ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/60625.07.11
За позовом: Компанія "Акватікс Інтернешенел" (Aquatics International SDN.BND)
до: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про: стягнення 48.499,54 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники :
позивача: не з'явилися
відповідача: Яців О.Р.
Суть спору: стягнення 48.499,54 грн. заборгованості, з яких 36358,64 грн. (що еквівалентно 4596,60 дол. США) -основного боргу, 7900,00 грн. -оплата послуг адвоката, 3.870,90 грн. (що еквівалентно 490 дол. США) -вартість легалізації документів, 370,00 грн. -вартість перекладу документів на українську мову.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поставив відповідачеві живу акваріумну рибу відповідно до інвойсу від 08.04.2008 № AQ 0811804 на загальну суму 6.596,60 дол. США. Позивач зазначає, що відповідач частково оплатив вартість вказаної риби в сумі 2000,00 дол. США. Решту боргу відповідач на користь позивача не сплатив чим порушив права позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що в наданих позивачем документах немає умов поставки, а наданий позивачем інвойс від 08.04.2008 № AQ 0811804 не містить відміток про перетин кордонів Малайзії та України.
Також відповідач в додаткових поясненнях вказав, що поставка риби відбувалась без укладення угоди на безоплатній основі, про вказано в інвойсі.
Ухвалою від 23.11.10 (суддя Хрипун О.О.) порушено провадження у справі № 32/606 та призначено її до розгляду на 15.12.10.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Розпорядженням від 16.05.2011 № 32/606 у зв'язку з призначенням судді Хрипуна О.О. на посаді судді Вищого господарського суду України зобов'язано уповноважену особу здійснити автоматичний розподіл справи № 32/606.
За результатами такого розподілу справу № 32/606 передано на розгляд судді Балац С.В.
Ухвалою від 17.05.2011 прийнято справу № 32/606 до провадження судді Балац С.В., а судове засідання призначено на 13.06.2011.
У зв'язку з тим, що 13.06.2011 -вихідний день, ухвалою від 26.05.2011 розгляд справи призначено на 15.06.2011.
В судовому засіданні 15.06.2011 оголошено перерву до 25.07.2011, про що сторони повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 25.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
Відповідно до інвойсу від 08.04.2008 № AQ 0811804, на якому містяться відмітки митниці про перетин кордону України, позивач поставив відповідачеві живу акваріумну рибу. Згідно вказаного інвойсу вартість вказаної риби складає 2866,67 дол. США, а у примітці вказаного інвойсу зазначено, що "вартість вказана виключно для митниці, надано на безкоштовній основі".
Відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується вантажно-митною декларацією від 09.04.2008 № 122000106/8/009559.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
Згідно ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Нормою ч. 1 ст. 31 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки позивач поставляв рибу відповідачеві, який знаходиться в Україні, за номенклатурою та кількістю, яка була прийнята відповідачем, то, очевидно, що відповідач замовляв саме таку номенклатуру та кількість риби. Відповідно саме відповідач зробив пропозицію про укладення договору про передачу риби. Отже, що форми такого правочину застосовуються законодавство України.
Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку(ст. 207 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Враховуючи те, що відносини між сторонами спору опосередковані інвойсом від 08.04.2008 № AQ 0811804 та вантажно-митною декларацією від 09.04.2008 № 122000106/8/009559, то між сторонами спору виникли договірні відносини.
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Оскільки виходячи із змісту правовідносин, та приміток в інвойсі, останні є відносинами з дарування. Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України істотними умовами договору дарування є предмет.
В інвойсі від 08.04.2008 № AQ 0811804, за якими передано товар відповідачеві, визначено предмет (товар) та те, що товар передається на безоплатній основі.
Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. З суті правовідносин сторін випливає, що ціни на товар вказало лише для митниці з метою розмитнення товару, проте відповідачеві товар передається на безоплатній основі.
Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір дарування, за яким позивач зобов'язувався поставляти відповідачеві товар, а відповідач зобов'язувався його прийняти відповідно до загальних вимог цивільного законодавства України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання позивача на те, що відповідач частково оплатив вартість товару в сумі 2000,00 дол. США за допомогою системи "Вестерн Юніон" судом відхиляються, оскільки, по-перше, позивачем не надано доказів отримання такої оплати від позивача, по-друге, позивачем не надано доказів того, що вказана оплата відбувалась саме за поставку риби за інвойсом від 08.04.2008 № AQ 0811804.
Судом відхиляється наданий суду позивачем примірник цього ж інвойсу, в якому вартість риби визначено в сумі 6.648,23 дол. США, оскільки на зазначеному інвойсі відсутні відмітки про перетин кордону товару саме за цим інвойсом.
Виходячи з викладеного, договір дарування між сторонами виконано.
А вимоги позивача про стягнення коштів за рибу, передану відповідачеві за договором дарування, є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя: С. Балац
Дата підписаня 28.07.2011