ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/31025.07.11
за позовом Formenti & Giovenzana Polska Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia (Товариство з обмеженою відповідальністю «Форменті & Джиовенцана Польска»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Центр»
про стягнення заборгованості.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
Formenti & Giovenzana Polska Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia (Товариство з обмеженою відповідальністю «Форменті & Джиовенцана Польска») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «КМ-Центр»про стягнення боргу в розмірі 353 894 грн., що еквівалентно 33 4810 євро, та збитки в розмірі 42 972 грн., що еквівалентно 16 216 польських злотих.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви.
Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні від 25.07.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до замовлень відповідача позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 35 271 євро. На вказану суму позивачем були виставлені відповідачу до сплати відповідні експортні фактури № FSE/10/2009/E зі строком сплати до 24.05.2009 та № FSE/14/2009/E зі строком сплати до 21.06.2009.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по договору у вигляді проведення оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 33 481 євро (еквівалентно 353 894,00 грн.), що не спростовано належним чином відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У відповідності до положень ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
З матеріалів справи вбачається, що позивачем для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, порушених від неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, були понесені збитки у вигляді витрат на юридичну допомогу в розмірі 16 216 польських злотих (еквівалентно 42 972,00 грн.), що підтверджується договором від 11.10.2010, укладеним між позивачем та фірмою «Polus», фактурою VAT від 11.10.2010 № 11/10/10 та випискою з банківського рахунку про сплату вказаних грошових коштів.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 353 894,00 грн., що еквівалентно 33 481 євро, та збитків в розмірі 42 972,00 грн., що еквівалентно 16 216 польських злотих, обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати відшкодовуються йому за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Центр»(04210, м. Київ, площа Дружби Народів, 3, кв. 157, ідентифікаційний код 33995525) на користь Formenti & Giovenzana Polska Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia (Товариство з обмеженою відповідальністю «Форменті & Джиовенцана Польска») (98-400, Польща, м. Верушув, вул. Болеславецька, 8-А, код NIP 6191893502) борг в розмірі 353 894 (триста п'ятдесят три тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп., що еквівалентно 33 481 (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят один) євро, збитки в розмірі 42 972 (сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., що еквівалентно 16 216 (шістнадцять тисяч двісті шістнадцять) польських злотих, витрати по сплаті державного мита в розмірі 3 968 (три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 66 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.07.2011