ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/12004.07.11
За позовом Закритого акціонерного товариства «АВК»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон і Компанія»
Про стягнення 2289428,87 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (за дов. №89 від 15.11.2010 р.)
від відповідача ОСОБА_2 (за дов. б/н від 08.06.2011 р.)
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство (далі -ЗАТ) «АВК»до товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) «Капітон і Компанія» про стягнення 2159436,40 грн., а саме: 2021709,79 грн. - основного боргу, 51492,12 грн. -пені, 62233,68 грн. -річні відсотки, 24000,81 грн. -інфляційна складова боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар, поставлений за договорами № 302 від 14.06.2010 р. та № 585 від 31.12.2010 р..
Ухвалою суду від 04.04.2011 р. порушено провадження у справі № 6/120, розгляд останньої призначено на 16.05.2011 р..
Ухвалою суду від 16.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 26.05.2011 р. у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання.
26.05.2011 р. до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог до 2289428,87 грн., а саме: 2151702,26 грн. -основний борг, 51492,12 грн. -сума пені, 62233,68 грн. -річні відсотки, 24000,81 грн. -інфляційна складова боргу.
У наданому суду відзиві відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: в частині заборгованості за договором № 585 від 31.12.2010 р.. Оскільки за договором № 302 від 14.06.2011 р. було поставлено товар неналежної якості, відповідач заборгованість в цій частині не визнає.
Відповідач заявив клопотання про призначення товарознавчої експертизи для встановлення якості поставленого товару.
Клопотання судом відхилено з підстав, зазначених нижче.
Ухвалою суду від 26.05.2011 р. було відкладено розгляд справи до 16.06.2011 р., якою було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та зобов'язано сторін скласти акт звірки розрахунків.
Відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які є покупцями продукції, оскільки він не є кінцевим споживачем продукції.
Клопотання судом відхилено як необґрунтоване. Зокрема, стороною не вказано обставин, які би свідчили про те, що рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки вказаних осіб щодо позивача чи відповідача.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
14.05.2010 р. між закритим акціонерним товариством «АВК»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Капітон і Компанія»(покупцем) було укладено договір № 302 (далі -Договір № 302).
31.12.2010 р. між закритим акціонерним товариством «АВК»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Капітон і Компанія»(покупцем) було укладено договір № 585 (далі -Договір № 585, разом - Договори).
Відповідно до п. 1.1 Договорів постачальник зобов'язується виготовити та поставити глазур та інші напівфабрикати (далі -товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується купити товар та оплатити його на умовах, визначених цими договорами.
Згідно з п. 4.1 Договорів ціна на одиницю товару встановлюються на підставі специфікацій постачальника.
Відповідно до п. 4.3, 3.4 Договору № 302 покупець оплачує переданий постачальником товар протягом 21 календарного дня з моменту переходу права власності. Право власності переходить до покупця з моменту фактичної передачі товару, яка підтверджується підписом покупця на товарно-транспортній накладній.
Відповідно до п. 4.3, 3.4 Договору № 585 покупець оплачує переданий постачальником товар протягом 35 календарних днів з моменту переходу права власності. Право власності переходить до покупця з моменту фактичної передачі товару, яка підтверджується підписом покупця на товарно-транспортній накладній.
Постачальником було поставлено, а покупцем прийнято за Договором № 302 товар на суму 3117698,42 грн., за Договором № 585 товар на суму 729657,31 грн., а разом 3847355,73 грн., що підтверджується видатковими накладними, наданими в матеріали справи. Дана обставина не оспорюється сторонами.
За Договором № 302 покупець частково оплатив товар на суму 1547161,00 грн. та повернув постачальнику товар на суму 147492,47 грн., внаслідок чого його заборгованість за Договором № 302 становить 1423044,95 грн..
За Договором № 585 покупець частково оплатив товар на суму 1500 грн., внаслідок чого розмір заборгованості покупця перед постачальником за Договором № 585 становить 728157,31 грн.
Станом на день подання позову заборгованість в розмірі 2151202,26 грн. (1423044,95 грн. + 728157,31 грн.) відповідачем не сплачена.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 2151202,26 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.
У задоволенні вимог про стягнення 500 грн., які сплачені відповідачем до звернення позивача з заявою про збільшення розміру позовних вимог, судом відмовлено.
Під час розгляду справи відповідач частково сплатив заборгованість за Договором № 585 на суму 11500 грн., внаслідок чого його заборгованість становить 2139702,26 грн.
Оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем було погашено борг у вказаному вище розмірі, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 11500 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2139702,26 грн..
Твердження відповідача про поставку товару за Договором № 302 неналежної якості не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.5 Договору № 302 приймання товару по якості здійснюється у відповідності з Інструкцією № П-7. В разі поставки неякісного товару, що підтверджується актом приймання за участі постачальника, покупець має право повернути товар постачальнику без оплати.
Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7, передбачено, що акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
Коли приховані недоліки продукції можуть бути тільки виявлені в процесі її оброблення, що здійснюється послідовно двома або декількома підприємствами, акт про приховані недоліки повинен бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, що виявило недоліки.
Акт про приховані недоліки, які виявлені в продукції з гарантійним строком служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів з дня виявлених недоліків, однак в межах гарантійного строку.
Якщо для участі в складанні акту викликається представник виробника (відправника), то до встановленого 5-денного строку добавляється час, необхідний для його проїзду.
Акт про приховані недоліки товару, гарантійний строк на які вираховується з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також в період зберігання до продажу, незалежно від часу отримання товару.
Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі оброблення, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробувань, використання і зберігання продукції.
Приймання вважається виконаним своєчасно, якщо перевірка якості продукції закінчені у визначенні строки.
Відповідачем не надано жодних доказів здійснення приймання продукції у порядку та строки, що визначені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7, та складання відповідних актів.
З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 6.2 Договору № 302 встановлено, у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 відсотків, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу, неустойку в розмірі 20 відсотків річних від суми прострочення, вартість недопоставленого товару.
Пунктом 6.2 Договору № 585 встановлено, у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 відсотків, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу, неустойку в розмірі 3 відсотків річних від суми прострочення, вартість недопоставленого товару.
За розрахунком суду (розрахунок у матеріалах справи) з відповідача підлягає стягненню 41379,80 грн. пені та 49129,49 грн. відсотків річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, який судом перевірено та прийнято як вірний з відповідача підлягає стягненню 24000,81 грн. інфляційних (2163703,07 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 11500 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 2163703,07 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, грн. 41379,80 пені, 49129,49 грн. відсотків річних, а разом 2254212,36 грн.
У задоволенні вимог про стягнення 500 грн. боргу, 13104,19 грн. трьох процентів річних, 10112,32 грн. пені судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 22657,12 грн. державного мита та 233,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки 11500 грн. було сплачено після початку розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон і Компанія»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, код 35736178) на користь закритого акціонерного товариства «АВК»(83062, м. Донецьк, вул. 1-а Олександрівка, 9, код 30482582) 2163703,07 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 41379,80 грн. пені, 49129,49 грн. відсотків річних, 22657,12 грн. державного мита та 233,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення 11500 грн. припинити.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 26.07.2011 р.