ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/35114.07.11
За позовом ОСОБА_1
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна»
Про встановлення дати виходу та визначення розміру частки в майні товариства
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2- за дов.
від відповідача ОСОБА_3- за дов.
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) «Дюна»про:
- встановлення дати виходу зі складу учасників ТОВ «Дюна»-01.12.2008 р.;
- визначення частини майна ТОВ «Дюна», що належить виплаті позивачу при виході останнього зі складу учасників ТОВ «Дюна»у розмірі 4009090,48 грн. та визначення строку виплати належної позивачеві при виході зі складу учасників товариства частини майна відповідача -01.12.2009 р. включно;
- стягнення з відповідача частки прибутку за 2008 рік у розмірі 6600,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 01.12.2008 р. позивачем була подана загальним зборам учасників ТОВ «Дюна»нотаріально засвідчена 28.11.2008 р. заява про вихід із товариства, однак останнім не здійснено виплату позивачу частки, процентне відношення якої у капіталі товариства складає 6 відсотків.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. За твердженням відповідача, датою виходу є 01.03.2009 р., оскільки відповідно до ст. 148 ЦК України учасник повинен повідомити товариство про вихід не пізніше ніж за три місяці до свого виходу. Також, як вважає відповідач, вартість майна товариства, пропорційна частці позивача у статутному фонді (6%), складає 268680,00 грн..
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2009 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Метою призначення експертизу було надання відповіді на питання, чи вірно було визначено вартість майна у звіті, складеному ТОВ «Едва», та яка ринкова вартість приміщень відповідача станом на 01.12.2008 р.
01.06.2010 р. до господарського суду міста Києва надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи від 19.05.2010 р. № 7020 та матеріали справи № 32/351. Згідно з висновком експерта використані методичні підходи та процедури в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але звіт № 1401 про оцінку вартості майна -нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 903,1 кв. м., що складений ТОВ «Едва»з датою оцінки на 01.12.2008 р., має недоліки та зауваження, що могли вплинути на результат оцінки.
В судовому засіданні 30.06.2010 р. представником позивача заявлено клопотання про призначення повторної експертизи з метою визначення ринкової вартості всього майна, що належить ТОВ «Дюна», доручивши її проведення іншим експертам.
Ухвалою суду від 30.06.2010 р. у справі № 32/351 призначено судову економічну експертизу.
Матеріали справи № 32/351 повернуто на адресу суду з висновком експерта.
Розпорядженням адміністрації господарського суду міста Києва склад суду змінено у зв'язку з обранням судді Хрипуна О.О. на посаду судді Вищого господарського суду України та доручено здійснювати розгляд справи судді Ковтуну С.А.
Ухвалою суду від 02.06.2011 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд останньої на 30.06.2011 р..
До початку розгляду справи по суду у новому складі суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивача просить стягнути з відповідача 4015683,04 грн. належної йому виплати при виході зі складу учасників, 650540,65 грн. інфляційних та 187801,94 грн. трьох процентів річних.
Заява прийнята судом до розгляду.
На думку відповідача, позивач має право на отримання 6 відсотків від чистих активів відповідача виходячи з балансової вартості майна, що становить 232560,00 грн..
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
03.12.2001 р. Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «ДЮНА»(далі - Товариство).
Статутний фонд ТОВ «ДЮНА»складає 300000 грн.
ОСОБА_1 був учасником Товариства розмір частки у статутному капіталі якого становив 18000 грн., що дорівнює 6 відсотків.
Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
01.12.2008 р. ОСОБА_1 подав Товариству через голову правління нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу засновників (учасників) Товариства з пропозицією товариству, або іншим учасникам придбати його частку за 750000 грн., що сторонами не заперечується.
18.03.2009 р. відбулися загальні збори учасників Товариства на яких було прийнято рішення про відмову Товариства та учасників придбати у ОСОБА_1 його частку у Товаристві за ціною 750000 доларів США (питання 3 протоколу № 01/03/09 від 18.03.2009 р.).
Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
У той же час, відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
За таких обставин, враховуючи, що статутом Товариства не встановлений інший порядок та строк виходу учасника з товариства, датою виходу позивача з Товариства є 01.03.2009 р..
Частиною 2 статті 148 ЦК України передбачено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Таким чином, при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
Статутом Товариства не визначено порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з Товариства.
У зв'язку з цим, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» (абз. 3 п. 30), у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленого законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства.
Таким чином, виходячи з даних балансу, наданих відповідачем, вартість частки майна, що підлягає виплаті позивачу, складає 237960 грн..
Однак, відповідно до ст.5 4 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Оскільки датою, на яку у Товариства виник обов'язок визначити вартість частини майна ОСОБА_1 у майні Товариства є 01.03.2009 р., зобов'язання з виплати частки до 01.03.2010 р. не є простроченими.
Позовна заява про захист порушеного права надійшла до суду 23.06.2009 р., тобто на день подання позову не минуло 12 місяців з дня виходу учасника.
В силу статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доведення факту порушення прав, відповідно до ст. 33 ГПК України, покладається на позивача.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем не доведено, що на час звернення з позовом до суду діями відповідача порушені його права, оскільки виплата частки може бути виконана в період 12 місяців з дати виключення позивача.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 27.07.2011 р.