01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" серпня 2011 р. Справа № 4/099-11
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області, м. Біла Церква
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс", м. Біла Церква
про стягнення 10 828,23 грн.
за участю представників сторін:
позивач -ОСОБА_1, предст., дов. № 2 від 29.06.2011 р.;
відповідач - не з'явився.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" про стягнення заборгованості в розмірі 9115,70 грн. за договором 35/35 від 10.07.2009 р. на постійне та обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єктів та окремих територій, 599,74 грн. 3% річних, 474,93 грн. інфляційних втрат та 637,86 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2011 року порушено провадження у справі № 4/099-11 та розгляд призначено на 18.07.2011р. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.
18.07.2011р. в судовому засіданні представник позивача подав додаткові пояснення стосовно заявлених позовних вимог, які прийняті судом до розгляду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав клопотання про неможливість бути присутнім на даному судовому засіданні та у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 08.08.2011р. та зобов'язано відповідача виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 06.07.2011р.
08.08.2011р. відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом, передбаченим процесуальним законодавством не скористався, та письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав, у зв'язку з чим справа, на підставі ст.75 ГПК України та в межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного вирішення спору по суті.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
встановив:
10 липня 2009 року між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області (Аварійно-рятувальна служба) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліс" (об'єкт) було укладено договір №35/35 на постійне та обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єктів та окремих територій, та предметом якого є організація та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямовані на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п. 4.1 договору, вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 2 оперативних одиниць складає 10938,82 грн. на рік з урахуванням ПДВ. Щомісячна оплата становить 911,57 грн. з урахуванням ПДВ.
Виконання аварійно-рятувальних робіт чи обслуговування об'єкта підтверджується актами виконаних робіт, які затверджуються до 10 числа місяця.
Пунктом 4.2 визначено, що плата за обслуговування об'єкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячним перерахуванням коштів впродовж 5 банківських днів з моменту отримання оригінала рахунка чи його факсової копії до 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачеві послуги з аварійно-рятувального обслуговування, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, а також рахунками за надані послуги.
Проте, за словами позивача, відповідач з квітня 2011 року не підписує акти виконаних робіт та станом на травень 2011 року не оплатив послуги в розмірі 9115,70 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи-попередження про сплату заборгованості. Однак, вказані листи залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (та 43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості за надані позивачем послуги або доказів в обґрунтування своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті неоспорений відповідачем, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" заборгованості в розмірі 9115,70 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 637,86 грн.
У відповідності до п. 5.3 договору, за порушення терміну оплати об'єкт сплачує аварійно-рятувальній службі пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.
Суд, здійснивши власний розрахунок, встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені в сумі 637,86 грн. є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України, а за таких обставин, стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду, з урахуванням шестимісячного строку в сумі 241,20 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 474,93 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 599,74 грн.
Судом було здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до якого встановлено, що розрахунок здійснений позивачем є арифметично невірним, а тому заявлені позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково за розрахунком здійсненим судом в сумі 125,14 грн. та 429,61 грн.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" заборгованості за договором підлягають задоволенню частково, а саме на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 9115,70 грн., 241,20 грн. пені, 125,14 грн. 3% річних та 429,61 грн. інфляційних втрат.
Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" (Київська обл., м. Біла Церква, вул.. Сквирське шосе, 20, код ЄДРПОУ 05479987) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул.. Заводська, 3, код ЄДРПОУ 36055819) - 9115 (дев'ять тисяч сто п'ятнадцять) грн.. 70 коп. основного боргу, 241 (двісті сорок одну) грн. 20 коп. пені, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 14 коп. 3% річних, 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 61 коп. інфляційних втрат, 98 (дев'яносто вісім) грн.. 85 коп. державного мита, 216 (двісті шістнадцять) грн.. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В.Щоткін
Дата підписання повного тексту рішення: 15.08.2011 року