіжним дорученням № 149 та 04.11.2010 р. -суму в розмірі 13 440, 00 грн. платіжним дорученням № 173.
Відповідачем як продавцем паливно-мастильних матеріалів було надано позивачу видаткову накладну № ЛЛ-0000096 від 19.10.2010 р., виставлену на підставі рахунку-фактури ХФ-0000250 від 19.10.2010 р., якою передбачено одержання позивачем 200 л бензину А-76 на суму 1 310, 00 грн. та 1 500 л дизпалива на суму 9 975, 00 грн., що загалом становить 11 285, 00 грн. а також видаткову накладну № ЛЛ-0000117 від 05.11.2010 р., виставлену на підставі рахунку-фактури ХВ-0000286 від 04.11.2010 р., у відповідності до якої позивач має отримати 2 000 л дизпалива на загальну суму 13 440, 00 грн. (копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).
Товариством з обмеженою відповідальністю «КВІНТ ІНВЕСТ»від відповідача були одержані талони на отримання товару на АЗС постачальника до кінця 2010 р. в наступних номіналах і кількостях: за видатковою накладною № ЛЛ-0000096 від 19.10.2010 р. -20 талонів на бензин А-76, кожний на 10 л, на 200 л бензину на суму 1 310, 00 грн., 75 талонів на дизельне пальне, кожний на 20 л, 1 500 л дизельного пального на суму 9 975, 00 грн.; за видатковою накладною № ЛЛ-0000117 від 05.11.2010 р. -100 талонів на дизельне пальне, кожний на 20 л, 2 000 л дизельного палива на суму 13 440, 00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.
Строк дії облікових документів -талонів на отримання паливно-мастильних матеріалів на АЗС продавця -до 31.12.2010 р.
Проте відповідач в грудні 2010 р. перестав видавати по обліковим документам, купленим позивачем талонам, паливно-мастильні матеріали, а саме, не відпустив 200 л бензину А-76 на суму 1 310, 00 грн. на 20 куплених талонів на бензин А-76, кожний на 10 л, і 38 талонів, кожний на 760 л дизельного палива на суму 5 107, 20 грн.
Таким чином, станом на 01.01.2011 р. у позивача залишились нереалізованими облікові документи -талони на отримання паливно-мастильних матеріалів Товариства з обмеженою відповідальністю «НС-ПАРТНЕР»на загальну суму 6 417, 20 грн.
Позивач стверджує, що в подальшому відповідач зобов'язання щодо реалізації талонів на отримання паливно-мастильних матеріалів не виконав та передплату не повернув, у зв'язку з чим його заборгованість перед ТОВ «КВІНТ ІНВЕСТ»становить 6 417, 20 грн.
14.01.2011 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 13 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 6 417, 20 грн. Проте відповідач не відреагував на дану претензію належним чином, вищезазначену суму сплачених позивачем грошових коштів не повернув.
За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТ ІНВЕСТ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НС-ПАРТНЕР»про стягнення 6 417, 20 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо надання товару - паливно-мастильних матеріалів у відповідності до видаткових накладних № ЛЛ-0000096 від 19.10.2010 р. та № ЛЛ-0000117 від 05.11.2010 р. і неповерненням грошових коштів, сплачених позивачем на виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов'язання щодо надання товару - паливно-мастильних матеріалів у відповідності до видаткових накладних № ЛЛ-0000096 від 19.10.2010 р. та № ЛЛ-0000117 від 05.11.2010 р. належним чином не виконав, грошові кошти не повернув.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю, в сумі 6 417, 20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НС-ПАРТНЕР» (вул. Кіквідзе, буд. 13, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 36590779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТ ІНВЕСТ»(вул. Кіквідзе, буд. 18 А, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 31307038) 6 417 (шість тисяч чотириста сімнадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення складено
25.07.2011 р.