Чернігівської області
14000 , м. Чернігів
проспект Миру , 20 тел. 698-166
Іменем України
17 серпня 2011 р. справа № 2/86
За позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«ОЛСТАС-льон», м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16
до приватного підприємства «Консалтингова компанія «ЮРАН»
м. Чернігів, вул. Любецька, 33
3-я особа на стороні відповідача
товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівавторанссервіс»
м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16
про повернення грошових коштів
Суддя Михайлюк С.І.
Представники сторін, третіх осіб:
позивача: Коваленко Ю.В. (після перерви не з'явилася)
відповідача: директор Юрченко Ю.І.
3-ї особи: не з'явився
Заявлений позов про стягнення з відповідача неправомірно отриманих грошових коштів в розмірі 18684,6грн. за оренду, комунальні послуги.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ним, в якості орендаря, та приватним підприємством «Гарант-Автосервіс», в якості орендодавця, тривалий час існували договірні відносини з приводу оренди нежитлових приміщень 5-го поверху нежитлової будівлі в м. Чернігові по вул. Пушкіна,16. Власником приміщень є ПП «Гарант-Автосервіс». В червні 2010р. укладений договір суборенди з відповідачем. В період з червня по серпень 2010р. позивач перерахував відповідачеві орендну плату та плату за комунальні послуги. Укладення договору суборенди здійснено на підставі договору оренди від 31.05.2010р. між відповідачем та ТОВ «Чернігівавтотранссервіс». Позивач вважає, що договір оренди від 31.05.2010р. між відповідачем та ТОВ «Чернігівавтотранссервіс»(який не зареєстрований власником приміщення 5-го поверху будівлі в м. Чернігові по вул. Пушкіна, 16) відповідно до ст. 228 ЦК України нікчемним право чином (таким, що порушує публічний порядок , спрямований на незаконне заволодіння майном іншої особи) і не надає відповідачеві законних повноважень щодо розпорядження приміщеннями . Нікчемним, на думку позивача, є також договір оренди офісу (суборенди), укладений між сторонами у справі.
Позивачем заявлене клопотання про залучення до участі у справі третьою особою ПП «Гарант-Автосервіс»оскільки йому належать приміщення, підприємство має право на отримання орендної плати, позивач має перед ним заборгованість, рішення з даного спору стане підставою для заявлення ним відповідних вимог до позивача.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Після оголошеної перерви представник позивача у судове засідання не з'явився, причин не повідомив.
Відповідач подав заперечення, мотивовані тим, що права позивача жодним чином не порушені, договір не є нікчемним.
Після оголошеної перерви від третьої особи надійшов відзив, згідно з яким ТОВ «Чернігівавтотранссервіс» у задоволенні позову просить відмовити, оскільки права позивача не порушені, товариство передало 5-й поверх в оренду підприємству, яке мало право передавати приміщення в суборенду.
Дослідивши матеріали, суд
31.05.2010р. між ТОВ «Чернігівавтотранссервіс», яке виступило в якості орендодавця, та ПП «Консалтингова компанія «Юран», яке виступило в якості орендаря, укладений договір оренди нежитлового приміщення площею 375,04кв.м., що знаходиться на 5-му поверсі будівлі у м. Чернігові по вул. Пушкіна. Термін оренди за договором складає з 31.05.2010р. по 30.04.2012р. Зазначене майно передане за актом від 01.06.2010р.
01.06.2010р. між ПП «Консалтингова компанія «Юран»(орендодавець) та СТОВ «Олстас-Льон»(суборендар) укладений договір оренди офісу. Предметом оренди цього договору є приміщення площею 113,24кв.м. на 5-му поверсі будівлі в м. Чернігові по вул. Пушкіна, 16. Термін оренди складає з 01.06.2010р. по 31.04.2011р. Згідно з актом від 01.06.2010р. орендодавець передав, а суборендар прийняв приміщення в користування.
Передача ПП «Консалтингова компанія «Юран»в суборенду здійснена на підставі п. 7.2. договору оренди нежитлового приміщення від 31.05.2010р., відповідно до якого останнє має право передавати орендовані приміщення в суборенду (піднайм) іншим підприємствам чи організаціям або фізичним особам без згоди орендодавця, тобто ТОВ «Чернігівавтотранссервіс», що відповідає 774 ЦК України.
Розділом 5 договору оренди офісу від 01.06.2010р. передбачена орендна плата в розмірі 5095,8грн. на місяць. Оплата компенсації витрат, пов'язаних з тепло-, електропостачанням, комунальними послугами, здійснюється на підставі окремих договорів згідно з виставленими рахунками. Позивачем сплачено орендної плати та компенсовано відповідачеві комунальних послуг за червень-серпень 2010р. на суму 18684,6грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.
У судовому засіданні 16.08.2010р. представник позивача підтримала позовні вимоги, пояснила, що договори оренди від 31.05.2010р. та суборенди від 01.06.2010р. є нікчемними та не потребують визнання судом недійсними.
Позивач вважає, що договір оренди від 31.05.2010р. між відповідачем та ТОВ «Чернігівавтотранссервіс»є нікчемним, оскільки останній не є зареєстрованим власником приміщення 5-го поверху будівлі в м. Чернігові по вул. Пушкіна, 16). На думку позивача такий договір є нікчемним відповідно до ст. 228 ЦК України (таким, що порушує публічний порядок , спрямований на незаконне заволодіння майном іншої особи) і не надає відповідачеві законних повноважень щодо розпорядження приміщеннями. Нікчемним, на думку позивача, є також договір оренди офісу (суборенди), укладений між сторонами у справі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»передбачено:
«Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК :
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК ).»
Предмет оренди не є об'єктом права власності українського народу (ст.ст. 13, 14 Конституції України)
Відносини з передачі суб'єктом господарювання майна в оренду (суборенду) іншому суб'єкту господарювання не можуть вважатися такими, що порушують публічний порядок. Доказів визнання судом договорів недійсними до матеріалів справи не надано.
Отже у позовних вимогах слід відмовити.
Клопотання позивача про залучення до участі у справі третьою особою ПП «Гарант-Автосервіс»судом відхилене, оскільки рішення з господарського спору, предметом якого є стягнення неправомірно отриманих коштів, заявленого з наведених у позовній заяві підстав, не вплине на його (підприємства) права і обов'язки щодо однієї із сторін.
Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 4-3, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
У позовних вимогах відмовити повністю.
Суддя С.І. Михайлюк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.08.2011р.
22.08.11