ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/32225.07.11
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
Третя особа ОСОБА_1
про стягнення 7 726,49 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2. -представник за дов. №172-16/42 від 16.12.2010 року
від відповідача: ОСОБА_3. -представник за довіреністю № 08-03-28/105-11.
від третьої особи: не з'явився
Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" шкоди в порядку регресу в розмірі 7 726,49 грн., в тому числі 7496,49 грн. страхового відшкодування та 230,00 грн. витрат на проведення товарознавчої експертизи.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що виплатив застрахованій особі суму страхового відшкодування у зв'язку з чим у останнього виникло право регресної вимоги до особи, винної у ДТП та до особи, яка несе відповідальність за винну сторону.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 порушено провадження по справі № 53/322, розгляд справи призначено на 04.07.2011.
04.07.2011 через канцелярію суду від відповідача по справі надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує на позов та зазначає, що позивачу необхідно звертатися з позовом до ОСОБА_1 -особи, яка нанесла матеріальну шкоду, а не до страхової компанії, яка застрахувала його цивільно-правову відповідальність; відповідач не був повідомлений про настання страхового випадку, який стався 03.08.2010 у строк встановлений законом, а тому відсутні підстави для виплати страхового відшкодування; позивач не надав суду докази існування полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Ухвалою суду від 04.07.2011 розгляд справи відкладено на 25.07.2011, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача по справі - ОСОБА_1 та направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.
В судовому засіданні 25.07.2011 позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 7216,49 грн. шкоди в порядку регресу, в тому числі 6986,49 грн. страхового відшкодування та 230,00 грн. витрат на проведення товарознавчої експертизи.
.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.07.2011 підтримав викладені у відзиві заперечення на позов.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду невідомо.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 25.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ОСОБА_1 03.08.2010 о 15 год 00 хв., керуючи автомобілем марки Деу Ланос, д/н НОМЕР_1, рухаючись проспектом Косіора в районі буд. 2А в м. Харкові, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки Тойота Корола, д/н НОМЕР_2, що рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду.
Відповідно до Постанови № 3-2843/10 від 06.09.20101 Фрунзенського районного суду м. Харкова було вставлено, що водій ОСОБА_1 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).
Автотранспортний засіб Тойота Корола, д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 23-08-5650421 від 17.09.2009.
Відповідно до Звіту № 006-АХ від 12.08.2010 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота Корола, д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 12839,87 грн.
Як вбачається зі Страхового акту № 08-7526-10 від 25.08.2010 позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 7496,49 грн.
За фактом пригоди позивач сплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 7496,49 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 27111 від 07.10.2010.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи.
Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).
Як вбачається з відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України на запит позивача, на момент ДТП цивільна відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом Деу Ланос, д/н НОМЕР_1 була застрахована відповідачем відповідно до полісу № ВС/6254597.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У зв'язку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 23-08-5650421 від 17.09.2009, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа власник пошкодженого автомобіля Тойота Корола, д/н НОМЕР_2 має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки згідно укладеного договору обов'язкового страхування.
Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За таких обставин особою, відповідальною за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля марки Тойота Корола, д/н НОМЕР_2 в результаті ДТП, є відповідач.
Суд не приймає до уваги зазначене відповідачем, що позивачу необхідно звертатися з позовом до ОСОБА_1 -особи, яка нанесла матеріальну шкоду, а не до страхової компанії, яка застрахувала його цивільно-правову відповідальність, оскільки судом раніше встановлено, що відповідальним за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля марки Тойота Корола, д/н НОМЕР_2 в результаті ДТП, є відповідач.
Щодо зазначеного відповідачем про те, що відповідач не був повідомлений про настання страхового випадку, який стався 03.08.2010 у строк встановлений законом, а тому відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, необхідно зазначити наступне.
Обов'язок повідомлення про настання страхового випадку встановлений законом та договором між страховиком та страхувальником.
Таким чином, позивач та ОСОБА_1 не зобов'язані повідомляти страховика про настання страхового випадку. А тому у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у задоволенні виплати страхового відшкодування в порядку регресу у зв'язку з неповідомленням відповідача про страховий випадок.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 1293 від 08.12.2010 про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП в порядку регресу. На доказ отримання листа відповідачем, позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач відповіді на лист не надав, страхове відшкодування в порядку регресу не виплатив.
З огляду на зазначене, суд задовольняє позовну вимогу до відповідача в частині суми страхового відшкодування в розмірі 6986,49 грн., відповідно до заявленої суми позивачем по справі.
Щодо заявлених до стягнення 230,00 грн. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження необхідно зазначити наступне.
Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості авто-товарознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та обмежується укладеним договором страхування.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7; ідентифікаційний код 31704186) 6986 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 49 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 98 (дев'яносто вісім) грн. 75 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 48 коп.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грєхова О.А.
Дата підписання: 26.07.11