ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 24/13822.07.11
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія " ВУСО"
До
Третя особаВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія " Оранта"
ОСОБА_3
Простягнення 4 941,14 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
Від відповідача
Третя особаОСОБА_2 (дов. 21.02.2011р.)
Не з'явився
У судовому засіданні 22 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія “ВУСО” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення в порядку регресу з відкритого акціонерного товариства "НАСК "Оранта" 4 941,14 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2011р. порушено провадження у справі № 24/138 та призначено справу до розгляду на 06.06.2011р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 04.07.2011р. та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2011р. розгляд справи відкладено на 18.07.2011р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 18.07.2011р. оголошено перерву до 22.07.2011р.
У судовому засіданні 22.07.2011р. з'явився представник позивача та позовні вимоги підтримав з підстав, викладено в позовній заяві за вх. №10605 від 12.04.2011р. Представник відповідача заперечував проти заявленого позову.
В цьому ж засіданні представник позивача підтримав подане ним письмове клопотання про витребування із Пролетарського районного суду м. Донецька справу про адміністративне порушення № 3-1498/09 та залучення до матеріалів справи Національний стандарт України -ДСТУ 4278:2004 “Знаки номерні транспортних засобів”.
Суд у задоволені клопотання відмовив, оскільки на вимогу суду надійшла відповідь Моторного (транспортного) страхового бюро України, з повідомленням про те, який саме автомобіль є забезпеченим транспортним засобом відповідно до полісу №ВС/5638781.
Розглянувши подані сторонами документи, та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-
14.07.2008р. закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО", правонаступником якого, відповідно до п. 1.1. Статуту приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", є позивач по справі, та ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №027920-02-05-01-02 (надалі договір №027920-02-05-01-02), відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки «ГАЗ 31105», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
30.06.2009р. у м. Донецьку на вул. Буд. Партизан сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 2106», що знаходився під керуванням ОСОБА_3 та застрахованого автомобіля.
Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 31.07.2009р. ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.
Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, склала 6 235,50 грн., що підтверджується звітом про оцінку розміру матеріального збитку №02-17/07 від 17.07.2009р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).
На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника та страхового акту №6430-02 від 02.10.2009р., сплатив ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 4 691,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15580 від 02.10.2009р.
Позивач, посилаючись на ст.ст. 22 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", наполягає на стягненні з відкритого акціонерного товариства "НАСК "Оранта" 4 941,14 грн.
Зазначену вимогу позивач обґрунтовує тим, що на момент настання страхової події цивільна відповідальність спричинена транспортним засобом «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в відкритому акціонерному товаристві "НАСК "Оранта" за договором обов'язкового страхування (у формі полісу) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5638781.
У своєму відзиві на позов, відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю, зокрема посилаючись на відсутність доказів вини ОСОБА_3 в ДТП, яка сталася внаслідок керування ним автомобілем, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено повністю з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч.2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, приписами наведених правових норм встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Оскільки вина гр. ОСОБА_3 у скоєні ДТП встановлена постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 31.07.2009р., позивач після виплати ним застрахованій особі страхового відшкодування, має право звернутися з відповідною вимогою до ОСОБА_3, як до особи винною в завданні збитків.
Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. (надалі - Закон №1961-IV), згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.
Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 37.4 якої страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.
Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що страховик особи, відповідальність якої ним застрахована, може здійснити виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому.
Відповідач, який є страховиком винної у скоєнні ДТП та нанесенні збитків особи - ОСОБА_3, відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому.
Як зазначено вище, позивач сплатив потерпілому у ДТП -громадянці ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 4 691,14 грн. за договором добровільного страхування №027920-02-05-01-02 від 14.07.2008р., який було укладено між ним та ОСОБА_5 та вважає, що до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.
Правила звернення страховика з регресним позовом встановлені ст. 38 Закону №1961-IV, згідно пп. 38.1.1 п. 38.1 якої страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки; г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що страхувальник або гр. ОСОБА_4 повідомили відповідача про настання ДТП у строки, визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону №1961-IV.
Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку, що за таких обставин, відповідно до приписів п. п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач не набув право регресного позову саме до відповідача.
Заявлений позов не підлягає задоволенню і з огляду на наступні обставини.
Згідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 1.7. ст.1 Закону №1961-IV, забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.
Відповідно до п.4 полісу №ВС/5638781 забезпеченим транспортним засобом є «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (п.6 полісу).
Тобто, відкритим акціонерним товариством «НАСК «Оранта»була застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок спричинення шкоди з використанням автомобіля «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Проте, постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 31.07.2009р. встановлено що ДТП сталася внаслідок зіткнення застрахованого автомобіля з автомобілем марки «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер якого НОМЕР_2.
Позивач надав господарському суду копію листів вих. №11.45 від 08.06.2011р. та вих. №1509 від 05.07.2011р., якими він звертався до Пролетарського районного суду м. Донецька з заявами про виправлення описки в постанові по справі про адміністративне правопорушення №3-1498/09 про притягнення ОСОБА_3.
Господарський суд вважає, що наявність зазначених листів не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки ухвали Пролетарського районного суду м. Донецька про виправлення описки в зазначеній постанові позивач не надав, та і звернувся із заявою про виправлення описки вже після порушення провадження у справі № 24/138.
Крім того, в довідці №4017 від 30.07.2009р. про обставини ДТП, що сталася 30.06.2009р. у м. Донецьку на вул. Буд. Партизан, яка видана ВДАІ з обслуговування м. Донецька та АТІ при ГУ МВС України в Донецькій області, в якості учасника ДТП також зазначений автомобіль «ВАЗ 21061»державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.
Документальне підтвердження того що відповідачем застрахована цивільно-правова відповідальність за спричинення шкоди автомобілем «ВАЗ 21061», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, покладається саме на позивача.
Позивачем не надано доказів, які підтверджують участь в ДТП забезпеченого транспортного засобу, визначеного договором обов'язкового страхування (у формі полісу) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5638781.
Отже, суд вважає що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 941,14 грн. в порядку регресу є необґрунтованою, а в задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " ВУСО" до з відкритого акціонерного товариства "НАСК "Оранта" слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
У задоволенні позу відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформлення відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення 26.07.2011р.